Франкфуртський книжковий ярмарок – одна з найважливіших щорічних європейських книжкових подій, що традиційно збирає тисячі учасників із десятків країн світу. Після двох років карантинних обмежень 2022-й повернув його до звичного формату проведення. Але водночас нинішній Франкфуртський книжковий ярмарок став особливим: відмовившись від участі країни-агресора, організатори події зробили наголос на підтримці України, її книжкової галузі та книговидавців.
Що ж до власне українського стенду, то в його художньому оформленні було використано елементи знищеної у Маріуполі мозаїки "Дерево життя" художниці-шістдесятниці Алли Горської. Ще одним важливим концептуальним елементом оформлення став своєрідний індикатор повітряних тривог – червоне світло на ньому загорялося тоді, коли в Україні звучав сигнал тривоги.
У перший день ярмарку, 19 жовтня, на українському подіумі відбулася панельна дискусія "Українські книжки в бібліотеках світу". На запрошення "Goethe-Institut Ukraine" модераторкою дискусії виступила директорка бібліотеки КПІ, президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй. Участь у дискусії взяли представниця "Goethe-Institut Ukraine" Марія Шубчик, генеральний директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов, виконавча директорка Німецької бібліотечної асоціації Барбара Шлейхаген, а також в онлайн-режимі директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
Сьогодні дуже актуальним є питання наявності українських книжок в іноземних бібліотеках. Адже, за різними даними, близько 6 мільйонів українців після початку повномасштабної війни росії проти України були вимушені залишити країну. Понад те, станом на 2019 рік за межами України офіційно мешкали ще понад 11 мільйонів українців. Тож нині в інших країнах перебувають приблизно 17 мільйонів наших співгромадян. Для них українська книга є ще одним способом підтримувати зв'язок із батьківщиною.
Допомогти їм у цьому покликаний новий проєкт "Книжки без кордонів". Під патронатом першої леді України Олени Зеленської його реалізують Український інститут книги, Міністерство культури та інформаційної політики та Міністерство закордонних справ України.
Завдяки Українській бібліотечній асоціації та вітчизняним бібліотекам (зокрема, ініціативі "Книжки вслід" Київської міської бібліотеки імені Лесі Українки), книжки активно надсилаються до закордонних бібліотек. Також існує ще декілька починань, які допомагають українській книзі дістатися своїх читачів в інших країнах.
Одним із важливих питань дискусії стало питання "Що сприятиме збільшенню присутності української книги за кордоном?" За підсумками дискусії можна сформулювати такі пункти-відповіді:
– Активізація співпраці українських видавців із закордонними книгорозповсюджувачами;
– Зростання кількості українських електронних книжок за кордоном. До речі, вітчизняна компанія "Елібрі", яка в Україні поширює електронні книжки через платформу ePub, підписала контракти з низкою дистриб'юторів е-книжок. Це, зокрема, "OverDrive", "Demarque", "Amazon", "Itunes", "Kobo", "BorrowBox" – компанії, які працюють у багатьох країнах;
– Активний переклад українських книжок іншими мовами, адже тепер наша література стає дедалі цікавішою для іноземців.
Сьогодні українська книжкова галузь, як і українська культура загалом, працює на нашу перемогу. І пройшовши крізь нинішні випробування, ми, окрім головної довгоочікуваної перемоги, отримаємо і багато менших, локальних – але також важливих і цінних. Широкий асортимент українських книжок у бібліотеках світу належатиме саме до цієї категорії.