Адаптувати передовий досвід університетів світу та виходити на лідерські позиції

Зі звіту проректора з міжнародних зв'язків С.І.Сидоренка на Вченій раді КПІ ім. Ігоря Сікорського 29 січня 2021 р.

Драматичні події 2020 року певною мірою ускладнили, але не призупинили розбудову міжнародної сфери університету відповідно до Стратегії його розвитку до 2025 року, а саме: бути в першій тисячі в світових рейтингах, досягти кількості 1500-1600 іноземних громадян на навчанні в КПІ, в 3-5 разів збільшити подачу кафедрами міжнародних проєктів.

Вдосконалення управління міжнародною сферою університету. За минулий рік було посилено напрями, які відповідають за менеджмент міжнародної сфери в структурах проректорів з наукової, навчальної й навчально-виховної роботи; сформовано міжнародні офіси при деканах факультетів/директорах інститутів для підготовки проєктних пропозицій і формування міжнародних консорціумів для участі в конкурсах на фінансування з міжнародних джерел; у газеті "Київський політехнік" відкрито рубрику "Проєктному менеджеру на замітку", до якої надіслано більше 20 матеріалів, рекомендацій, регламентів; розроблено "Інформаційну платформу можливостей міжнародних проєктно-грантових програм" у науково-інноваційній і  освітній сферах  ("Інтермозаїку") – інтерактивний вебсервіс для організаторів і учасників міжнародної проєктно-грантової діяльності (https://intermozaika.kpi.ua), який закріплений свідоцтвом на об’єкт права інтелектуальної власності і не має аналогів в інших університетах України.

З метою реформування роботи з набору іноземних громадян на навчання в КПІ затверджено Концепцію цієї роботи, глибинна ідея якої – допомогти освітнім програмам КПІ почати працювати на міжнародних ринках освітніх послуг. Кількість іноземних громадян стає індикатором конкурентоспроможності кожної освітньої програми! Введено економічне стимулювання викладачів: із коштів, що спрямовуються факультетам, до 39,5 – 49,5% адресно йдуть викладачам, які безпосередньо працюють з іноземними студентами й аспірантами. Щодо позицій КПІ в рейтингах, то до профілів кафедр введені параметри, які вимагаються світовими рейтингами, і це тепер впливає на розрахунок фінансування кафедр.

Практичні результати діяльності ДМС з департаментами і підрозділами.  Слід зазначити, що міжнародна активність університету в 2020 р. була досить високою – проведено 103 міжнародних заходи: 42 конференції (з них онлайн – 37), нас відвідали більше ніж 300 фахівців у складі 61 іноземної делегації (з них 18 візитів – онлайн). На включене навчання і стажування виїжджали 199 наших студентів та аспірантів – на 11% більше, ніж рік тому.

У переговорах за новими змістовними спрямуваннями із послами 9 країн (Китаю, Туреччини, Аргентини, Чорногорії, Ірану, Узбекистану, Пакистану, Нігерії, Швейцарії) та  делегаціями країн чотирьох континентів досягнуто важливих домовленостей. З послами Туреччини й Аргентини – про Українсько-Турецький та Українсько-Аргентинський центри в КПІ, з фондом цивільних досліджень CRDF, США – про співпрацю у сфері кібербезпеки,  з Національною космічною адміністрацією Китаю – про новий рівень співпраці у сфері мирного освоєння космосу, про широку програму студентських обмінів – з Чорногорією;  із Бізнес-асоціацією Японії й офісом JICA в Україні – про інноваційну складову в роботі Українсько-Японського центру та про участь у Фестивалі "Sikorsky Challenge", із зоною спеціального розвитку м. Чунцін, Китай – про науково-технічну співпрацю за моделлю Українського науково-технологічного центру.

Щодо позицій КПІ в світових рейтингах:  призупинено зниження в глобальному рейтингу QS (сьогодні це позиції в інтервалі місць 701-750). Підвищено позиції в регіональному рейтингу EECA QS (66-ті в рейтингу і друге місце серед університетів України). Повернули перше місце в Національному рейтингу "ТОП 200". Підтвердили лідерські позиції двох освітніх інженерних програм КПІ ("Engineering – Electrical & Electronic" та "Engineering – Mechanical, Aeronautical"), які знову увійшли до перших 500 у предметному рейтингу QS і стали кращими за цими програмами серед університетів України. У предметному рейтингу THE КПІ ім. Ігоря Сікорського вперше увійшов до 1000 кращих за трьома предметними областями: бізнес і економіка, комп'ютерні науки та інженерія. Сьогодні КПІ входить до 4% кращих із 26 тис. університетів світу і має максимальний коефіцієнт від внеску міжнародної діяльності до формульного розрахунку фінансування на 2020 рік.

КПІ ім. Ігоря Сікорського інтегрує кращий досвід організації освітнього процесу і розвитку потенціалу вищої школи – за механізмами проєктів програм ЄС, Erasmus+ (ФММ, ФСП), Норвезької агенції з міжнародного співробітництва та підвищення якості вищої освіти EURASIA (ХТФ, ІЕЕ, ФМФ, ММІ, ФММ), Національної агенції академічних обмінів Польщі NAWA (ІЕЕ), Агентства США з міжнародного розвитку USAID (ІЕЕ, ІПО).

Усього в 2020 році виконувався 151 міжнародний проєкт освітнього спрямування. Інтернаціоналізація КПІ поглиблюється і через 41 освітній проєкт – програму подвійних дипломів з університетами 11 країн, і через міжнародну студентську мобільність: це 55 проєктів мобільності програми Erasmus+ рівня КА1. 

Ще однією характеристикою інтернаціоналізації є кількість іноземних громадян на навчанні в КПІ: навіть за умов пандемії  її вдалося збільшити до 713 (у 2019 році було 663), майже половина з них навчається англійською.

За напрямом міжнародної проєктно-грантової діяльності в науковій сфері виконувалися 72 проєкти. Серед них 3 проєкти програми НАТО "Наука заради миру і безпеки" (ФПМ, ПБФ, ІМЗ), 6 – білатеральних з Литвою, Чехією, Китаєм, Латвією, Індією й Польщею (ІМЗ, ХТФ, ФЕА), 3 проєкти – за програмою "Горизонт 2020" (ІМЗ, ІЕЕ, ФЕЛ, ФІОТ).

Міжнародна сфера для розвитку університету. На сьогодні університет розвивається і за рахунок зовнішніх джерел, що є сприятливим фактором для розбудови міжнародної сфери КПІ. Хочу назвати підрозділи, які добре проявили себе:

– у кількості міжнародних освітніх та науково-технічних проєктів – ФММ, ІМЗ, ВПІ, ТЕФ, ФЕЛ;

– в обсягах фінансування проєктів – ТЕФ, ФПМ, ФММ, ІПСА, ІЕЕ;

– у вартості обладнання з-за кордону та благодійній допомозі – РТФ, ІАТ, ТЕФ, ФЕЛ, ММІ;

– у кількості індивідуальних грантів – ФЕЛ, ФТІ, ВПІ, ТЕФ, ФЕА.

А за групою позитивних здобутків  попереду – ТЕФ, ФЕЛ, ІМЗ, ХТФ, ФММ.

Що ж принесла нам міжнародна діяльність для освітнього процесу? Приміром, на факультеті електроніки близько 1 млн грн на навчально-наукову лабораторію від GlobalLogic Україна з технологій ІТ проєктування embedded systems (вбудованих систем): розробки вбудованих рішень та програмного забезпечення для медичних пристроїв, різноманітних автомобільних додатків, систем комп'ютерного зору, бортових комп'ютерів тощо. 600 тис. грн від фірм Tower Jazz і Cadence, Держава Ізраїль, на створення навчальної лабораторії світового рівня з проєктування аналогових схем на цьому ж факультеті.

А ще – спільну Українсько-Китайську лабораторію космічних досліджень на ІАТ (за рахунок проєктів з фінансуванням китайською стороною) та обладнання для Академії ХУАВЕЙ Україна в КПІ (з інформаційних і мережевих технологій). До того ж 19 викладачів університету підвищили кваліфікацію за освітніми програмами "Boeing"-"Прогрестех". На ММІ створюється Школа з підготовки ремонтників ескалаторів та ліфтів, спільні проєкти "Космічний ліфт" для Smart City за фінансування компанії Samsung. Міненергетики США передало на ТЕФ аналітичний тренажер атомного реактора вартістю 0,5 млн дол.

Загалом міжнародна проєктно-грантова діяльність у 2020 році принесла університету – за оцінками – понад 1,7 млн дол. Внесок від освітніх послуг іноземним громадянам та їх проживання – 1,44  млн дол. 497 індивідуальних грантів у рамках міжнародної співпраці  – стипендії на включене навчання та/або наукове стажування, на поїздки на міжнародні конференції, на закордонні відрядження, за індивідуальними трудовими угодами – принесли вченим і студентам університету близько 0,89 млн дол.

У цілому в 2020 році обсяг коштів від усіх форм міжнародної активності склав – за оцінками – близько 4,07 млн дол. (113,66 млн грн).

Актуальні проблеми і завдання на 2020 – 2025 роки.

Потрібна більш глибока інтернаціоналізація університету: посилення міжнародної компоненти в усіх складових його діяльності і покращення її параметрів. Це має приводити і до посилення позицій КПІ в світових рейтингах університетів. На сьогодні ці позиції – невисокі. Промовистою є інтегрована оцінка: загальний рівень у 16,0% від лідера – Массачусетського технологічного інституту.

Хоча КПІ ім. Ігоря Сікорського був першим університетом України, що в 2011 році увійшов до глобального рейтингу QS, але з роками він втрачав провідні позиції  і станом на сьогодні є четвертим (після Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"). Невисокі і місця КПІ в рейтингу THE серед дев'яти університетів України, що увійшли до цього рейтингу.

Головна причина  такого становища в тому, що в оцінюванні нашої діяльності ми протягом років були "замкнені" на внутрішньо орієнтовані системи координат. Не зреагували вчасно на, так би мовити, "підказки" від світових рейтингів, положення в яких сьогодні стають аргументом у боротьбі за ресурси, фінанси, обсяги  базового наукового фінансування, за студентський контингент, за вплив на формування політики в сфері освіти, науки та інновацій. І ними треба займатися.

Хоча потрібен час, щоб усі ми психологічно адаптувалися до такої нової системи,  але потрібна також і збалансована "Програма дій університету по посиленню позицій КПІ в світових рейтингах" – "дорожня карта" за всіма напрямами діяльності – як на всіх управлінських рівнях, так і на індивідуальному  (науково-педагогічних та наукових працівників). Прийняття такої Програми має завершитися в лютому.

Особливими параметрами рівня інтернаціоналізації є міжнародна студентська мобільність. Треба збільшувати як кількість студентів, аспірантів КПІ, що виїжджають на включене навчання і наукове стажування, так і кількість іноземних громадян на англомовному навчанні в КПІ. Ось кількісні параметри, на які ми маємо орієнтуватися. Частка іноземних студентів у структурі студентського контингенту в Люксембурзі, наприклад, становить близько 47%. В Україні найбільша кількість іноземних студентів (близько 4200 осіб) – у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. У КПІ на сьогодні 3,2% (близько 700) іноземних громадян.

Визначено 22 перспективні країни для співпраці за цим напрямом: Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Туреччина, Йорданія, Іран, Китай, В'єтнам, Бразилія, Аргентина, Перу, Еквадор, Марокко, Нігерія, Індія, Пакистан, Туніс, Сенегал, Кувейт, Конго, Ізраїль, Єгипет.

Новою "Концепцією системи роботи університету з набору іноземних громадян на навчання – за нових умов" передбачається досягти кількості іноземних громадян на рівні 1500-1600, 5-6% у структурі контингенту здобувачів вищої освіти в КПІ. Для цього треба реально вивести освітні програми КПІ на міжнародні освітні ринки. Отже, треба вивчати кон’юнктуру міжнародних ринків для кожної конкретної освітньої програми в різних країнах – з одного боку, а з іншого – посилити участь завідувачів кафедр у процесах набору іноземних громадян через планування ("kpi") в контрактах з керівниками всіх рівнів і контроль за їх виконанням. Треба посилювати пошук талановитих студентів із зарубіжних країн, працювати з національними фондами підтримки талановитих студентів для навчання за кордоном.

Європейські університети мають майже в 10 -100 разів більше надходжень від наукових грантів, ніж КПІ. Приміром, за кількістю проєктів "Horizon 2020": в Україні – 217 (у КПІ – 6),  в Естонії – 631 (у Талліннському ТУ – 74), в Польщі – 1795 (у Варшавській політехніці – 53). Щоб змінити ситуацію на краще, треба долати існуючий розрив з Європою – включати науковий потенціал університету в ERA (European Research Area – Європейський науковий простір) через збільшення в 3-5 разів кількості проєктів, що їх подають кафедри до міжнародних проєктно-грантових програм.

Має стати правилом участь кожної кафедри в міжнародних грантових програмах, яких у світі налічується близько 3000, зокрема – у програмах Європейського Союзу "Горизонт Європа", "Erasmus+" з розвитку потенціалу вищої школи, "EURASIA", програмі НАТО "Наука заради миру і безпеки", білатерального співробітництва та інших. Для цього треба посилити міжнародну наукову мобільність молодих учених за індивідуальними грантами – як основу так званої "піраміди проєктно-грантової активності", прийнятої у світі. Посилення міжнародної наукової мобільності магістрантів, аспірантів, молодих учених ми розглядаємо як драйвер розвитку міжнародної проєктно-грантової діяльності. Це – шлях до розширення участі КПІ в міжнародних консорціумах, які подають проєктні пропозиції до міжнародних грантових програм, і – в результаті – до збільшення виграних вченими КПІ міжнародних грантів з науки.

Є і багато інших завдань. Включити нові механізми активізації роботи первинних підрозділів у міжнародній сфері. Спиратися на молодих викладачів та молодих учених. Долати психологічні бар'єри, острахи, побоювання міжнародної сфери. Вдосконалювати елементи мотивації і звітності викладачів. У показниках рейтингів НПП посилювати роль характеристик активності в міжнародній співпраці.

Актуалізована нормативна база має реально запрацювати як більш досконалий, ніж це є сьогодні, інструмент менеджменту для підвищення ефективності міжнародної діяльності, для збільшення надходжень до університету. Треба продовжувати введення моральних і економічних мотиваторів для підтримки тих, хто організовує та розвиває міжнародну сферу і вже досяг результатів.

І на завершення – дозвольте висловити вдячність усім, хто активно працював для розвитку міжнародної співпраці та закладав підвалини для подальшого утвердження в світі КПІ і нашої держави!