12 січня відбулась перша зустріч оновленого складу робочої групи КПІ ім. Ігоря Сікорського з питань гендерної рівності. Її було присвячено обговоренню нових можливостей у міжнародній проєктно-грантовій діяльності у гендерній сфері. Саме тих можливостей, що розкриваються у зв'язку з ініціативою Єврокомісара з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марії Габріель під назвою "Інкубація свободи для України".
Проректор з міжнародних зв'язків, радник ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського з питань гендерної рівності, сім'ї та недискримінації, співголова робочої групи С.І.Сидоренко звернув увагу учасників зустрічі на важливі аспекти доповіді М.Габріель, виголошеної на міжнародній конференції у Любліні. Тема її безпосередньо стосувалася гендерної рівності на теренах нашої країни. Адже українські жінки, тобто й ті представниці прекрасної статі, які працюють у нашому університеті, матимуть великий потенціал у справі відновлення нашої держави після Перемоги.
Акцент, який зробила у доповіді М. Габріель, має стосунок і до навчання у КПІ, бо тут студентки опановують у тому числі й інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ). А процес подальшого залучення озброєних знаннями в галузі ІКТ жінок до продуктивної діяльності може створити нові можливості для повоєнного економічного зростання та забезпечити кращу інтеграцію жінок на ринку праці.
С.І Сидоренко наголосив на тому, що завдяки активній діяльності університету у сфері гендерної політики, причому не лише ректорату, департаменту міжнародного співробітництва (ДМС), але й окремих його науковців, студентської ради тощо авторитет КПІ відчутно підвищується.
Нагадаємо, ще у серпні 2001 року було створено Український центр гендерної освіти (ГО). Серед напрямів його діяльності – науково-дослідницька робота з метою пошуку оптимального поєднання гендерної компоненти та вищої технічної освіти, природничих наук та освіти протягом життя. Ще одна складова ГО – навчально-методична робота, розробка гендерної складової освітнього процесу.
Що ж до діяльності ДМС у цій сфері, то вона передбачає провадження заходів з метою втілення міжнародних гендерних програм та проєктів на рівні факультетів, інститутів, кафедр, окремих учених заради активізації традиційних зв'язків, що склались у минулому. Як приклад С.І Сидоренко навів перелік міжнародних науково-практичних конференцій з відповідної тематики, що були проведені на базі КПІ. Їхні назви говорять самі за себе: "Гендерний компонент у структурі вищої освіти", "Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність і майбутнє" тощо, які стали традиційними. Крім того, були прочитані й цикли лекцій за гендерною тематикою "Формування гендерної культури", семінари "Гендерні реалії та європейські перспективи".
Що чекає на членів оновленої робочої групи сьогодні? Її співголови – проректорка з науково-педагогічної роботи Наталія Валеріївна Семінська, проректор з навчальної роботи Анатолій Анатолійович Мельниченко, проректор з міжнародних зв'язків Сергій Іванович Сидоренко – вважають, що творчі намагання колег будуть спрямованими на впровадження у практику діяльності КПІ принципів гендерної рівності. Зокрема, планується проведення дослідження представленості жінок у керівництві університету та на рівні інститутів і факультетів. Воно передбачає відбір джерел даних для проведення внутрішнього гендерного аудиту КПІ ім. Ігоря Сікорського, з'ясування форми та регулярності надання звітності, а також, за можливості, доповнення структури аудиту даними, отриманими із застосуванням опитувальних методів.
"На часі – проведення пілотної антидискримінаційної експертизи матеріалів для вступників 2023 року. Це дозволить забезпечити впровадження принципів гендерної рівності на початковому етапі комунікації університету з потенційними здобувачами, – вважає заступниця голови робочої групи, декан факультету соціології і права Олена Андріївна Акімова. Такі дії допоможуть підсилити репутацію КПІ ім. Ігоря Сікорського у суспільній свідомості. Окремі зусилля робочої групи спрямовуватимуться на пошук джерел фінансування (міжнародні грантові кошти, зокрема, за Програмою ЄС "Горизонт Європа") для реалізації низки проєктів в освітній та науковій площинах діяльності КПІ у питаннях імплементації принципів гендерної рівності. Мається на увазі розробка гендерно чутливих освітніх програм, програм щодо посилення управлінських та лідерських компетентностей дівчат, а також програм, спрямованих на реінтеграцію жінок – тимчасово переміщених осіб через інструменти освіти у сфері ІКТ тощо".
Для того, щоби долучитися до спільної з європейськими університетами, лабораторіями та інноваційними структурами роботи в проєктах за відповідними напрямами, нашим дослідницям і дослідникам варто напружено працювати. Адже існує суттєвий шанс отримати запрошення до роботи у складі науково-практичних консорціумів, що готують і подають проєктні заявки до організаторів конкурсів за європейськими програмами на фінансування. Перевагу в них мають проєкти, спрямовані на розв'язання актуальних гендерних проблем у Європі (перелік конкурсів за тематичними напрямами оновлюється на інтернет-ресурсах Програми ЄС "Горизонт Європа"). Ці проєкти реалізуються не одним університетом чи організацією, а консорціумом таких структур з різних країн Європи. І, звісно, проєктні пропозиції мають відповідати умовам і критеріям, що ви-значаються Європейською комісією.
Де знайти інформацію про відповідні конкурси? Як правильно оформити оголошення з метою пошуку партнерів через портал "Funding and Tenders Opportunities"? На ці запитання відповіла менеджерка ДМС Людмила Власюк. Вона, зокрема, наголосила, що авторам проєктних заявок слід пам'ятати, що передусім проєкт має бути міждисциплінарним і мати вагомий соціально-економічний вплив на суспільство.
Хай би там як, але гендерні питання, на яких закцентувала увагу міжнародного соціуму Єврокомісар Марія Габріель на конференції у Любліні, були і залишаються актуальними: "Навіть у ЄС, у секторах технологій та ІКТ жінки залишаються значною мірою недостатньо представленими та продовжують стикатися з перешкодами, пов'язаними з гендерними упередженнями і стереотипами, – підкреслила вона. – Згідно з останнім дослідженням "She Fegures", жінки становлять менше чверті випускників докторантури в галузі ІКТ. Крім того, жінки налічують менше третини працюючих фахівців у сфері ІКТ, природничих та інженерних наук. Вони менше представлені серед інноваторів: лише 11 зі 100 патентних заявок, оформлених протягом 2015 – 2018 років, були подані представницями прекрасної статі…"
Для України Європейська інноваційна рада (ЕІС) розробила цільову програму з бюджетом у 20 мільйонів євро, спрямовану на українську спільноту, яка працює у сфері високих технологій. Вона покликана підготувати щонайменше 200 українських стартапів до подачі ними заявок у програмі ЕІС Accelerator ("Прискорювач") і особливо заохочує заявки від компаній, очолюваних жінками, та компаній, що працюють над інноваційними рішеннями для відновлення України.
Марія Габріель спирається на опублікований нею у липні 2022 року "Новий європейський інноваційний порядок денний". Документ включає вдосконалені заходи зі збирання даних щодо гендерного розриву в інноваціях, нову схему жіночого підприємництва та лідерства, ініціативу з пошуку талантів у сфері високих технологій та програму Women2Invest, яка ознайомить нещодавніх випускниць закладів вищої освіти у царині STEM зі світом венчурного капіталу.
"Стала повоєнна відбудова залежатиме від залучення інтелектуальних ресурсів, утримання талантів та розширення можливостей української робочої сили. Жінки та дівчата повинні зайняти центральне місце у цьому процесі", – наголосила М. Габріель. І запевнила, що "ЄС твердо налаштований допомагати через фінансування, стипендії, налагодження зв'язків та проведення консультацій з метою розвитку їх підприємницьких ініціатив та підвищення конкурентоспроможності на глобальному рівні".
Якщо так, то українським жінкам надаються можливості для підвищення кваліфікації та забезпечення їхньої активної участі у повоєнній відбудові України й побудові в ній сучасного цифрового, інклюзивного та інтелектуально розвиненого суспільства. Це безпосередньо стосується студенток, магістранток, аспіранток нашого університету. Успіх у цій справі є цілком реальним.
У Київській політехніці відбулась перша зустріч оновленого складу університетської робочої групи з питань гендерної рівності.
За останні три роки в КПІ суттєво зросла кількість жінок-керівників.
На зустрічі опрацювали план з реалізації принципів гендерної рівності в діяльності КПІ.