Одним із переможців XI Фестивалю інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge 2022: Інноваційна трансформація України" стала розробка "Сучасна технологія виготовлення "прозорої броні", яку презентували дослідники науково-технічної групи "Ламбіт" приладобудівного факультету, кафедра інформаційно-вимірювальних технологій (ІВТ).

Розробка. На перший погляд, технологія виготовлення куленепробивного вогнетривкого скла досить проста: дві або більше скляних заготовок "склеюють" за допомогою технології полімеризації. Основна мета проєкту – пошук найбільш оптимального спектра випромінювання та безпосередньо його щільності на поверхні скла для різних полімерів. Над розробкою політехніки працюють спільно з концерном "Сакура" на їх виробничих потужностях. Уже зроблено і запущено спеціальну пічку для виготовлення "прозорої броні", завдяки цьому технологічний цикл покращено у три рази, а вихід на робочий режим – майже у 10 разів (у часовому еквіваленті). Випробування показали, що "прозора броня" витримує чотири постріли з автомата Калашникова з відстані 10 метрів. І це попри те, що кулі влучали майже поруч. Тобто, велика площа скла здатна витримати влучання ще більшої кількості куль.

"За нашою технологією можна сконструювати піч будь-якого потрібного розміру, – говорить керівник колективу розробників доцент кафедри інформаційно-вимірювальних технологій Віктор Таранов. – Нині команда завершує роботи над технологією, яка дозволить оснастити скло системою підігріву. Це потрібно, щоб перешкоджати його запотіванню та замерзанню". Під керівництвом Віктора Васильовича завзято працюють студенти кафедри ІВТ: Микола Петров –  розробник комп'ютеризованих інформаційно-вимірювальних технологій, Артем Ніколаєв – дослідник інтернет-технологій, Кирило Шолудько – дослідник у сфері інформаційно-вимірювальних технологій, Дмитро Мельниченко – аспірант кафедри ІВТ, розробник програмного забезпечення вбудованих та вебрішень.

"Порівняно зі старою технологією полімеризації, коли використовувалися звичайні ультрафіолетові лампи, а для контролю якості продукції – звичайний пірометр, – розповідає Микола Петров, – у новій пічці встановили сучасні випромінювачі на основі світлодіодів в УФ-діапазоні та сучасну систему моніторингу й контролю. Це дозволило не лише скоротити час полімеризації, а й зберегти якість при повторенні технологічного циклу. Вже цього року плануємо впровадити виготовлення багатошарового скла за нашою технологією у виробництво".

Шлях науковця. Молоді дослідники з повагою та шаною ставляться до свого наукового керівника. Його поради та настанови – результат багатого життєвого й професійного досвіду. І чимало з того наукового доробку має позначку "вперше". "До речі, – згадує вчений про свій перший винахід, – авторське свідоцтво отримав будучи студентом КПІ, потім мені надали кошти на підприємстві для впровадження. Так з 1977 р. все й почалося: дослідження, виготовлення, впровадження".

У 1982-му молодий науковий співробітник В.Таранов прийшов до Інституту фізики АН України. Там вперше у світі було створено поліхроматичний випромінювач з одночасною перебудовою 3-спектральних ліній генерації в одному імпульсі. Саме для виготовлення таких лазерів у 1990 р. він очолив відділ оптичного приладобудування в Інституті фізики. Пізніше в КБ лазерної техніки керував проєктами, результати яких впроваджено на підприємствах Укртрансгазу для прокладення та ремонту газопроводів. Також відповідав за розробку перших вітчизняних лазерних вимірювачів для визначення висоти хмар біля злітних смуг аеродромів. Згодом в Інституті колоїдної хімії і хімії води ім. А.В.Думанського НАН України брав участь у дослідженні фазового переходу легкої та важкої води з рідкого в твердий стан. В.Таранов – член міжнародної лазерної асоціації з 1994 р., член-кореспондент міжнародної академії природничих наук  з 2016 р.

"Наукові відрядження в різні країни і на різні континенти переконали мене, – ділиться вчений, – що навчати інших це добре, але треба створювати свої наукові колективи, доводити розробки до впровадження та передавати на виробництво". Тож у 2018 р. він повернувся до КПІ, поєднує наукову роботу з викладацькою. З того часу за участю студентів розроблено ряд програмних пристроїв для контролю за водним середовищем. Розроблено і виготовлено нові датчики для контролю за станом басейну Дніпра та його приток, з наданням інформації на віддалений комп'ютер. Триває вдосконалення технології "міцного скла". До роботи активно долучаються студенти й аспіранти кафедри ІВТ Микола Петров, Андрій Пирогов, Артур Меркулов, Максим Свита, Дмитро Мельниченко. Залучають здобувачів освіти й з інших факультетів, "щоб навчити реальної справи".

Що далі. Вчений розмірковує: "Сама по собі наукова діяльність, відірвана від реальних потреб суспільства, і раніше не була в пошані. А сьогодні закінчувати етап наукової праці лише публікацією – занадто мало, це як подарунок для розробників з інших країн, які досить швидко впроваджують наші винаходи та методики в життя". І продовжує: "Тому мій інтерес сьогодні – поєднати навчання студентів з науковою працею, результат якої впровадити у виробництво саме в нашій країні, що дозволить надати додаткову вартість розробкам, підтримати вітчизняну економіку, та й працевлаштувати наших випускників, які впроваджуватимуть і вдосконалюватимуть свої напрацювання".  

Тож його підопічним є до чого докласти рук. Нині проходить випробування технологія виробництва "прозорої броні", тобто процес фотополімеризації в новій термопечі, з моніторингом щільності світла в УФ-діапазоні та фактичної температури поверхні скла. "Уже завтра це дозволить отримати захисне скло, стійке до пострілів з кулемета та полум'я температурою понад 900 °C", – каже В.Таранов.

На сьогодні дослідні зразки "прозорої броні" встановлено на техніці, яка використовується для оборони України. Скло також передано для оснащення військових гелікоптерів та катерів. Крім того, його можна встановлювати й на інші бойові машини ЗСУ.

Надія Ліберт