Відтоді як у КПІ стартувала програма "Енергоефективні університетські містечка", багато було зроблено і ще більше планується. Тому прес-служба інформаційної кампанії "Бережи energy" вирішила дізнатися, а з чого взагалі усе почалося, розпитати трохи більше про сам проект та його організацію, так би мовити, глянути на нього зсередини. Для цього ми зустрілися з головним енергоменеджером КПІ Оленою Шевченко, яка погодилася відповісти на наші запитання.
– Як КПІ потрапив до числа учасників проекту?
– Організатори програми надіслали лист-запрошення для участі НТУУ "КПІ". Для цього потрібно було заповнити бланк-заявку на участь та пройти відбір серед університетів, оскільки кількість останніх була обмеженою. Відбірковими критеріями стали: зацікавленість та готовність ВНЗ до участі у програмі "Енергоефективні університетські містечка"; рівень підтримки та впровадження адміністрацією ВНЗ політики енергоощадності й енергоефективності; характеристика систем тепло-, електро- та водопостачання університету; участь ВНЗ у проектах та програмах розвитку.
Оскільки наш університет уже тривалий час займається питаннями енергозбереження та є базовим вищим навчальним закладом України з цих питань, то зрозумілим стало питання нашої участі та успішного конкурсного відбору з-поміж інших університетів.
– Чим саме зацікавив вас цей проект?
– Дана тема є досить актуальною для університету, оскільки ціни на енергоносії зростають, а всі ми хочемо навчатися та працювати в комфортних умовах. Для забезпечення цих умов існує два шляхи: перший – продовжувати й надалі використовувати енергоносії, не замислюючись про їх вартість, та, як наслідок, сплачувати шокуючі суми щомісяця, та другий – змінити модель поведінки студентів, викладачів, персоналу – використовувати світло тільки тоді, коли необхідно, закривати кватирки й двері, не опалювати навколишнє середовище, закручувати щільно водопровідні крани для попередження їх протікання. Останній підхід – гідний людини з європейською свідомістю, який під силу кожному, дозволить не лише зменшити рахунки за енергоносії, а й заощаджені кошти використовувати на покращення матеріально-технічної бази університету.
– Розкажіть про людей, які беруть участь у проекті.
– Координатором програми від НТУУ "КПІ" є проректор з науково-педагогічної роботи (адміністративно-господарська робота та розвиток матеріально-технічної бази) М.В. Печеник, відповідальними координаторами – заст. проректора з наукової роботи В.А. Барбаш, і я – головний енергоменеджер О.М. Шевченко. До програми залучено студентів та викладачів п'яти інститутів та факультетів: ІЕЕ, ТЕФ, ВПІ, ФСП, ФММ. Учасники програми об'єднані у чотири групи: технічну – ІЕЕ та ТЕФ, куратори к.т.н. О.В. Боріченко (ІЕЕ), асистент М.М. Шовкалюк (ІЕЕ), к.т.н., доцент П. О. Барабаш (ТЕФ); екологічну – ІЕЕ, куратор к.т.н., доцент В.С. Козьяков; економічну – ІЕЕ та ФММ, куратор к.т.н. Є.Г. Скловська (ФММ) та PR-групу – ВПІ й ФСП, куратор к.і.н. О.О. Балюн (ВПІ). Кожна з груп отримала завдання, над виконанням яких працюватиме впродовж п'яти місяців.
– Як ви вважаєте, чи є щось, що дійсно може змусити студента економити?
– Лише особиста зацікавленість та мотивація.
– Яких заходів уже вжито для досягнення мети?
– Хоча часу з початку старту програми в КПІ пройшло досить мало, однак командам уже вдалося зробити чимало корисних справ. Так, техніки, економісти та екологи провели первинний енергетичний аудит 22-го навчального корпусу та 16-го гуртожитку та розробили план подальшої роботи з детального дослідження та аналізу результатів.
Учасники РR-групи також мають розроблений план діяльності, якого дотримуються. Ви вже мали змогу ознайомитися з деякими результатами їх праці з публікацій у "Київському політехніку" та на сайті КПІ. В університеті також відбувся флешмоб на тему "Бережи energy", триває робота з учнями 10 класу Політехнічного ліцею КПІ. Хотілося б зазначити, що робота з ліцеїстами має неабияке значення, адже саме вони стануть майбутніми абітурієнтами КПІ та понесуть ідею ощадливого енерговикористання в студентське середовище. РR-група розробила тематичний майстер-клас для розміщення в соціальних мережах. Школярам було запропоновано написати сценарій ролику для youtube, описати свій енергоощадний день у "Живому журналі". Думаємо, що ліцеїсти залишилися задоволені.
– Що планується чи знаходиться у процесі реалізації?
– Серед найближчих планів роботи за програмою – проведення серед трьох університетів-учасників програми (НТУУ "КПІ", Державна академія житлово-комунального господарства (ДАЖКГ), Національний університет біоресурсів і природокористування (НУБІП) конкурсу на найбільш енергоощадний гуртожиток. Конкурс стартує в лютому 2012 року та триватиме до кінця березня. Метою конкурсу є популяризація енергозбереження серед мешканців з метою зниження енергоспоживання. Таким чином, конкурсна комісія зафіксує покази приладів обліку до початку та наприкінці конкурсу та порівняє їх з аналогічними даними минулого року. Різниця й буде результатом ефективності роботи та активності участі мешканців і визначить переможця конкурсу.
Гуртожитком-конкурсантом від НТУУ "КПІ" обрано гуртожиток № 16, тож шановні мешканці, залучайтеся до участі в конкурсі! Переможець отримає грошову винагороду для придбання енергозберігаючих ламп або іншого енергоефективного обладнання для розміщення в гуртожитку.
Ще одним заходом, який планується провести на початку весни в університеті, є конкурс плакату на тему енергозбереження, за результатами якого буде визначено переможців у трьох номінаціях, але про це в наступних повідомленнях.
– Як допомагає керівництво університету, можливо, допомагають треті особи?
– Адміністрація університету зацікавлена в долученні молоді до енергозбереження. Так, зокрема, департаментом навчально-виховної роботи підтримується конкурс плаката на тему енергозбереження, сприяння у проведенні енергетичних обстежень будівель надає департамент адміністративно-господарської роботи та дирекція студмістечка, департамент науки та інноватики допомагає втілювати креативні ідеї учасників програми в життя.
– А як Ви ставитеся до питань екології?
– Сьогодні кожен з нас відчуває на собі вплив людської діяльності на довкілля. Жити за принципом "Після нас хоч потоп" вже не можна, бо “потоп” може статися у найнесподіваніший момент. Тому я за свідоме раціональне енерговикористання та збереження довкілля.
– Як Ви вважаєте, що цей проект дасть нашому КПІ після семи місяців роботи?
– Я вважаю, що подібні проекти, які реалізуються в навчальних закладах, мають велике значення для суспільства, оскільки останні є не лише споживачами ресурсів, а й середовищем де має відбуватися виховання енергоощадливої свідомості громадян.
Сподіваюся, що участь КПІ у даному проекті приверне увагу наших студентів, викладачів, персоналу до проблем нераціонального енерговикористання, дозволить подивитися на себе зі сторони та зробити вчасні та правильні висновки.
Якщо кожен КПІшник задумається над своєю поведінкою та про ставлення до використання енергоносіїв, то ми не лише забезпечимо енергоощадність у власному університеті, а й надамо гарний приклад іншим ВНЗ.
Якщо ми хочемо жити в Європі – ми повинні бути європейцями. А це означає раціонально використовувати енергоресурси.