В інноваційному укритті "CLUST Space" Науково-технічної бібліотеки КПІ 12 вересня відбулося Друге засідання Спільного комітету Україна – ЄС програм "Горизонт Європа" та "Євратом".
✨
Засідання проходило в змішаному режимі: частина його українських учасників на чолі із заступником Міністра освіти і науки України Денисом Курбатовим (він виступав як модератор), а також члени делегації ЄС в Україні – спеціаліст з питань політики асоціації програми "Горизонт Європа" "Формування європейського горизонту" Генерального директорату з досліджень та інновацій Єврокомісії Фредерік Сондегаард і радник з питань науки місії ЄС в Україні Єгор Пивоваров – перебували в Києві; частина – на чолі із заступницею Генерального директора з інновацій, процвітання та міжнародної кооперації Генерального директорату з досліджень та інновацій Єврокомісії Сігне Ратсо – за кордоном і в інших містах України.
Від України в зібранні взяли участь президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, представники Міністерства іноземних справ, Місії України в ЄС, Національної ради з питань науки та технологічного розвитку, офісу проєку ЄС "Горизонт Європа" в Україні та, звісно, Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Від Євросоюзу – представники Генерального директорату з досліджень та інновацій, Місії Євросоюзу в Україні та інші.
Учасників засідання привітав ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко. У своєму вітальному слові він згадав, що університет має досвід участі у дослідницьких проєктах Європейського Союзу: один з них був реалізований у межах 6-ї рамкової програми з наукових досліджень та технологічного розвитку, 5 – у межах 7-ї рамкової програми, ще 6 – це робота у проєктах програми "Горизонт 2020", і 6 – у проєктах програми "Горизонт Європа". Тобто загалом наші дослідники нині працюють у 12 таких проєктах.
На засіданні представники Генерального директорату з досліджень та інновацій Єврокомісії та освітяни й науковці України обговорили вплив, який чинить російська воєнна агресія проти України, на європейську екосистему досліджень та інновацій, та ключові реформи й потреби цієї сфери в Україні, статус України в програмах ЄС "Горизонт Європа" та "Євратом" (дослідницька та навчальна програма "Євратом" (2021-2025) – це додаткова до Програми "Горизонт Європа" програма фінансування, яка охоплює ядерні дослідження та інновації). Також було розглянуто хід реалізації в Україні концепту "відкритої наука", оновлення ключових програм політики розвитку ЄС, зокрема у сфері досліджень, інновацій та багатостороннього діалогу, поглиблення кооперації Євросоюзу та України в сфері досліджень та інновацій, заходи підтримки нашої країни з боку європейського співтовариства. На засіданні було затверджено й 22 національні контактні пункти програми "Горизонт Європа", які працюватимуть у 14 ЗВО, 4 наукових установах НАН України та 2 державних установах, підпорядкованих МОЗ та Міндовкіллю, зокрема 2 з них – у КПІ ім. Ігоря Сікорського. Представники Європейської комісії надали інформацію про новації в розвитку політики ЄС щодо європейського дослідницького простору, європейських інновацій, глобального підходу до досліджень та інновацій і багатостороннього діалогу. Окрім того, були обговорені заходи з підтримки України з боку ЄС, зокрема, ініціативи MSCA4UA, EIC4UA, EIT, місія "Міста" (Cities Mission), гранти на дистанційні дослідження для дослідників з України EURIZON.
У межах обговорення питань порядку денного на засіданні розглядалися й проміжні результати участі України в програмі ЄС "Горизонт Європа" (вона діятиме до 2027 року), а також приклади успішних проєктів від українських команд у цій програмі за тематиками попередніх років. Про них розповідали очільники наукових установ і організацій – президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, керівник Українського національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, президент Агенції європейських інновацій Іван Кульчицький та інші. Серед іншого у виступах пролунала і статистика залучення вітчизняних науково-дослідницьких команд до роботи в проєктах Програми "Горизонт Європа", і що КПІ вийшов у ній на третє місце за обсягом фінансових надходжень від участі в цих проєктах.
"Як уже сказав ректор, наші дослідники нині працюють у 12 проєктах, які фінансуються коштом Єврокомісії, – прокоментував для "Київського політехніка" дані статистики начальник відділу координації міжнародної проєктної діяльності Департаменту міжнародного співробітництва КПІ Сергій Шукаєв. – Сумарно ці проєкти додають до бюджету університету на науку приблизно 2 млн євро. Головним є те, що в нас створено систему розвитку та заохочення нашої проєктної діяльності. Вона передбачає роботу як з підрозділами, так і з окремими вченими. У нас є Веб-сайти, Телеграм-канали, сторінки у Фейсбук, за допомогою яких ми поширюємо цю інформацію, ми друкуємо відповідну інформацію, проводимо всілякі тренінги – як короткі семінари та вебінари, так і, в рамках підвищення кваліфікації співробітників, курси підготовки, написання і подання міжнародних проєктів. І тільки за минулий 2023-2024 навчальний рік ці курси пройшли 70 співробітників. А загалом їх вже прослухало приблизно 200 осіб".
Як вказано вище, Програма "Горизонт Європа", діятиме до 2027 року. Але, за словами Сергій Шукаєва, вже тепер КПІ за кількістю проєктів, які нині перебувають на стадії реалізації, досяг рівня попередньої п'ятирічної програми "Горизонт 2020", а за рівнем подання проєктних заявок – уже перевищили тогочасні показники: якщо тоді було загалом подано 60 проєктних заявок, з яких 6 проєктів були відібрані, то нині подано вже 90 заявок, причому не всі ще оцінено, тож є надія на те, що дослідники з КПІ працюватимуть і в інших проєктах. Понад те, процес подання заявок триває, тому можна сподіватися на подальше зростання залученості київських політехніків у роботу над найактуальнішими для європейського науково-освітнього простору проєктами. Це для нас сьогодні дуже важливо.
➡️ У КПІ відбулося засідання Комітету Україна — ЄС / Євратом з досліджень та інновацій, яке організувало Міністерство освіти і науки України.
У межах заходу учасники обговорили результати й перспективи участі українських науковців у Програмі «Горизонт Європа», а також окреслили нові можливості, що нині надає співпраця з науковим ком’юніті ЄС.
«Можливостей насправді дуже багато: залучити високе фінансування на проєкти, обладнання, необхідні матеріали; колаборація з провідними вченими Європи та світу; співпраця з великими консорціумами та бізнесом», — Денис Курбатов, заступник міністра освіти і науки з питань науки та інновацій.
🔵КПІ — серед тих університетів, що нині демонструють успішний досвід інтеграції своїх науковців у рамкові програми ЄС з досліджень та інновацій. Адже наш університет очолює трійку організацій за найбільшими обсягами фінансування від «Горизонт Європа».
«Київська політехніка вже має доволі гарні команди, що знають, як готувати проєктні пропозиції, мають достатньо комунікацій з європейськими партнерами для підготовки проєктів, вміють обмінюватися науковими даними, розуміються на правилах Європейського Союзу щодо формувань проєктних пропозицій», — зазначив Григорій Мозолевич, генеральний директор Директорату розвитку науки МОН.
✅ Тепер на базі нашого університету діє два Національні контактні пункти за напрямами: «Клімат, енергетика та мобільність» і «Розширення участі та зміцнення європейського дослідницького простору». Тут дослідникам допоможуть правильно оформити заявки на гранти, отримати фінансування, підтримку й колаборацію з провідними вченими Європи, щоб втілювати спільні масштабні наукові проєкти!