Усе тече, все змінюється… Ця давня фраза є актуальною і в наш час, коли надшвидкими темпами розвиваються технології, в єдине ціле зростається технічний і людський потенціал, коли здатність чітко ставити завдання та вміти вчасно їх реалізовувати є вже життєвою необхідністю. Та поряд з цим у житті кожної людини за межами роботи та навчання має залишатись місце для творчості, для самовираження, для того, що називається душею, мрією, фантазією…
Героями цієї статті є студенти факультету електроніки, які у цьому семестрі стали стипендіатами ректора НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського". Двоє юнаків і дівчина – індивідуальності, мрійники, серйозні дослідники і творці. Що є в їхньому житті, крім навчання, в якому вони досягли визначних результатів? Чим живуть за межами університету і про що мріють?
Максим Зилевич. Народився у м. Біла Церква, Київської області. З 2013 р. навчається на кафедрі конструювання електронно-обчислювальної апаратури. Зі слів Максима, вибір факультету та кафедри не став випадковим, оскільки електроніка, особливо цифрова, є його захопленням. Конструювання нових електронних схем та ремонт існуючих електронних приладів стали логічним результатом цього захоплення. А що ж у вільний час? "Відпочиваю з рідними і друзями, катаюся на роликах, – ділиться Максим. – Полюбляю активний відпочинок".
Юлія Кобрин. Родом вона з містечка Берегово, що на Закарпатті. Як і багато її одногрупників, мріяла вступити до КПІ, і ця мрія здійснилася – наразі вона навчається на кафедрі фізичної та біомедичної електроніки за напрямом "Мікро- та наноелектроніка". За словами Юлії, "з того моменту в моєму житті з'явилось багато чудових людей, я стала учасницею маси захоплюючих подій, з'явилось ще більше мрій та цілей. Навчання в нашому університеті – це кожен день певне відкриття, і часто – це відкриття самого себе". З цим не посперечаєшся, оскільки навчання вимагає передусім зростання та самовдосконалення особистості, що виходить далеко за межі університетських програм. Зокрема, Юля стала членом організації BEST на базі нашого університету, де зустріла однодумців, хороших друзів, отримала нові знання зі спеціальності та мотивацію на нові звершення. Крім того, в житті Юлі є танці, іноземні мови, закордонні подорожі, які приносять масу задоволення та позитивний настрій для нових досягнень.
Євген Лисицький. Киянин, закінчив школу з поглибленим вивченням англійської мови та музичну школу по класу гітари. Чому обрав факультет електроніки? "На той час, – розповідає Євген, – двома речами, які мені подобалися, були математика і музика. А бажання вивчати електроніку ще не сформувалося, тому вирішив поступити на факультет електроніки на спеціальність "Аудіо-, відео- та кінотехніка". Уже три роки як Євген долає цю стежку та наближується до здійснення своєї мрії: "Сподіваюся написати музику для якогось доброго дитячого чи дорослого фільму, розвиватися в цьому напрямі".
Що ж допомагає долати складності і перепони, досягати нових горизонтів і рухатись уперед? Знову слово Євгену: "Джерелом життєвих сил та натхнення є Бог і близькі люди, котрих Він посилає у моє життя: мама, тато та друзі. Комусь може здатися дивним, що молодий 20-річний хлопець вірить у Бога, ходить до церкви і т.п., але Бог є тим, хто допомагає мені бути собою, мріяти, втілювати ці мрії в життя, триматися на плаву і займатися тими звичайними речами, якими я займаюся". А ще є подорожі, спілкування з друзями та батьками і, звичайно ж, музика – Євген грає на гітарі в музичному гурті, не зраджуючи свого дитячого захоплення.
Що сказати на завершення? Людина має бути багатогранною, захоплюватися і цікавитись багатьма речами, щоб не загубитись у цьому буремному, надшвидкісному світі. І, як сказала Юля, "якщо ти чогось хочеш, то це обов'язково трапиться! Так, можливо не зразу, але все приходить свого часу. Тому мрійте, і якщо вам життя дає якусь можливість, обов'язково її використовуйте!" Успіхів вам, юні мрійники!
