10 квітня в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» відбулося засідання круглого столу «Космічна діяльність України у найближчій перспективі: пріоритети, сценарії, виклики». Організаторами його виступили Українська асоціація високотехнологічних підприємств та організацій «Космос», Рада з космічних досліджень НАН України, Інститут космічних досліджень НАНУ-ДКАУ та, звісно, КПІ.
Це один із перших публічних заходів створеної торік Асоціації «Космос», яка об’єднала понад 40 промислових підприємств і наукових організацій, що працюють у космічній та дотичній до неї галузях як державної, так і приватної форми власності. Присвячено його було обговоренню концептуальних підходів до розробки стратегії космічної діяльності України. Учасники круглого столу – а серед них були представники промисловості, науки, вищої школи та органів державного управляння – висловили своє бачення майбутнього космічної діяльності в Україні та підходів до визначення пріоритетів її розвитку. Про це, зокрема, говорив Перший віце-президент Національної академії наук України, відомий український науковець і державний діяч Володимир Горбулін, який наголосив на тому, що стратегія має стати не лише тим документом, який визначатиме подальшу долю космічної діяльності в нашій державі, а й допоможе Україні увійти в міжнародне космічне співтовариство. Крім того, він зауважив, що принципово важливо розробити не один, а кілька варіантів проекту стратегії, щоб потім узагальнити їх і вийти на остаточний та найбільш досконалий її варіант.
«Якщо ми проводитимемо мозковий штурм щодо місця України в світовій кооперації в галузі освоєння космосу, то нам, передусім, слід побачити і потім відобразити в нашій стратегії нинішній наш стан; зрозуміти, куди нас запрошують; де ми можемо співпрацювати з кимось на партнерських засадах. Від цього ми можемо відштовхнутися, спроектувати все це на можливості України й вибудовувати на цьому всю стратегію. Іншим важливим принципом її побудови є консолідація наших ресурсів – як людських, так і фінансових тощо. Нині вони в нас є обмеженими і на широкий спектр космічних досліджень їх поки що не вистачить. Але те, що в нас є, ми мусимо сконцентрувати на пріоритетних і важливих з точки зору потреб України напрямах. Очевидно, ми можемо сформулювати ще цілу низку принципів. Сподіваюся, цей круглий стіл стане початком системної роботи задля цього» – сказав ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський.
Отже стратегія має стати підґрунтям для розроблення проектів програмних документів у галузі космічної діяльності. Основне її призначення – викладення експертного аналізу щодо існуючих і перспективних напрямів космічної діяльності України та рекомендацій щодо пріоритетності майбутніх заходів. Тож документ міститиме огляд поточного стану, обґрунтування найбільш перспективних для України напрямів і розгляду можливих сценаріїв. В обговоренні питань щодо його розробки виступили фахівці різних структур, робота яких пов’язана з космічними проектами. Відтак і виступи їхні були присвячені різним аспектам розвитку української космічної галузі, які можуть бути відображені в майбутній стратегії. Для вироблення консолідованої позиції з порушених питань організатори роздали учасникам анкети для урахування їхніх думок щодо бачення пріоритетів і перспектив космічної діяльності при розробці проекту документу.
Наступне засідання Української асоціації високотехнологічних підприємств та організацій «Космос», а також інших, задіяних у розвитку космічних технологій і досліджень організацій, планується провести наступного місяця в місті Дніпро.