13 березня 2014 р. в Державному політехнічному музеї при НТУУ "КПІ" пройшли наукові  читання, присвячені Володимиру Григоровичу Сергєєву (05.03.1914-29.04.2009) – Головному конструктору систем управління ракет і космічних апаратів, двічі Герою Соціалістичної Праці, лауреату Ленінської і Державної премій СРСР, доктору технічних наук, академіку Національної академії наук України.

Організаторами читань виступили НТУУ "КПІ", Національний авіаційний університет, ДПМ при НТУУ "КПІ". У читаннях взяли участь ветерани космодромів Байконур, Плесецьк, Капустин Яр, викладачі й студенти НТУУ "КПІ" та НАУ, а також учні – члени Київського відділення Малої академії наук.

Читання відкрив проректор з наукової роботи НТУУ "КПІ" академік НАН України Михайло Юхимович Ільченко. Він привітав учасників і ознайомив з основними віхами життя і діяльності Головного конструктора.

В.Г.Сергєєв у 1940 р. закінчив Московський інститут інженерів зв'язку. Був учасником Великої Вітчизняної війни і війни з Японією. У 1947 р. він поступив на роботу до московського НДІ-885, де під керівництвом Н.О.Пілюгіна брав участь у розробці систем управління ракетами. Працював інженером, молодшим науковим співробітником, старшим інженером, керівником групи, начальником лабораторії, зробив суттєвий внесок у розробку автономних систем управління ракет. У листопаді 1960 р. В.Г.Сергєєва направили у Харків і призначили начальником і Головним конструктором ОКБ-692 – на місце Б.М.Конопльова, що загинув на Байконурі 24 жовтня 1960 р. під час аварії міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) Р-16. Вже через півроку МБР  Р-16 з істотно доопрацьованою апаратурою системи управління, подолавши 12000 км, успішно досягла заданої точки на Камчатці. Під керівництвом В.Г.Сергєєва і за його безпосередньою участю у 1950–1980-х рр. були створені чотири покоління високоефективних систем управління бойових ракет, ракет-носіїв (серії "Космос", "Циклон-2", "Циклон-3", "Енергія"), космічних апаратів "Цілина", орбітальних модулів станції "Мир". В історії ракетної техніки ім’я В.Г.Сергєєва стоїть в одному ряду з іменами великих конструкторів – М.К.Янгеля, В.Ф.Уткіна, В.М.Челомея.

Зі спогадами про В.Г.Сергєєва виступив Станіслав Іванович Ус – Головний конструктор важкого ракетного комплексу Р-36М, Р-36М2 КБ "Південне", Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської та Державної премій СРСР, кавалер орденів Леніна і Дружби народів. Він розповів, що В.Г.Сергєєв мав унікальну здатність мобілізуватися і мобілізувати колектив на виконання найскладніших завдань у дуже стислі терміни. Це, зокрема, проявилося під час створення ракетного комплексу Р-36 (1963–1965 рр.). Контрольні випробування ракети розпочалися через 14 місяців після виходу постанови уряду СРСР про розробку комплексу. Через відмови приладів системи управління випробування ракети на контрольно-випробувальній станції тривали замість запланованих кількох діб майже два місяці. Назрівало рішення про зняття В.Г.Сергєєва з посади. Однак він зумів перебудувати роботу підприємства, і коли почалися льотно-конструкторські випробування, відмов апаратури управління не було зовсім.

Директор Аерокосмічного інституту НАУ, президент асоціації "Укравіапром", лауреат Державної премії України д.т.н., професор Валерій Миколайович Шмаров свого часу працював на Київському радіозаводі, де серійно випускалися вироби розробки КБ В.Г.Сергєєва, і основну тему своєї доповіді сформулював так: "Нам було у кого вчитися". Володимир Григорович був високопрофесійним фахівцем і керівником, суворим, але справедливим. Зовні добродушний, добрий за вдачею, але рішучий і нещадний, якщо йшлося про інтереси справи. Мав хороше почуття гумору, вмів розрядити обстановку доречним жартом. Уже будучи на пенсії, до останніх днів В.Г.Сергєєв мав світлий розум, прекрасну пам'ять, добре орієнтування в тому, що відбувалося в суспільстві.

Голова громадської ради Державного космічного агентства України, лауреат Державної премії СРСР, заслужений машинобудівник України, в минулому перший заступник Головного конструктора, головний інженер Київського радіозаводу Борис Омелянович Василенко у своєму виступі розповів про людей і роботу Київського радіозаводу зі створення систем управління ракетних комплексів, космічних апаратів і станцій в 60–90-х роках ХХ сторіччя. У тісному контакті Київський радіозавод і КБ "Електроприлад" вирішували неймовірно важкі завдання з управління ракет на основі бортової обчислювальної машини. Цьому, безумовно, сприяла та обставина, що свого часу В.Г.Сергєєв рекомендував свого заступника на посаду директора Київського радіозаводу.

Директор представництва КБ "Південне" ім. М.К.Янгеля в Києві к.т.н. Микола Олександрович Мітрахов розповів про те, як до 100-річчя з дня народження В.Г.Сергєєва готувалася книга "Сергеєв Владимир Григорьевич – главный конструктор систем управления", зокрема про те, як було знайдено у військкоматі м. Харкова особову справу В.Г.Сергєєва, у якій є усі матеріали про його бойовий шлях починаючи з написаного власноруч і підписаного тексту Військової присяги. За виявлену під час воєн доблесть і героїзм В.Г.Сергєєв був нагороджений 7 бойовими орденами. Закінчив службу в 1947 р. у Порт-Артурі, причому доклав певних зусиль для того, щоб демобілізуватися – відмінного офіцера командування не бажало відпускати з армії.

Після виступів редактори-упорядники книги про В.Г.Сергєєва – Б.О.Василенко і Н.О.Мітрахов – вручили книги проректору НТУУ " КПІ" М.Ю.Ільченку, директору Аерокосмічного інституту НАУ В.Н.Шмарову і директору Політехнічного музею Н.В.Писаревській.

 

О.С.Болтенко, завідувач відділу історії авіації та космонавтики ім. І.І.Сікорського ДПМ при НТУУ " КПІ", Заслужений випробувач Байконуру

Дата події