І злетілися. 10 листопада 2010 року в селі Дрижина Гребля Кобеляцького району Полтавської області зібралися діти, онуки, учні та послідовники видатного вченого і педагога, засновника Інституту проблем міцності НАН України академіка НАН України Георгія Степановича Писаренка. «Злетілися» усі вони в рідне село видатного науковця, щоб відкрити меморіальну дошку його імені.
Полтавська земля зустріла гостей у найкращих українських традиціях. Дві дівчини-школярки в національних костюмах із щирими посмішками та розшарілими обличчями зустріли делегацію хлібом-сіллю та читали вірші.
О 14-00 почалася офіційна частина заходу. Першим слово взяв голова сільради Дрижиної Греблі К.А.Проскурня, за ним виступив голова Кобеляцької районної адміністрації А.О.Таранушич. Ці люди висловили думку, мабуть, усіх місцевих жителів: окрім того, що Г.С.Писаренко зробив величезний внесок у розвиток науки, він прославив кобеляцьку землю, яка багата не своїми надрами, а своїми дітьми.
Далі слово надали учню Г.С.Писаренка, академіку НАН України А.О.Лебєдєву:
– Під усім, що було сказано вище, можна провести межу і написати «амінь», що означає: «все, що було сказано – правда». Георгій Степанович багатий не золотом, а спадщиною. По собі він залишив слід, а не наслідив, що досить часто буває.
І ось настав час відкриття меморіальної дошки. Це здійснили сини академіка – В.Г.Писаренко, Г.Г.Писаренко та Ю.Г.Писаренко, які також виступали зі своїми теплими спогадами про батька. В.Г.Писаренко особливо наголосив на тому, що саме полтавська земля зробила Георгія Степановича таким талановитим та, окрім цього, таким чуйним, закоханим у землю та людей і лагідним до всіх.
Далі було відкрито кімнату-музей Г.С.Писаренка у приміщенні школи. Тут поки що тільки один стенд із короткими біографічними даними про відомого вченого, декілька фотографій і довгий стіл, на якому розкладені його наукові праці різних років.
– Незабаром ми переріжемо стрічку музею кращого, ніж той, що започаткували сьогодні, – говорить директорка, автор чудових рядків про Скрильників-Писаренків Л.А.Замкова.
Автор книги «Отчий край» К.В. Бобрищев каже, що допоки він ходитиме по землі, він зробить усе, щоб було відкрито повноцінний музей, що буде носити ім’я Г.С.Писаренка.
Георгій Степанович народився на хуторі Скрильники, що лежав у межах села Дрижина Гребля і з яким у вченого пов’язані найтепліші дитячі спогади. Від хутора не залишилося майже нічого, окрім захаращеного ставка, береги якого поросли тереном. Ягоди створюють ілюзію бузкового серпанку. З цього марева на всіх, хто 10 листопада відвідав родинний хутір видатного науковця, немов дивилися скрильниківсько-писаренківські родини всіх часів. Дивилися, мабуть, з непідробною гордістю за свого видатного нащадка.