Ви є тут

Серенсен Сергій Володимирович. Біографічна довідка


Серенсен Сергій Володимирович

Сергій Володимирович Серенсен народився 29 березня 1905 року у Хабаровську в родині інженера шляхів сполучення. У 1926 році закінчив механічний факультет Київського індустріального інституту (КПІ), а в 1929 р. після аспірантури захистив дисертацію. З 1928 по 1934 рік він працював старшим науковим співробітником інституту будівельної механіки АН УРСР, з 1934 по 1936 р. - заступником директора, а з 1936 по 1940 р. директором цього інституту. Тут С.В. Серенсен організував проведення комплексних досліджень по стійкості, вібраціям і міцності споруд, а також розвивав дослідження втоми конструкційних матеріалів і несучої здатності елементів машини при циклічному та імпульсному навантаженні у авіадвигунобудуванні і технологічного устаткування, що розвивається промисловості перших п'ятирічок.

У 1934 р. С.В. Серенсен обирається членом - кореспондентом АН УРСР, у 1936 р. без захисту дисертації йому присвоюється вчений ступінь доктора технічних наук, у 1938 р. - звання професора, а в 1939 р. у віці 34 років він обирається академіком АН УРСР по спеціальності «механіка, міцність у машинобудуванні ». З 1942 р. по 1967 р. С.В. Серенсен організовує та проводить дослідження з циклічної і термічної міцності авіадвигунів в ЦІАМ ім. П.І. Баранова, а з 1967 р. очолює лабораторію і комплекс термоміцністі Інституту машинобудування АН СРСР. Одночасно в МАТІ він проводив педагогічну та організаційну роботу, керуючи кафедрою «Опір матеріалів».

С.В. Серенсену належить ряд фундаментальних досліджень в галузі міцності матеріалів і конструкцій, перш за все їх втоми. Ще в середині 30 років С.В. Серенсен запропонував градієнтну гіпотезу подібності втомного пошкодження в зонах неоднорідного напруженого стану, в подальшому розвинуту в формі імовірнісних умов руйнування в зонах концентрації напружень в роботах його учнів (В.П. Коган, Б.Ф. Балашов, М.Н. Степовий, Е.В. Гіацинтов, Т.П. Захарова, Л.В. Агаміров, П.С. Євстратова, А.С. Серьогін, А.Н. Лісін та ін.) Значний внесок в науку про міцність зроблений С.В. Серенсеном і його учнями при розробці нового наукового напрямку - основ малоциклової втоми (Р.М. Шнейдеровіч, чл.-кор. А.П. Гусенко, чл.-кор. Н.А. Махутов, П.І. Котов, А.Н. Пєтухов, та ін.) На основі розрахунково - експериментальних досліджень було сформульовано деформаційно - кінетичний критерій оцінки накопичення ушкоджень та ініціювання руйнування, що відображає роль нестаціонарності полів циклічних деформацій. Деформаційно - кінетичне трактування розвитку тріщин аж до досягнення критичного стану дала можливість розраховувати живучість елементів конструкцій. Ці уявлення були також покладені в основу досліджень тривалої міцності, малоциклової втоми при підвищених температурах і термоміцністі в аспекті взаємного впливу виникаючих ушкоджень від постійної та циклічної складових деформацій. Результати цих досліджень одержали відображення в нормативних методах розрахунку на малоциклову міцність елементів конструкцій енергетичних, хімічних реакторів, зварних конструкцій та інших виробів. У рамках цього наукового напрямку сформовані методи розрахунку на місцеву міцність таких деталей, як диски та лопатки парових і газових турбін, а також інших відповідальних елементів машин. Роботи С.В. Серенсена та його учнів вплинули на розвиток вчення про міцність композитних матеріалів (склопластиків, органопластіков і деталей з них). Тут був використаний статистичний підхід до оцінки міцності волокон і матриці, а також до пояснення механізму тривалого статичного і циклічного пошкодження цього класу матеріалів. З урахуванням цього були розроблені методи розрахунку відповідальних деталей (диски, лопаті гелікоптерів, лопатки компресорів і т.д.) з полімерних композиційних матеріалів.

Для наукової діяльності школи С.В. Серенсена, що отримала розвиток при взаємодії великих наукових комплекcів, характерне прагнення використовувати отримані фундаментальні результати для розробки методів розрахунку на міцність деталей машин і елементів конструкцій в провідних галузях промисловості. Їм запропоновано методи розрахунку на міцність споруд у вугільній та металургійній промисловості, інженерних споруд і авіаційних конструкцій, елементів тракторів і сільськогосподарських машин, гідротурбін, потужних пресів, норми міцності авіаційних двигунів, устаткування атомних енергетичних станцій, машин і стендів для дослідження характеристик міцності матеріалів і несучої здатності конструкцій.

Академік С.В. Серенсен був членом Національного комітету СРСР з теоретичної та прикладної механіки, членом Національного комітету СРСР зі зварювання, а також членом Наукової ради АН СРСР з проблеми «Наукові основи міцності і пластичності» комітету з державних премій, беззмінним головою Наукової ради АН УРСР з проблеми «Наукові основи міцності і пластичності». Протягом багатьох років він був членом Президії НТР Міністерства приладобудування, де займався питаннями створення та розвитку в нашій країні сучасної випробувальної та вимірювальної техніки.

С.В. Серенсен був почесним доктором багатьох закордонних університетів. Йому присуджена Державна премія СРСР. За великі заслуги в галузі розвитку механіки С.В. Серенсен був нагороджений орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани» і медалями.

Наукова спадщина академіка С.В. Серенсена, залишена ним в його наукових працях і працях його учнів, є неоціненним фундаментом подальшого розвитку робіт у сформульованому ним напрямку. Їх актуальність підтверджена і теперішнім часом в частині наукового обгрунтування ресурсу і умов безпечної експлуатації високоризикових об'єктів техносфери.

В академічних та галузевих інститутах, конструкторських і технологічних бюро Росії, України, Білорусі, Литви, Латвії, Казахстану, Чехії, Словаччини, Болгарії були виконані дослідження за комплексними програмами, а також були здійснені нові наукові та практичні розробки питань конструкційної міцності, закладені академіком С.В. Серенсеном.

Джерело інформації: Научная школа кафедры «Механика материалов и конструкций»
(переклад українською із скороченням)

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій