22 січня в Центрі ресурсоефективного та чистого виробництва (ЦРЕЧВ), який відкрито в НТУУ «КПІ» в рамках програми Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) з ресурсоефективного та більш чистого виробництва, пройшла зустріч «Жінки в промисловості».
Для ЮНІДО гендерна проблематика – один з тих аспектів, який обов’язково враховується в усіх її проектах. Відтак ґендерний підхід знаходить своє відображення в політиці та організаційних практиках Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку. Її діяльність спрямована, у тому числі, й на забезпечення рівності та розширення прав і можливостей, зокрема економічних , жінок та, в кінцевому підсумку, досягнення ґендерного балансу. Тому й створений лише торік ЦРЕЧВ узявся за таку тематику і вже накопичив у ній певний досвід.
«Я повинна наголосити, що гендерні питання є дуже важливими для нашої організації, – зауважила, вітаючи учасників зустрічі, заступник директора Швейцарського бюро співробітництва в Україні, що надає фінансову підтримку Центру, Петра Відмар. – Тому ми й проводимо цей семінар, на якому маємо обговорити деякі нагальні у цій царині питання».
Головною структурою, що започатковує відповідні проекти і сприяє їх реалізації в університеті, є Український Центр ґендерної освіти при НТУУ «КПІ», створений ще 2001 року. Діяльності та можливостям цього Центру була присвячена презентація заступника його директора з науки та методології, викладача факультету соціології і права кандидати філософських наук Юлії Стребкової. Структура ця працює за чотирма основними напрямами: науково-дослідна робота, навчально-методична робота, виховна робота, міжнародна діяльність. Тож і досвід напрацьовано чималий. Скажімо, спільно з громадською організацією «Жінки в промисловості» в КПІ регулярно проводяться загальноукраїнські конференції з гендерної тематики; різноманітні тренінги для жінок; на факультеті соціології і права захищено 5 кандидатських дисертацій з цієї тематики та готуються ще три роботи, причому одна з них – докторська; гендерні модулі включені в деякі навчальні курси тощо.
Про те, що проблема гендерної рівності в нашій країні стоїть надзвичайно гостро, свідчать деякі цифри, що їх навела у своєму виступі гендерний експерт, голова правління Інформаційно-консультативного жіночого центру і модератор зустрічі Олена Суслова. За даними гендерного огляду, який зробили працівники ЦРЕЧВ, нині в Україні 52% студентів та 55% випускників вишів складають жінки. Дивуватися такій невідповідності не варто – чоловіки частіше переривають освіту чи й взагалі кидають своє навчання. При цьому нині в технічних ВНЗ дівчат навчається помітно менше, ніж колись. Кількість жінок, які працюють в промисловості, що не рік зменшується. Наприклад, якщо в 1989 році, на схилі радянської епохи вона становила 48%, то в 2012 році вже дорівнювала 37%! Причин такого зменшення багато, але очевидно, що важливим чинником прийняття рішення про вибір майбутньої професії є й стереотипи, що панують в суспільстві. Проте ґрунтуються вони на цілком конкретних реаліях. Причому це не лише складні, часом, умови праці та незручні графіки роботи, але, насамперед, економічні причини. Адже ні для кого не є секретом, що жінки, які працюють у промисловості, як мали, так і мають гірші умови для кар’єрного зростання та нижчі заробітки порівняно з чоловіками. Скажімо, у жінок, зайнятих на підприємствах хімічної промисловості, зарплата складає в середньому 82% від зарплати чоловіків, в харчовій промисловості – 79%, у металургії та металообробній промисловості – 73% тощо.
Завершила зустріч дискусія «Проблеми жінок в промисловості та шляхи їх вирішення». Присутні обговорили питання, що ж ще заважає самореалізації жінок в галузях реальної економіки, і висновки з неї виявилися доволі цікавими. Зокрема, новою для багатьох була думка, що жінки, які працюють в промисловості, окрім іншого, ще й просто відчувають брак необхідних моделей для себе. Учасники дійшли висновку, що подоланню проблем, про які йшлося на зустрічі, могло б посприяти створення мережі, що об’єднує жінок, які працюють в промисловості України та в окремих її галузях. Успішні приклади подібних утворень є в деяких країнах, і про них також йшла мова на зустрічі. Така мережа є досить потужним засобом об’єднання зусиль активних особистостей як для надання допомоги жінкам у якихось конкретних ситуаціях, так і для досягнення загальних цілей. Але, передусім, цей проект може стати майданчиком для обміну інформацією відповідного спрямування та її накопичення. В його рамках можливо й організовувати семінари і тренінги для розвитку лідерських навичок студенток технічних спеціальностей; розвивати ініціативи, спрямовані на збільшення кількості жінок в технічних галузях та розвитку їх кар’єри; працювати з владою для забезпечення кращого врахування жіночих потреб і прийняття рішень у напрямку розв’язання гендерних проблем тощо. Тож насамкінець учасники обговорили питання і конкретні кроки щодо створення такої мережі, базою для якої могли б стати ті гендерні організації, що працюють у Києві й, зокрема, в НТУУ «КПІ».
Зустріч-обговорення "Жінки в промисловості"
Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО), Центр більш чистого виробництва НТУУ "КПІ", Інформаційно-консультативний жіночий центр 10 грудня 2013 року, 16-00 в НТУУ «КПІ», корпус №6-В, кімната 9, проводять
зустріч-обговорення "Жінки в промисловості".З питань участі звертатися до Координатора Олени Руденко:
Ph. +38 044 406-80-62,
e-mail: ncpc[at]ukr.net, www.recpc.kpi.ua