XVI Міжнародна науково-технічна конференція "Перспективи телекомунікацій" ПТ-2022 пройшла на базі Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем та НДІ телекомунікацій КПІ ім. Ігоря Сікорського з 11 по 15 квітня. Попри війну, вона зібрала на своєму віртуальному майданчику понад 100 науковців з кількох країн. Майданчик був віртуальним, бо в нинішніх умовах організатори мали змогу провести конференцію лише в дистанційному режимі, що абсолютно не завадило продуктивній роботі її учасників: достатньо сказати, що на пленарних та секційних її засіданнях було представлено 6 пленарних виступів та 62 доповіді з 72 поданих. Крім того, в її межах було проведено онлайн-виставку інноваційних розробок у сфері телекомунікацій, на якій фахівці могли ознайомитися з трьома стендами. Одночасно з цією конференцією пройшла також XIV Міжнародна науково-технічна конференція студентів та аспірантів "Перспективи розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем" ПР ІТС-2022. У підготовці та проведенні конференції ПТ-2022 взяли участь 28 організацій, підприємств і наукових установ, причому 10 із них – закордонні.
Показово, що навіть проведення цієї конференції у цей час стало наочним свідченням потужного інтегрування комунікаційних технологій у життя сучасної людини. Про це говорив у своєму вступному слові її співголова – директор НН ІТС академік НАН України, професор Михайло Ільченко: "Технічна можливість проведення нашої конференції в онлайн-форматі є гарною ілюстрацією практичного використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, які створені для потреб життя та стали науково-технічним базисом всеосяжної дистанційної діяльності людей планети Земля впродовж останніх двох років за умов обмежень через пандемію COVID-19. І особливо це актуально сьогодні, за умов воєнного стану в Україні". Він також нагадав, що місяць тому Президент підписав Закон України "Про хмарні послуги" і тепер державні органи та організації зможуть зберігати свою інформацію та дані у хмарних сервісах. Отож і активізація роботи в напрямі розвитку телекомунікаційної галузі в нашій країні набуває особливого значення.
Про те, як в умовах війни працює в Україні ця сфера, говорив у своєму виступі на церемонії відкриття другий співголова конференції, керівник Науково-дослідного центру цифрових трансформацій і права Науково-дослідного інституту інформатики і права при Національній академії правових наук України професор Олександр Баранов. Він, зокрема, розповів, як об'єднані на одному з Інтернет-пабліків працівники сфери телекомунікацій допомагають своїм колегам у вирішенні тих або інших проблем: "Нещодавно там було розміщено повідомлення одного з провайдерів: "Необхідно відновити зв'язок між точкою А і точкою Б (справа відбувалася десь у районі Харкова). Прошу тих, хто може допомогти чи зробити це за рахунок своїх мереж, надати умови щодо проведення цих робіт". І вже за 4 хвилини там з'явилося повідомлення іншого провайдера: "Взяв до роботи, подробиці надіслав у приват"… Тобто, українська галузь телекомунікацій працює сьогодні без економічної конкуренції, але в конкуренції допомоги кожен-кожному. Така ситуація є типовою, і це є предметом гордості за нашу галузь".
Повертаючись до Міжнародної конференції "Перспективи телекомунікацій", слід зазначити, що це один із головних щорічних наукових форумів не лише НН ІТС КПІ ім. Ігоря Сікорського, але й усього університету. Понад те, як розповів "Київському політехніку" Михайло Ільченко, конференція фактично стала одним із перших масштабних наукових заходів, які організував створений у 2002 році Інститут телекомунікаційних систем. Їй судилося довге життя, і тепер для фахівців багатьох країн вона є однією з головних щорічних наукових подій в галузі телекомунікацій. Цей факт засвідчує і цьогорічне зібрання дослідників – вони представляли 17 провідних наукових установ та університетів Житомира, Києва, Львова, Харкова, а також тих, які працюють у Китаї, Німеччині та Швеції.
Учасники конференції працювали за сімома секціями: 1) "Передавання сигналів та інформації в телекомунікаційних системах"; 2) "Засоби телекомунікацій та кабельні системи і технології"; 3) "Технології транспортних телекомунікаційних систем та мережні технології"; 4) "Безпроводові телекомунікаційні системи та технології, системи 5G"; 5) "Телекомунікації як складова частина інформаційних технологій"; 6) "Сенсорні мережі та прикладні аспекти застосування телекомунікаційних технологій"; 7) "Системна й програмна інженерія інфокомунікацій, технології Інтернету речей". Крім того, у межах її програми було проведено семінар "Modern information and telecommunication trends" та згадану вище виставку. При цьому варто зауважити, що війна не давала забути про себе і під час її проведення. Скажімо, в останній день цього наукового зібрання один із доповідачів з Харкова був змушений перервати свій виступ через сигнал тривоги і початок обстрілу міста ворогом…
Звісно, тематика виступів була дуже спеціальною, тому розлого писати про них у газеті немає сенсу. Достатньо лише згадати, що на конференції було доволі багато доповідей, присвячених вирішенню суто практичних проблем конкретних розробок телекомунікаційних систем і технологій різного призначення, в тому числі й подвійного. Утім, були серед доповідей і такі, які можуть комусь здатися фантастичними, надто під час війни. Йдеться, наприклад, про роботи, присвячені питанням розробки телекомунікаційної системи для інформаційної підтримки місій з вивчення та освоєння Місяця, чи систем орієнтації телекомунікаційних наносупутників для дослідження Марсу тощо. Власне, охочі зможуть самі докладніше ознайомитися з матеріалами конференції на ресурсі http://conferences.uran.ua/ за посиланням: http://conferenc.its.kpi.ua/2022/schedConf/presentations/ і на ресурсі http://journals.uran.ua/ за посиланням: http://conferenc.its.kpi.ua/proc/issue/archive/.
Однією з найцікавіших стала для учасників конференції пленарна доповідь "Silicon-micromachined thz systems – enabling the large-scale exploitation of millimeter and submillimeter-wave frequencies". З нею виступив всесвітньо відомий вчений професор Королівського технологічного інституту Іоахим Оберхамер (Стокгольм, Швеція), що працює за близькою до робіт, які проводяться в НН ІТС КПІ, тематикою. До речі, за підтримки саме цього науковця впродовж трьох воєнних тижнів березня дослідникам НН ІТС вдалося отримати від уряду Швеції грант на реалізацію спільного міжнародного наукового проєкту у сфері телекомунікацій. Як розповів Михайло Ільченко, ще одним практичним результатом конференції, можливо, стане спільний з польськими дослідниками міжнародний проєкт з космічної тематики – нині готуються пропозиції щодо нього. І, окрім того, конференція надала імпульс до підготовки проєктної пропозиції на здобуття гранту від Наукової ради однієї з поважних міжнародних організацій.
На своєму заключному засіданні, яке відбулося 15 квітня, учасники конференції ПТ-2022 ухвалили низку рекомендацій. Зокрема, шість доповідей, які представляли новітні розробки, вони запропонували до участі в конкурсах і фестивалях інноваційних проєктів та стартапів, зокрема в "Sikorsky Challenge". Вони також відзначили вісім доповідей, які мають потенціальні можливості для подальшого отримання нових науково-практичних результатів, і рекомендували їх для участі у вітчизняних або міжнародних конкурсах, чи в конкурсах на здобуття грантів у межах міжнародних програм. Також було ухвалено низку організаційно-фахових пропозицій для підготовки і проведення таких заходів надалі. І насамкінець було визначено, що наступна конференція має пройти у квітні 2023 року.