Спільним пленарним засіданням у залі Вченої ради 4 листопада розпочали свою роботу міжнародні науково - практичні конференції “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” та “ґендерний компонент в структурі вищої технічної освіти та природничих науках”. Конференції мали на меті проаналізувати стан та спрямувати зусилля викладачів і науковців на здійснення фундамента льних та прикладних наукових досліджень ґендерного спрямування, участь жінок у природничих науках, а також проаналізувати стан впровадження в Україні ґендерної компоненти до системи вищої освіти, зокрема до вищої технічної освіти, сприяти обміну досвідом між українськими та іноземними фахівцями з ґендерної проблематики, в тому числі ґендерної освіти, представити найбільш важливі українські та міжнародні ґендерні проекти й програми.
В організації та проведенні конференції взяли участь Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту, Міносвіти і науки України, Програма рівних можливостей ООН, громадська організація “Жінки в науці”, кафедра ЮНЕСКО при НТУУ “КПІ” та ННК “ІПСА”, міжнародна організація “Жіноча громада”, Український міжнародний комітет з питань науки та культури при НАН України, Український центр ґендерної освіти при НТУУ “КПІ” ( УЦГО ).
У роботі конференцій взяли участь представники державних органів та установ, освітньо - наукової громадськості, студенти та аспіранти ВНЗ, представники ґендерних та жіночих ініціатив, недержавних організацій, іноземні фахівці . Привітав зібрання проректор НТУУ “КПІ” з міжнародних зв'язків проф. С.І. Сидоренко .
На пленарному засіданні виступили відомі науковці, державні та громадські діячі. Раїса Семенець , заступник директора Департаменту з питань сім'ї, начальник відділу ґендерної політики Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, зауважила, що відбулися знакові зміни у співпраці державних і громадських організацій щодо ґендерної проблематики; є позитивні зрушення у створенні нормативно-законодавчої бази. Зокрема, підписано Указ Президента про вдосконалення роботи органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав і можливостей громадян. На початку вересня прийнято закон про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. До речі, було напрацьовано аж 7 його варіантів, що свідчить про неоднозначне ставлення законотворців до ґендерної проблематики. І хоча на даний час ще не внесено змін до Цивільного, Сімейного кодексів та інших актів, які випливають з прийнятого закону, можна говорити, зазначила промовець, що вже створено дієвий механізм для cуттєвих перетворень у суспільстві. Доповідач звернула увагу, що в нашій країні, де 53% населення – жінки, серед 429 народних депутатів їх лише 5%, що значно менше європейських показників; на жаль, жінок немає серед членів уряду та голів облдержадміністрацій. Р.Семенець поінформувала, що при Інституті держави і права відкрито Центр ґендерних досліджень, який здійснює ґендерну експертизу законодавчих актів, також розробляється державна програма збереження ґендерної рівності. На закінчення вона звернулася до молоді не бути байдужими і вести просвітницьку роботу з ґендерної проблематики.
Ярослав Яцків , член президії НАН України, директор Головної астрономічної обсерваторії НАНУ, академік НАНУ, зачитав вітання від президента НАНУ Б.Є.Патона до учасників конференцій і наголосив, що тисячі жінок плідно працюють у сфері освіти й науки, отримують урядові й фахові відзнаки, вчені ступені і міжнародне визнання. Та ґендерні проблеми, додав він, потребують уваги суспільства, яке має сприяти реалізації духовного і наукового потенціалу жінок в освіті й науці. Найбільш плідним середовищем для фахової реалізації жінки, вважає пан Роман, є творчий колектив. Нині, за сприяння КМДА, впроваджується програма, коли жінці-науковцю, яка перебуває в декретній відпустці, дома безкоштовно встановлюють комп'ютер з виходом в Інтернет, щоб вона не втрачала зв'язків із науковою спільнотою. Насамкінець він побажав жінкам бути чарівними, активними й успішними.
Алла Чигрин , головний консультант Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, співрозробник Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, передала присутнім вітання від голови парламентського комітету з питань прав людини Геннадія Удовенка. Вона розповіла про перипетії прийняття “ґендерного” закону, який набирає чинності з 1 січня наступного року, та розглянула окремі його положення. Консультант наголосила на необхідності підготовки і перепідготовки фахівців та експертів із ґендерної проблематики, проведення низки курсів та семінарів для держслужбовців. “Стан справ має змінюватися завдяки активній позиції кожного з нас”, – підсумувала пані Алла.
Сергій Рябченко , завідувач відділу Інституту фізики НАНУ, чл.-кор. НАНУ, номінатор міжнародної жіночої премії “Лореаль”, розмірковував у своєму виступі, що більш пильна увага керівників держави до питань науки і освіти сприятиме покращенню стану суспільства в цілому. Він не сумнівається: якщо розвиватиметься вітчизняна наука, жінки в цій сфері діяльності займуть почесне місце.
Ганна Єльська , директор Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ, академік НАНУ, впевнена: наука в нашій країні виживає лише завдяки самовідданій праці вчених, а жінка-науковець має подвійне навантаження, виконуючи сімейні (домашні) справи та прагнучи професійної самореалізації. До того ж, вважає вчений, у країні існує прихована дискримінація слабкої статі. Приміром, у НАНУ жінок членів-кореспондентів – лише 19, а академіків – 2, ніколи не обирали жінок до президії АН. Тоді як середній показник цивілізованих розвинених країн – 10% членів владних структур складають жінки. Давно настав час, вела далі науковець, змінювати (ламати) стереотипи суспільства, суспільну свідомість у країні. Зокрема, на телепередачу “VIP-жінка” (5 канал) жодного разу не запрошували жінку-вченого. Директор вважає найсприятливішою для реалізації жінки в сім'ї та науці ситуацію, коли та має вдома підтримку та розуміння близьких, а на роботі керівник сприймає її як партнера в спільній праці. Жінки мають бути активнішими, дотримуватися наступальної тактики, адже, за даними Всесвітнього банку, “ґендерна нерівність перешкоджає стійкому розвитку суспільства. Найбільш високу ціну за ґендерну нерівність платять бідні держави”. На закінчення доповідач побажала присутнім створити нашу країну такою, щоб в ній хотіли жити наші діти.
Хелена Гьотшель , керівник проекту “Деґендеризація науки” (Німеччина), поінформувала, що в Гамбурзькому університеті, де вона працює, створено умови для більшого зацікавлення молоді прикладними науками, поєднання науки з ґендерним компонентом. Там саме науковим шляхом долають стереотипи, і згодом уже молоді викладачі – сьогоднішні студенти – понесуть у навчальні заклади ґендерні знання.
Професор С.І.Сидоренко, директор УЦГО, зачитав доповідь про реалізацію ідей Болонського процесу в НТУУ “КПІ”, зокрема, формування ґендерної культури студентської молоді за участю УЦГО.
Активним учасникам жіночого громадського руху було вручено відзнаки. Зокрема, грамоти Головного
управління освіти і науки КМДА отримали Юлія Стребкова, заступник директора УЦГО, та Сергій Ставрояні, студент ФС, член правління НТСА.
За підсумками виступів та обговорення на секційних засіданнях і “круглих столах” учасники конференцій прийняли рекомендації щодо забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків у суспільстві.
Організаторам і учасникам Третьої міжнародної конференції “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє”
Шановні колеги! Сердечно вітаю організаторів і учасників представницького наукового форуму, присвяченого ролі жінок у розвитку науки та освіти. Вона є в сучасному світі вагомою. Це говорить не лише про досягнення ґендерної рівності в суспільстві, але, передусім, про талановитість і високе покликання прекрасної половини людства у сфері освіти і виховання підростаючого покоління, у науковій творчості.
В українській академічній науці жінкам традиційно належить важлива роль. Свідченням тому є численні фундаментальні наукові праці і відкриття жінок-науковців, здобуті ними наукові звання і престижні наукові премії, державні нагороди.
Проте у справі забезпечення конституційних прав українських жінок у галузі освіти і науки залишається ще безліч проблем, які потребують спеціальної уваги з боку владних структур, громадськості, наукового співтовариства. Сподіваюся, що їх обговорення на конференції дозволить виробити нові конструктивні підходи, що сприятимуть якнайповнішій реалізації інтелектуального і духовного потенціалу жінок у науці й освіті.
Зичу жінкам-освітянам і науковцям щастя і наснаги, нових творчих звершень у благородній праці на освітянській і науковій ниві!