Якось я прочитав, що скульптуру краще дивитися ввечері чи вночі, бажано при свічках, але можна і при не дуже сильному світлі ліхтариків. Бо, мовляв, при такому освітленні вона немов оживає і сприймається геть інакше, ніж удень. Нагоди побачити таке мені не траплялося аж до кінця минулого року. Та й доволі похмурого 15 грудня минулого року цього також не сталося б, якби не чергове вимкнення в Києві електроенергії.

Річ у тім, що ввечері того дня в Українсько-Японському центрі КПІ, який працює в Науково-технічній бібліотеці університету, відкривалася виставка творів українських митців-керамістів "Випалюй!". Назва виставки є до певної міри багатозначною, але передусім вона відображає технологію створення показаних на ній речей, бо всі вони були випалені за особливою старовинною технологією в традиційній японській  дров'яній печі анаґама.

Випалюй

І коли раптом невеличкий виставковий зал наче накрила ковдра оксамитової темряви й учасники вернісажу (а їх було багато!) почали вмикати свої смартфони та кишенькові ліхтарики, виявилося, що розмови про особливе сприйняття творів пластичного мистецтва, надто авторської кераміки, при тьмяному мерехтливому освітленні, – це не перебільшення! Представлені на виставці речі – традиційні для декоративно-ужиткового мистецтва, найстародавнішим видом якого є кераміка, посуд і вази для квітів, химерні коренеподібні композиції, антропоморфні фігури, дівочі голівки, виконані в цілком реалістичному стилі, тощо – дійсно виглядали теплими і немов запрошували відчути це тепло навіть на дотик (останнє, звісно, як і на всіх виставках і в музеях, не дуже вітається).

Випалюй

Українська кераміка з японськими коренями

А проте, не менш привабливо представлені твори виглядають і при повному освітленні. Трохи інакше, але так само елегантно просто – такою вже є особливість японської кераміки з характерним для неї прагненням природності, для чого майстри деяких традиційних стилів навіть залишають поверхні своїх виробів наче незавершеними – із залишками деінде патьоків глини, ледь помітними слідами пальців, певними, немовби випадковими, а насправді продуманими  "дефектами". Переважна більшість з представлених  на виставці творів так і виглядають – доволі простими, але й, водночас, надзвичайно вишуканими. І завдяки своїм невипадковим "недосконалостям" – абсолютно унікальними, але, при цьому, немов знайомими з дитинства. Таким є японське мистецтво, але пропущене крізь українську душу та світосприйняття. 

Власне, інакше і бути не може, адже учасниками цього проєкту стали 11 українських митців-керамістів, які захоплюються дров'яним випалом. На виставці вони представили 30 робіт, над якими працювали впродовж двох місяців і наприкінці жовтня провели їхній спільний 96-годинний випал у керамічній резиденції "Gudenky", що розташована в передмісті Києва.

Посольство Японії в Україні надало виставці статус святкового заходу, присвяченого 30-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною. У цьому – глибокий сенс, бо що краще може висловити глибинну спорідненість двох країн, як не синтез історичних мистецьких стилів і технік однієї з їхнім переосмисленням майстрами іншої на ґрунті власних художніх традицій і досвіду?

Випалюй

Не лише про мистецтво

Час нині такий, що на церемонії відкриття виставки лунали слова не лише, звісно, про мистецтво. "За останні тридцять років Україна стала справді демократичною країною, яка незабаром увійде в Євросоюз, – сказав  Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі – Як вам відомо, Японія є членом  Групи G7. І в 2023 році Японія головуватиме в цій "Великій сімці". У  2023 році я очолюватиму групу послів її держав, створену в Києві для підтримки України.  Хочу обіцяти три речі. По-перше, я обіцяю разом з послами інших країн-членів "Великої сімки" підтримувати Україну в її зусиллях для якомога швидшої перемоги в цій війні. По-друге, докладатиму максимальних зусиль для зміцнення економіки України, її відбудови та реконструкції. І ще я планую зробити цей рік таким, у якому буде дуже багато культурних заходів, на яких створюватиметься можливість зустрічатися, як сьогодні, друзям з Японії та України".  Насамкінець очільник Посольства Японії в Україні висловив сподівання (яке, до певної міри, пролунало як обіцянка), що під час наступної подібної акції в Українсько-Японському центрі КПІ зможе звернутися до її учасників українською мовою.

Анагама як музичний інструмент

Перед учасниками церемонії відкриття виступили і засновники резиденції "Gudenky", куратори цього арт-проєкту Тетяна Максимчук та В'ячеслав Гуденок. Активні дослідники сучасних мистецьких практик у  кераміці, вони  активно впроваджують їх  у власній творчій діяльності. І керамічні традиції Японії надихають їх на творчий пошук нових ідей та форм. Їхній виступ був присвячений особливостям проєкту. 

"Місія нашого проєкту полягала в тому, щоби надихнути наших керамістів відновити в цей воєнний час мистецьку діяльність і знову відчути той творчий настрій, який був у нас до війни", – пояснив В'ячеслав Гуденок.

Випалюй

А Тетяна Максимчук розповіла про особливості традиційної японської технології випалу, яка об'єднала українських майстрів художньої кераміки, і про їхню роботу: "Піч анагама дуже схожа на музичний інструмент. Але інструмент, на якому може грати не одна людина, а ціла команда. Бо саме випал триває чотири доби постійного підкладання дров, стеження за температурою, завантаження і розвантаження печі! Одна чи дві людини навіть фізично не в змозі витримати такого. Та й сама камера занадто велика, щоб випалювати в ній одну чи дві речі… Це був перший воєнний випал. Адже мистецтво не може мовчати і тоді, коли лунають залпи гармат і звуки сирени. І мистецтво не мовчить! Отож ми змогли нашепотіти своїм витворам усі наші думки, усі наші хвилювання, усі наші переживання за близьких, які перебувають у різних куточках нашої країни. Я дуже сподіваюся, що дивлячись на наші роботи, ви  це відчуєте…"

Додамо, що піч анагама в резиденції "Gudenky" – найбільша в Україні. Її було побудовано 2020 року і вона вже стала справжнім епіцентром спільних мистецьких проєктів, місцем тяжіння для українських художників-керамістів, які захоплюються дров'яними випалами. Тож випал у межах проєкту "Випалюй!" став уже шостим після її спорудження.

Отож ініціатори проєкту та його учасники – Громадська організація "Культурна асамблея", резиденція "Gudenky", а також Українсько-Японський центр КПІ запрошують на виставку "Випалюй!". Вона працює в Українсько-Японському центрі КПІ ім. Ігоря Сікорського (м. Київ, проспект Перемоги, 37, Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, 4-й поверх) у будні дні з 11:00 до 19:00, а по суботах з 11:00 до 18:00. Вихідний – неділя. Вхід вільний. Закриття виставки 26 січня 2023 року.

Дмитро Стефанович

В Українсько-Японському центрі КПІ свої роботи представили 11 українських митців-керамістів. Захід був присвячений 30-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною

Свої унікальні вироби митці випалювали у традиційній японській дров’яній печі анаґама.

⏰ Переглянути виставку можна до 26 січня 2023 року. Час відвідування: пн-пт 11:00–19:00, сб 11:00–18:00.