Серед проектів, представлених політехніками на Фестивалі інноваційних проектів "Sikorsky Challenge", увагу відвідувачів привернула робота, присвячена контактному точковому зварюванню. Така технологія широко застосовується в автомобілебудуванні, приладобудуванні та інших галузях. Розробка кафедри електрозварювальних установок ЗФ забезпечує суттєве підвищення якості зварного з'єднання матеріалів з різними теплофізичними характеристиками порівняно з традиційною технологією. Механічні характеристики зварного з'єднання, виконаного за розробленою технологією, суттєво поліпшуються: збільшується руйнівне зусилля на зріз на 10% і на 50% – на відрив. Крім того, запропонований спосіб забезпечує економію енергоресурсів за рахунок зменшення енерговнесення порівняно зі штатною технологією отримання зварного з'єднання з регламентованими геометричними параметрами точки.
Розроблений спосіб базується на впливі магнітного поля спеціальної конфігурації на рідкий метал з'єднання безпосередньо під час зварювання. Таке поперечне зустрічно-симетричне магнітне поле генерується в зоні зварювання чотириполюсною електромагнітною системою, що закріплена на електродах серійної машини для точкового контактного зварювання. При цьому пондеромоторні сили, які виникають при векторній взаємодії магнітного поля зі зварювальним струмом, забезпечують інтенсивне перемішування всього об'єму рідкого металу ядра точки. Запропонована конфігурація магнітного поля дозволяє суттєво покращити характеристики металу з'єднання, при цьому не спотворюючи геометричної форми зварної точки.
На сьогодні розроблено технологічні рекомендації щодо зварювання конструкцій та створено комплект лабораторного обладнання для реалізації способу. Подальші роботи передбачають створення комплекту обладнання для промислового використання та визначення технологічних рекомендацій щодо застосування запропонованого способу зварювання для з'єднань, які містять деталі з легких сплавів.
Розробниками запропонованого способу є співробітники кафедри електрозварювальних установок доц. В.В.Кочубей, проф. Р.М.Рижов, доц. І.О.Скачков. На деяких етапах розробки залучалися доц. П.Ю.Сидоренко та інженер В.А.Большего. Також у роботі взяли участь студенти старших курсів. За результатами досліджень було захищено близько 20 дипломних проектів та 10 магістерських дисертацій. Результати роботи захищені трьома патентами на корисну модель України, наведені в 10 роботах, що надруковані у провідних наукових виданнях в Україні та за кордоном.