Інноваційний розвиток національної економіки. Для мого співрозмовника – це не просто слова. Викладацька та дослідницька діяльність завідувача кафедри високотемпературних матеріалів і порошкової металургії, заступника директора Навчально-наукового інституту матеріалознавства та зварювання (ННІМЗ) імені Є.О. Патона доктора технічних наук, професора Юрія Богомола спрямована саме на впровадження новацій у вітчизняне наукоємне виробництво. Викладання студентам курсів "Механічні властивості та конструкційна міцність матеріалів", "Управління проєктами" тощо – то альфа, але далеко не омега у сфері діяльності Юрія Івановича в ННІМЗ.
В основі наукового вектора, за яким крокує відомий в Україні та за її межами вчений, – дослідження композиційних матеріалів та впровадження розроблених у межах його рідної ось уже протягом 30 років кафедри технологій створення міцних, жаростійких сплавів під впливом електронно-променевого спікання порошкових матеріалів. Юрій Іванович Богомол діє за моделлю "Наука – виробництво – кадри", занурюючи в дослідну роботу студентів та аспірантів.
– Юрію Івановичу, під час ознайомлення з діяльністю лабораторії звернув увагу на те, як завдяки сфокусованому високотемпературному променю через теплову обробку композитного порошку твердого сплаву протягом декількох десятків секунд створюється саме твердосплавна пластина з чіткими геометричними параметрами. Отже, з метою, приміром, виготовлення шестерні для верстата або складного корпусу редуктора не потрібно звертатися, щоб виконати серійне замовлення, до інженерів зі складного ливарного виробництва. Далі – більше. Формувальники, плавильники, виколотники металевого лиття та інші представники робітничих професій також, як кажуть, відпочивають.
– Так, завдяки впровадженню адитивних технологій (пошарове нарощення та синтез об'єктів, що виготовляються, тобто поетапне формування виробів шляхом додавання матеріалів на основу) виробник продукції врешті-решт скорочуватиме рівень енерговитратних та шкідливих з екологічної точки зору виробничих операцій, удосконалюючи технологічний процес з виготовлення чималої кількості деталей. Зверну вашу увагу на те, що адитивні технології дозволяють виготовляти і тугоплавку накладку для токарного різця, і складну з конструкційної точки зору деталь для військового літака за допомогою 3D-принтера. Ударо-, жаро-, зносостійкі вироби – то наша наукова ціль. На певному етапі ми її досягли.
– Мене цікавить ситуація, коли сфокусований промінь дозволяє видалити у сплаві гази, що адсорбовані на поверхні часток. Саме він сприяє видаленню залишкових напружень на контактних ділянках між часточками і в самих частках сплаву? Тобто цей процес значно зміцнить структуру виробу? Чи є ще способи, щоб зміцнювати "нутрощі" сплавів?
– Так, експериментальні дослідження довели, що, наприклад, вплив зовнішніх механічних коливань на структуру і властивості спрямовано армованих композитів на основі тугоплавких сполук поліпшує структуру волокон композиційних матеріалів. Дослідити структуру сплаву до нанорівня – ось, що ми вміємо робити на сьогодні. Цікавий результат – за допомогою електронно-променевого спікання можна виготовити конкретний виріб з відмінними технологічними характеристиками протягом хвилини. Додам, що за іскроплазмовим спіканням композиційних матеріалів – також майбутнє у порошковій металургії.
– Ваші досягнення приємно вражають. Розкажіть, будь ласка, як складався ваш шлях у науковий світ?
– Ще зі школи я захоплювався точними науками, тож коли постало питання обирати університет, сумнівів не було – Київський політехнічний, адже тут наполегливі і цілеспрямовані здобувають найкращу технічну освіту. Тільки у планах мене як абітурієнта був вступ на теплоенергетичний факультет. Але доля непередбачувана. Саме за її велінням на ІФФ мене переманив теперішній науковий консультант багатьох молодих вітчизняних дослідників у сфері матеріалознавства академік НАН України, доктор технічних наук Петро Іванович Лобода. Адже він, немов розпізнавши здібного студента і майбутнього науковця, повів вашого сьогоднішнього співрозмовника до наукових обріїв. Після закінчення університету я вступив до аспірантури, згодом працював на ІФФ науковим співробітником і асистентом за сумісництвом.
– Відомо, що за час дослідницької роботи ви провели багато наукових експериментів, зокрема з метою вивчення формування структури і властивостей спрямовано закристалізованих сплавів на основі тугоплавких сполук, а також впровадили розробки керамічних катодних вузлів з підвищеною ефективністю. Саме це й дозволило визначитись з основними напрямами наукової діяльності. Що ховається за словами "закристалізовані сплави на основі тугоплавких сполук"? Куди рухатиметеся як вчений далі?
– За цим словосполученням приховуються дослідження нових отриманих матеріалів, унікальність яких полягає у відсутності домішок, що надзвичайно важливо для створення точної електронної техніки. Такі матеріали, композити, можна одержати, так би мовити, природним шляхом, поєднавши різнорідні компоненти для наступного їхнього спільного "вирощування".
До речі, дослідницьких тем на сьогодні чимало. Тобто, існує перспектива для впровадження наших подальших ідей у життя. Співробітництво з Броварським заводом порошкової металургії, Науково-дослідним інститутом проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України, підприємствами військово-промислового комплексу довели: ми на правильному шляху.
– Бажаю вам і вашим колегам, студентам, які працюють пліч-о-пліч з вами, нових звершень на шляху до наукових видноколів!