Вода – найцінніший дарунок природи, якого залишається все менше

Стає вже доброю традицією щорічне проведення хімічного шоу "Відкрий для себе світ хімії" в рамках співпраці хіміко-технологічного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського і Київської Малої академії наук учнівської молоді. 27 березня 2018 року Велика хімічна аудиторія гостинно зустрічала майбутніх абітурієнтів, батьків і вчителів Київщини. Цьогоріч цей захід проходив у рамках Всеукраїнського проекту "Збереження прісної води і водоочищення як складові сталого розвитку України".

З вітальним словом до присутніх звернувся декан ХТФ д.т.н., професор І.М. Астрелін, відомий фахівець у галузі розвитку та вдосконалення процесів підготовки природної води та очищення промислових стічних вод. Ігор Михайлович наголосив, що одна з найважливіших сьогоднішніх проблем людства – це дефіцит прісної води. Раціональне використання і охорона водних ресурсів – ключ до вирішення "водної" проблеми як в Україні, так і у світі, тому такими необхідними є фахівці з цього напряму, яких на ХТФ готує кафедра технології неорганічних речовин, водоочищення та загальної хімічної технології (ТНР,В та ЗХТ). Усіх зацікавлених у розв'язанні теперішніх і майбутніх проблем з водою Ігор Михайлович запросив у майбутньому стати студентами ХТФ.

До запрошення приєдналися і студенти факультету (які у минулому були членами МАН). Вони не тільки поділилися з присутніми своїми напрацюваннями та досягненнями, а й провели цікаві майстер-класи "Хімічні технології в дії".

Так, студент групи ХН-72 (кафедра ТНР, В та ЗХТ) Микола Іванченко, переможець Міжнародного конкурсу "Genius" 2017 року (США) та призер Міжнародного фестивалю інженерних наук і технологій I-Fest 2018 року (Туніс) з проектом "Адсорбент для нафти і нафтопродуктів у середовищі води та підвищеної вологості на основі гідрофобізованого перліту", наочно продемонстрував, як адсорбент, завдяки своїм гідрофобним властивостям, відштовхує воду і збирає лише нафту, яку можна потім відправити на нафтопереробне виробництво. До речі, адсорбент може увібрати в сім разів більше нафти, ніж важить сам!

Євгенія Браславська (ХН-72) розповіла про деякі ефективні сучасні технології очищення стічних вод та про свій внесок у розробку новітніх матеріалів – синтез композиту "активоване вугілля – модифікований нікелем титан (IV) оксид" та дослідження його фотокаталітичної активності по відношенню до барвників, деякі з яких у присутності синтезованого композиту розкладаються більш ніж на 80%.

Олександр Романенко (ХН-72) не тільки розповів про речовини-люмінофори, які здатні перетворювати поглинену енергію в світлове випромінювання, а й наочно продемонстрував фотолюмінесценцію (світіння під дією світла) синтезованого алюмінату стронцію, легованого хлоридами европію й диспрозію. Така властивість речовини широко застосовується у виробництві люмінесцентних фарб.

Про найбільш поширені в даний час на косметичному ринку емульсійні косметичні креми, раціональне поєднання води і жирів у складі яких забезпечує низку життєво важливих функцій як шкіри, так і організму в цілому, розповіли студентки групи ХД-41 (кафедра фізичної хімії) Олена Ляшук і Анастасія Шакун. Свою доповідь вони підкріпили демонстрацією приготування емульсійного крему на жировій основі з використанням натуральних складових та поясненням, як це можна зробити в домашніх умовах. Дію щойно приготовленого крему всі охочі змогли випробувати на собі.

Про унікальні властивості високоміцних матеріалів для нової техніки, які отримують на основі хімічних сполук кремнію (силіцію), розповіли Андрій Очеретник (ХМ-51, кафедра хімічної технології кераміки та скла) разом з асистентом кафедри Антоном Голембієвським (до речі, Силіконова долина в США, технополіс майбутнього, виникненням і самій назві завдячує хімічному елементу силіцію). Як завжди, представники кафедри порадували присутніх виготовленням голландських крапель (крапель принца Руперта), які утворюються при крапанні розплавленого скла в холодну воду. Такий спосіб отримання спричиняє дивні властивості крапель: вони здатні витримати удар молотка, але розсипаються в пил навіть при найменшому пошкодженні хвостика.

В "Азотному шоу" Михайло Бондарчук (ХО-41, кафедра органічної хімії та технології органічних речовин) наочно продемонстрував, як змінюються фізичні властивості тіл при дуже низьких температурах.Так, гумовий м'яч, охолоджений в рідкому азоті, став настільки крихким, що при падінні на підлогу розбився вщент. Низькі температури застосовують для переробки та утилізації з мінімальною шкодою для екології, наприклад, старих автомобільних покришок, які після охолодження можна досить просто перетворити на гумову крихту, що знаходить застосування в штучних покриттях для спортивних споруд та ін.

Про електрохімічні методи обробки металів, за допомогою яких можна отримувати міцні красиві речі, наприклад, хромовані автомобільні диски, ювелірні прикраси "під золото" (тож, купуючи ювелірні вироби слід бути уважними та обережними, бо можна викласти чималі гроші за підроблений чи неякісний виріб) розповів та деякі з таких методів наочно продемонстрував Олександр Матвєєв (ХЕ-41, кафедра технології електрохімічних виробництв). Так, в результаті електрохімічного полірування мідної пластини її поверхня стала блискучою та отримала кращі експлуатаційні характеристики, а процес нікелювання залізної пластини не тільки підвищив стійкість виробу проти зношування та корозії, а й надав йому декоративного вигляду.

Цікава і водночас пізнавальна вистава "Цікава хімія" працівників кафедри загальної та неорганічної хімії Тетяни Кушмирук та Ірини Гук традиційно завершала зустріч (на фото зверху). Деякі цікаві факти, пов'язані з хімією, тільки підсилювали цікавість присутніх. Наприклад, для того щоб відчути себе секретним агентом, можна успішно використовувати для тайнопису хлорид кобальту: літери, написані його розчином, абсолютно невидимі і проявляються, роблячись синіми, при легкому нагріванні паперу.

Через демонстраційні хімічні експерименти присутні мали чудову нагоду долучитися до таємниць науки: різноманітні хімічні феєрверки, вибухи, яскраві спалахи – взагалі все те, що завжди так заворожує та захоплює не тільки молодь, а й дорослих.

Як завжди, школярі не тільки з цікавістю спостерігали за науковими експериментами, але й охоче брали в них участь, адже всім було цікаво відчути себе дослідником! 

Ольга Качоровська, заступник декана ХТФ з профорієнтаційної роботи