НТУУ "КПІ" – лідер технічної освіти в Україні, успішно реалізуючи модель дослідницького університету та виходячи з потреб ринку праці, вважає своїм головним завданням забезпечення високої якості підготовки фахівців на основі глибокої інтеграції навчального, наукового й інноваційного процесів, покращення контингенту студентів, якісного складу викладацьких кадрів, впровадження нових методів і технологій навчання, підсилення фундаментальної та практичної підготовки. Про забезпечення якості освіти в КПІ розмовляємо з першим проректором, академіком НАН України Ю.І.Якименком.
– Юрію Івановичу, як вирішуються питання якісної підготовки фахівців у НТУУ "КПІ"?
– У нашій роботі була й залишається ключовим питанням якість освіти, якість підготовки фахівців. Перш за все, чим же визначається ця кінцева якість? Ми готуємо наших фахівців для ринку праці. Якщо розглядати узагальнено, існують система праці та система освіти, а те, що їх об'єднує, – рамка кваліфікації. Розроблено європейську рамку кваліфікації, на сьогоднішній день уже майже побудовано національну українську. От саме її 6-9-й рівні (підготовка (перепідготовка) бакалаврів, спеціалістів, магістрів, кандидатів і докторів наук) – це сфера нашої відповідальності.
Якщо поглянути на університет у цілому, то взаємодія інститутів, факультетів і кафедр (основні виконавці тут викладачі та студенти) повинна відповідати в першу чергу системі праці, європейській системі забезпечення якості, національній системі акредитації й ліцензування і, звичайно, враховувати національний і міжнародний рейтинги, тому що це критерій, за яким сьогодні визначають місце того чи іншого навчального закладу в системі освіти.
– З чого ж складається якість освіти?
– Складові якості будуються на основі трикутника знань "освіта – наука – інновації". Якість – це комплексна характеристика, основні показники якої – абітурієнти і студенти. Адже без якісних абітурієнтів і підготовлених до сприйняття знань студентів ми не можемо говорити про якісну освіту. Далі – якість кадрового складу, навчальних програм, матеріально-фінансове забезпечення й незалежна оцінка знань, адже ми повинні об'єктивно судити, що ж ми все-таки даємо нашим студентам. І все це, як я вже говорив, на базі трикутника знань, який обов'язково передбачає інноваційну складову в усіх компонентах навчального процесу.
– Кілька слів, будь ласка, про випускників університету.
– Дані про випуск 2010 р. свідчать, що в цілому ситуація по КПІ не викликає тривоги. Запити на наших випускників у середньому складають 126%, хоча на різних факультетах ситуація складається по-різному. Приміром, на ХТФ запити перевищили пропозицію в два рази, на ПБФ – в 1,73, приблизно в півтора раза – на ТЕФ, ІФФ, ФМФ. Та в середньому по університету працевлаштування складає 98%. Нижче цього рівня опинилися ІТС (97%), ВПІ (95%), ФСП (89%), ММІФ (84%), тобто є випускники, які не були працевлаштовані. Тож питання про працевлаштування для таких факультетів і кафедр залишається актуальним.
– Чи наявна інформація про відповідність наших фахівців очікуванням роботодавців?
– Так, завдяки нашому центру "Соціо+", який збирає та опрацьовує відгуки роботодавців, ми маємо інформацію для аналізу діяльності наших випускників. Приміром, щодо сфер діяльності, в яких вони зайняті. В основному, це виробнича, інформаційні технології, освітня, наукова сфери. 44% роботодавців схиляються до думки, що їм потрібні фахівці широкого профілю, тобто наш курс, у першу чергу, на фундаментальну фізико-математичну підготовку і підготовку фахівців широкого профілю відповідає потребам ринку. За результатами опитування, в цілому кваліфікація наших випускників (96%) відповідає потребам ринку. Рівень професійної підготовки оцінюється більшістю роботодавців (95%) як високий. Знання наших випускників у 94% відповідають реальному стану виробництва та бізнесу.
Одна з переваг КПІ завжди була в тому, що наші вихованці вміли вчитися і після закінчення університету. Рівень готовності навчатися і вміння оволодівати професією відзначили 97% роботодавців. А це дуже важливо. Спеціальна фахова підготовка випускників теж оцінюється більшістю з них (94%) як висока, але четверть наших випускників характеризується певними недоліками. І на першому місці стоїть відсутність практичної підготовки (46,8%). А також відсутність навичок роботи зі службовими документами. Щодо практики, певні кроки уже зроблено, але вони дуже непрості. Що стосується службових документів, це окреме питання, яке ми вивчаємо і розглядаємо: де і яким чином можна виправити ситуацію. 23% роботодавців вважають, що наші випускники недостатньо володіють іноземною мовою, раніше їх було більше 40%. Тобто є певні позитивні зрушення. Щодо рівня володіння інформаційними технологіями та програмними продуктами, 96% респондентів вважають його високим, і лише 0,3% роботодавців – низьким. Що дуже важливо, понад 90% опитаних вважають, що саме диплом КПІ свідчить про високий рівень підготовки фахівців. Але лише 50% респондентів відповіли, що КПІ дає більш ґрунтовну підготовку, аніж інші ВНЗ. І це те, на що потрібно звернути увагу. Тобто сказати, що НТУУ "КПІ" є безумовним лідером технічної освіти, ми ще не можемо.
– Щороку наш університет поповнюється кількома тисячами абітурієнтів. Вони обирають ту чи іншу спеціальність (кафедру), користуючись певними уявленнями та очікуваннями. А чи можна "математично" вирахувати привабливість, приміром, факультету?
– Поряд з конкурсною ситуацією є фактор, який статистично визначає привабливість тих чи інших наших кафедр, факультетів тощо. Існує такий комплексний показник, як "прийом – випуск". Він включає 5 показників по випуску (частка запитів від кількості випускників, частка працевлаштованих від кількості випускників-бюджетників, частка реальних дипломних проектів (ДП), дипломних робіт (ДР); частка ДП (ДР), рекомендованих до впровадження; частка дипломів із відзнакою) і два показники по прийому (конкурс за заявами і частка загального прийому від прийому за держзамовленням).
Щодо прийому: середній конкурс за поданими заявами по університету склав 4,4 (ФЛ – 16,11; ФСП – 11,08; ФММ – 7,97; ВПІ, ФПМ – 6,66; ММІФ – 5,75; ФБТ – 5,17; ФІОТ – 4,98). Та є факультети, де цей показник був значно нижчим (РТФ – 2,99; ФЕА – 2,91; ПБФ – 2,46; ММІ – 2,11). Контрактників у нас 612 осіб, і з ними ситуація абсолютно нерівна: від ФІОТ – 132, ФЛ – 104, ВПІ – 86, ФММ – 73, ФСП – 59, ІПСА – 24 до РТФ – 4, ПБФ – 3, ІФФ і ЗФ – по 2, ФМФ – 0. З них іноземців усього 37 (ФММ – 7, ФПМ – 6).
Попереду за показником "прийом – випуск" – ФІОТ, ФПМ, ІПСА, ІФФ, ХТФ, у кінці списку – ММІФ, ФБТ, ІЕЕ. Показник "прийом – випуск" є одним з п'яти, які в кінцевому підсумку і характеризують якість підготовки фахівців, тобто рейтинг тієї чи іншої кафедри.
– Які завдання стоять на часі перед науково-педагогічним колективом НТУУ "КПІ"?
– Дуже важлива тема зараз – робота з абітурієнтами. Нею, переважно, займається Інститут моніторингу і якості освіти (ІМЯО) за трьома напрямами: через факультет довузівської підготовки, філії ІМЯО в інститутах і на факультетах, центр НТУУ "КПІ" професійної орієнтації учнівської молоді "Майбутнє України". Вони проводять низку заходів по інформуванню та пропаганді КПІ серед школярів: дні відкритих дверей, виставки-ярмарки, олімпіади, розміщення інформації в ЗМІ, контактування з керівниками навчальних закладів, співпраця з МАН за організаційно-координаційним, науково-освітнім, інформаційно-методичним напрямами тощо.
З яким же контингентом абітурієнтів ми маємо справу цього року? 28 лютого закінчилася реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання. В цілому зареєструвалося близько 190 тис. школярів, по Києву – 7 тис. Можна зауважити, що ситуація щодо тестування з фізики покращилася: торік на математику й фізику (обов'язкові для вступу до КПІ предмети) реєструвалося 30 тис., цього року – близько 39 тис. Тобто потенційних абітурієнтів для КПІ не поменшало. Потенційно є з ким працювати, є на кого орієнтуватися.
Хочу додати, що станом на 27 січня в системі доуніверситетської підготовки НТУУ "КПІ" навчається 1673 особи, з них в ІПСА – 365, на ФІОТ – 361, ФТІ – 212, ВІТІ – 100, ІТС, ФЕЛ – по 85. Як бачимо, тільки ІПСА, ФІОТ та ФТІ якоюсь мірою вирішують проблему набору через ФДП. Інші факультети (інститути) – на рівні 2-3%, тобто проблема не вирішується.
– Багато зусиль витрачається на залучення перспективних молодих людей до КПІ. А як потім вони навчаються?
– Так, обов'язково треба мати характеристику, як навчаються наші студенти, які знання ми їм даємо. Без перебільшення, наше досягнення – це введення системи моніторингу. Крім ректорського контролю залишкових знань (з фундаментальних дисциплін, інформаційних технологій, іноземної мови, професійно-орієнтованих та фахових дисциплін), туди входить коефіцієнт відповідності з результатами сесії, накопичувальний індекс, якість дипломних робіт, соцопитування ринку праці. На сьогодні це найбільш об'єктивний показник якості підготовки. Комплексний моніторинг – основна складова, яка на 50% визначає рівень забезпечення якості освіти. Розпочали ми його з 2005 р. За ці роки комплексним моніторингом якості підготовки фахівців було охоплено 1200 дисциплін, 140 спеціальностей, близько 55 тис. студентів. Хочу подякувати колективу Інституту моніторингу, який виконує цю роботу науково обґрунтовано й дуже професійно. Вона має для нас важливе значення.
– Чи можна навести деякі цифри?
– Ось дані останнього ХІ туру моніторингу за осінь 2010 р. Вищі рядки посідають ІПСА (спеціальність "Системний аналіз і управління", індекс якості – 90,6), ФТІ (спеціальність "Інформатика", індекс якості – 84), ФММ (спеціальність "Економічна кібернетика", індекс якості – 82, 747), ФІОТ (спеціальність "Інформаційні управляючі системи та технології", індекс якості – 82,126), ФЕЛ (спеціальність "Мікроелектроніка і напівпровідникові прилади", індекс якості – 80, 889). Серед гуманітарних факультетів кращі ФЛ (спеціальність "Переклад (ф)", індекс якості – 83,16), ВПІ (спеціальність "Видавнича справа і редагування", індекс якості – 82,67; спеціальність "Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво", індекс якості – 77, 92), ФСП (спеціальність "Правознавство", індекс якості – 72,92), ФЛ (спеціальність "Переклад (н)", індекс якості – 72,23). У кінці таблиці опинився ФЕЛ (спеціальність "Телекомунікаційні системи та мережі", індекс якості – 53,15; спеціальність "Електронні системи", індекс якості – 51,68; спеціальність "Електронні прилади та пристрої", індекс якості – 51,07; спеціальність "Техніка і електрофізика високих напруг", індекс якості – 49,1; спеціальність "Нетрадиційні джерела енергії", індекс якості – 48,1).
Хочу звернути увагу, що ми говоримо про управління якістю та про забезпечення якості, а не просто про контроль і фіксацію результатів. Якщо раніше лише визначали кращих і слухали звіти відстаючих, то тепер впровадили форму аналізу, яку довели до факультетів. Тож після кожного моніторингу необхідно проводити предметний аналіз результатів: розглядати кожну дисципліну, з якої виявлено прогалини в підготовці, кафедральне методичне забезпечення цієї дисципліни, наявність сторінки на офіційному сайті кафедри, зазначати причини, що призвели до низького результату, показаного студентами.
– Що б Ви хотіли розповісти про підготовку магістрів?
– Оскільки ми розглядаємо КПІ як дослідницький університет, то наша головна місія – підготовка магістрів. На сьогодні кількість магістрів, яких ми можемо випустити, визначається рівнем науково-досідницького потенціалу кафедри. Він залежить від рейтингу кафедри за науково-інноваційною роботою, індексу якості за результатами ректорського контролю, відсотка працевлаштованих магістрів у наукових та освітніх установах, обсягів фінансування НДР на одного викладача, кількості аспірантів і докторантів на одного викладача, кількості захистів кандидатських і докторських дисертацій на одного викладача, кількості наукових публікацій на одного викладача. Не можна говорити про дослідницький університет, коли ми аналізуємо науково-дослідницький потенціал кафедр і бачимо в переліку 18 кафедр, які за 3 роки не мали жодного захисту кандидатських. За новим законом “Про вищу освіту”, PhD – третій цикл навчання, тож виходить, що ці кафедри взагалі не можуть брати участь у цьому третьому циклі.
Зазначу, що рейтинги кафедр у першій та останній групах різняться у рази: від 0,75 до 0,17. Кафедра біоінформатики (ФБТ) з 9-го піднялася на перше місце, кафедра автоматизації експериментальних досліджень – з 5-го на друге, кафедра біотехніки та інженерії (ФБТ) утримує третю позицію, кафедра інформаційно-телекомунікаційних мереж (ІТС) – четверту, кафедра електропостачання (ІЕЕ) з тринадцятої позиції піднялася на п'яту.
До речі, за своїм потенціалом ФМФ, якби мав відповідний контингент, міг би готувати магістрів більше, ніж бакалаврів. Квота магістрів усіх кафедр математики ФМФ сягає 157 осіб, кафедри математичних методів системного аналізу (ІПСА) – 114 осіб, усіх кафедр фізики ФМФ – 86 осіб, атомних електростанцій і інженерної теплофізики (ТЕФ) – 65 осіб, приладів та систем керування літальними апаратами (ФАКС) – 64 особи. Та є кафедри, які взагалі не можуть набирати магістрів, бо їх науково-педагогічний потенціал не відповідає встановленим вимогам.
– Відомо, що серед абітурієнтів та студентів КПІ користується популярністю й авторитетом. А чи є університет привабливим для викладачів?
– Фінансове забезпечення співробітників університету значно вище, ніж обумовлено постановою КМУ, посадовий оклад професора на початок 2011 р. складав 6710 грн (за постановою – 3556 грн), доцента – 5572 грн (проти 2897 грн). Середнє навчальне навантаження викладачів зменшилося з 788 год. у 2005 р. до 710 год. нині. Ми постійно прагнемо надавати можливість викладачам мати пристойну зарплату та сприяти їх науковому зростанню. Щодо віку наших викладачів, маємо найбільший прошарок 56-65-річних, тобто продуктивного творчого віку. Завдяки випускникам аспірантури збільшилася кількість 25-35-річних. Хоча ми не ставимо самоціллю омолодження колективу, за останні роки відбувається зниження середнього віку викладачів, який нині складає 51,1 року. Найповажніші за віком ФАКС (56,8), ФЕА (55,8), ФМФ (55,3), серед наймолодших – ФММ (46,1), ФЛ (43,4), ФБТ (42,8).
Розроблена в НТУУ "КПІ" система рейтингу науково-педагогічних працівників дозволяє визначити внесок кожної кафедри і кожного викладача. Статистика по підрозділах досить інформативна. Найвищий рейтинг має ІПСА, за ним ідуть ІХФ, ММІ, ФПМ, ФІОТ та ін. Кафедри із максимальним рейтингом навчально-методичної роботи: автоматизованих систем обробки iнформацiї та управлiння (ФІОТ), обчислювальної технiки (ФІОТ), автоматизації експериментальних дослiджень (ФАКС), електромеханiчного обладнання енергоємних виробництв (ІЕЕ), програмного забезпечення комп'ютерних систем (ФПМ). Серед аутсайдерів – кафедра філософії (ФСП), математичних методів захисту інформації (ФТІ), загальної і експериментальної фізики (ФМФ), диференціальних рівнянь (ФМФ).
Важливою для нас є й науково-інноваційна робота, оскільки визначає, наскільки КПІ та кожний навчальний підрозділ відповідають статусу дослідницького університету. Серед лідерів тут ІПСА, ММІ, ІТС, ІХФ, ІФФ. Кафедри з максимальним рейтингом науково-інноваційної роботи: біоінформатики (ФБТ), прикладної фізики (ФТІ), медичної кібернетики та телемедицини (ММІФ), аутсайдери – кафедра державного права (ФСП), фізичного виховання (ММІФ), англійської мови №1 (ФЛ) – ті ж, де не було захистів останні роки. 376 (12,5%) науково-педагогічних працівників не мають ніяких інноваційних здобутків, з них 29 професорів і 129 доцентів. Наше завдання – ліквідувати відставання.
– Як викладачі можуть покращити свою професійну майстерність?
– Важлива складова для нашої роботи – підвищення кваліфікації й перепідготовка кадрів. У складі НТУУ "КПІ" створено Навчально-методичний комплекс "Інститут післядипломної освіти" (ІПО), куди входять Український інститут інформаційних технологій в освіті (ІІТО), Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації, Інститут підприємництва CISCO. Законом передбачено підвищення кваліфікації щоп'ять років. Кількість слухачів ІПО – співробітників КПІ збільшилася зі 178 у 2007 р. до 819 у 2010 р. , кількість курсів, що їх пропонує ІПО для наших викладачів, зросла з 6 до 23, курси не придумані, а дозволяють підвищити кваліфікацію з інформаційних технологій, іноземної мови тощо. Важливо, що ІІТО розробляє ресурси і для факультетів. Більше 7 тис. студентів навчаються, використовуючи ці ресурси. ФЛ знаходиться в лідерах.
За останні 5 років видавництво "Політехніка" видало понад тисячу найменувань друкованої продукції (підручники, посібники, періодичні видання), є суттєве зростання кількості електронних видань.
– Як складаються справи із матеріально-технічним забезпеченням навчального процесу?
– Маємо 461 навчальну аудиторію, до 877 збільшилась кількість навчальних лабораторій, до 211 – комп'ютерних класів. Практично всіх 30 тис. студентів денного відділення можемо одночасно забезпечити навчальними приміщеннями (їх загалом 1683).
Через систему Уран наш суперкомп'ютерний центр використовують і зовнішні, і внутрішні користувачі, запрошуємо факультети працювати в цьому унікальному центрі. Створено спеціальний кластер для наукової роботи студентів. Майже 6 тис. завдань виконано за цей рік студентами ФТІ, ФМФ, ІПСА, ФІОТ та ін.
Діють автоматизована система планування навчального процесу та формування розкладу. На черзі – запуск електронного кампусу, який має запрацювати з 1 вересня. З 1 березня запрацювала система он-лайн реєстрації абітурієнтів. Наше завдання зараз – знайти своїх абітурієнтів, установити з ними контакти, щоб вони стали нашими студентами.
– І на завершення: які заходи для забезпечення якості освіти мають бути здійснені в НТУУ "КПІ"?
– Потрібно продовжити удосконалення системи забезпечення якості підготовки фахівців шляхом впровадження власної системи ліцензування й акредитації кафедр університету на основі комплексних показників якості: моніторингу якості підготовки фахівців, комплексного показника "прийом – випуск", рейтингу науково-педагогічних працівників, індексу наукового потенціалу кафедр та індексу розвитку інфраструктури кафедр.
Вирішальними критеріями оцінювання діяльності кафедр має стати рівень і конкурентоспроможність їх у підготовці фахівців за сучасними вимогами, потрібно продовжити роботу щодо встановлення зв'язків із роботодавцями на основі угод про співпрацю. Будемо працювати над реалізацією плану організаційних і презентаційних заходів інститутів і факультетів щодо прийому студентів у 2011 році, подальшим розвитком програми "Майбутнє України".
Основною повинна стати наскрізна інноваційна складова підготовки у програмах фахової підготовки, курсових і дипломних проектах, магістерських дисертаціях, науковій роботі студентів тощо. Підготовку магістрів маємо здійснювати на основі академічної моделі з глибокою дослідницькою складовою, поширювати практику підготовки за інтегрованими програмами магістр – кандидат наук, один з критеріїв наскрізної системи підготовки – участь студентів у науковій роботі підрозділів та наукового парку "Київська політехніка".
Необхідно підсилити відповідальність науково-педагогічних працівників за результати своєї навчальної та наукової діяльності відповідно до критеріїв дослідницького університету, удосконалити систему заохочення кращих викладачів за високу якість роботи. Будемо продовжувати роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів, залучати до педагогічної діяльності випускників аспірантури і магістрів та ін.