Якось я прочитав, що скульптуру краще дивитися ввечері чи вночі, бажано при свічках, але можна і при не дуже сильному світлі ліхтариків. Бо, мовляв, при такому освітленні вона немов оживає і сприймається геть інакше, ніж удень. Нагоди побачити таке мені не траплялося аж до кінця минулого року. Та й доволі похмурого 15 грудня минулого року цього також не сталося б, якби не чергове вимкнення в Києві електроенергії.
Річ у тім, що ввечері того дня в Українсько-Японському центрі КПІ, який працює в Науково-технічній бібліотеці університету, відкривалася виставка творів українських митців-керамістів "Випалюй!". Назва виставки є до певної міри багатозначною, але передусім вона відображає технологію створення показаних на ній речей, бо всі вони були випалені за особливою старовинною технологією в традиційній японській дров'яній печі анаґама.
І коли раптом невеличкий виставковий зал наче накрила ковдра оксамитової темряви й учасники вернісажу (а їх було багато!) почали вмикати свої смартфони та кишенькові ліхтарики, виявилося, що розмови про особливе сприйняття творів пластичного мистецтва, надто авторської кераміки, при тьмяному мерехтливому освітленні, – це не перебільшення! Представлені на виставці речі – традиційні для декоративно-ужиткового мистецтва, найстародавнішим видом якого є кераміка, посуд і вази для квітів, химерні коренеподібні композиції, антропоморфні фігури, дівочі голівки, виконані в цілком реалістичному стилі, тощо – дійсно виглядали теплими і немов запрошували відчути це тепло навіть на дотик (останнє, звісно, як і на всіх виставках і в музеях, не дуже вітається).
Українська кераміка з японськими коренями
А проте, не менш привабливо представлені твори виглядають і при повному освітленні. Трохи інакше, але так само елегантно просто – такою вже є особливість японської кераміки з характерним для неї прагненням природності, для чого майстри деяких традиційних стилів навіть залишають поверхні своїх виробів наче незавершеними – із залишками деінде патьоків глини, ледь помітними слідами пальців, певними, немовби випадковими, а насправді продуманими "дефектами". Переважна більшість з представлених на виставці творів так і виглядають – доволі простими, але й, водночас, надзвичайно вишуканими. І завдяки своїм невипадковим "недосконалостям" – абсолютно унікальними, але, при цьому, немов знайомими з дитинства. Таким є японське мистецтво, але пропущене крізь українську душу та світосприйняття.
Власне, інакше і бути не може, адже учасниками цього проєкту стали 11 українських митців-керамістів, які захоплюються дров'яним випалом. На виставці вони представили 30 робіт, над якими працювали впродовж двох місяців і наприкінці жовтня провели їхній спільний 96-годинний випал у керамічній резиденції "Gudenky", що розташована в передмісті Києва.
Посольство Японії в Україні надало виставці статус святкового заходу, присвяченого 30-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною. У цьому – глибокий сенс, бо що краще може висловити глибинну спорідненість двох країн, як не синтез історичних мистецьких стилів і технік однієї з їхнім переосмисленням майстрами іншої на ґрунті власних художніх традицій і досвіду?
Не лише про мистецтво
Час нині такий, що на церемонії відкриття виставки лунали слова не лише, звісно, про мистецтво. "За останні тридцять років Україна стала справді демократичною країною, яка незабаром увійде в Євросоюз, – сказав Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі – Як вам відомо, Японія є членом Групи G7. І в 2023 році Японія головуватиме в цій "Великій сімці". У 2023 році я очолюватиму групу послів її держав, створену в Києві для підтримки України. Хочу обіцяти три речі. По-перше, я обіцяю разом з послами інших країн-членів "Великої сімки" підтримувати Україну в її зусиллях для якомога швидшої перемоги в цій війні. По-друге, докладатиму максимальних зусиль для зміцнення економіки України, її відбудови та реконструкції. І ще я планую зробити цей рік таким, у якому буде дуже багато культурних заходів, на яких створюватиметься можливість зустрічатися, як сьогодні, друзям з Японії та України". Насамкінець очільник Посольства Японії в Україні висловив сподівання (яке, до певної міри, пролунало як обіцянка), що під час наступної подібної акції в Українсько-Японському центрі КПІ зможе звернутися до її учасників українською мовою.
Анагама як музичний інструмент
Перед учасниками церемонії відкриття виступили і засновники резиденції "Gudenky", куратори цього арт-проєкту Тетяна Максимчук та В'ячеслав Гуденок. Активні дослідники сучасних мистецьких практик у кераміці, вони активно впроваджують їх у власній творчій діяльності. І керамічні традиції Японії надихають їх на творчий пошук нових ідей та форм. Їхній виступ був присвячений особливостям проєкту.
"Місія нашого проєкту полягала в тому, щоби надихнути наших керамістів відновити в цей воєнний час мистецьку діяльність і знову відчути той творчий настрій, який був у нас до війни", – пояснив В'ячеслав Гуденок.
А Тетяна Максимчук розповіла про особливості традиційної японської технології випалу, яка об'єднала українських майстрів художньої кераміки, і про їхню роботу: "Піч анагама дуже схожа на музичний інструмент. Але інструмент, на якому може грати не одна людина, а ціла команда. Бо саме випал триває чотири доби постійного підкладання дров, стеження за температурою, завантаження і розвантаження печі! Одна чи дві людини навіть фізично не в змозі витримати такого. Та й сама камера занадто велика, щоб випалювати в ній одну чи дві речі… Це був перший воєнний випал. Адже мистецтво не може мовчати і тоді, коли лунають залпи гармат і звуки сирени. І мистецтво не мовчить! Отож ми змогли нашепотіти своїм витворам усі наші думки, усі наші хвилювання, усі наші переживання за близьких, які перебувають у різних куточках нашої країни. Я дуже сподіваюся, що дивлячись на наші роботи, ви це відчуєте…"
Додамо, що піч анагама в резиденції "Gudenky" – найбільша в Україні. Її було побудовано 2020 року і вона вже стала справжнім епіцентром спільних мистецьких проєктів, місцем тяжіння для українських художників-керамістів, які захоплюються дров'яними випалами. Тож випал у межах проєкту "Випалюй!" став уже шостим після її спорудження.
Отож ініціатори проєкту та його учасники – Громадська організація "Культурна асамблея", резиденція "Gudenky", а також Українсько-Японський центр КПІ запрошують на виставку "Випалюй!". Вона працює в Українсько-Японському центрі КПІ ім. Ігоря Сікорського (м. Київ, проспект Перемоги, 37, Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, 4-й поверх) у будні дні з 11:00 до 19:00, а по суботах з 11:00 до 18:00. Вихідний – неділя. Вхід вільний. Закриття виставки 26 січня 2023 року.
В Українсько-Японському центрі КПІ свої роботи представили 11 українських митців-керамістів. Захід був присвячений 30-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною
Свої унікальні вироби митці випалювали у традиційній японській дров’яній печі анаґама.
⏰ Переглянути виставку можна до 26 січня 2023 року. Час відвідування: пн-пт 11:00–19:00, сб 11:00–18:00.