Костянтин Григорович Самофалов - член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор, лауреат Державних премій СРСР та УРСР.
Народився К.Г.Самофалов 12 листопада 1921 р. у м.Дружба Сумської області. Переповідають, що тієї осені в селищі гуляв тиф і народження хлопчика зареєстрували лише тоді, коли стало ясно, що дитина житиме. Школу закінчив у 1940 році. В школі вчився добре, серйозно захоплювався спортом: мав перший розряд з гімнастики. Ще в школі виявилися організаторські здібності: два роки поспіль хлопець очолював комсомольську організацію школи. За путівкою комсомолу після закінчення школи був направлений на Чорноморський флот. Початок Великої Вітчизняної війни застав Костянтина Григоровича в Одесі. Одним з перших добровольців-моряків зійшов він з бойового корабля, щоб у складі уславленого 1-го Морського полку захищати Одесу. 16 жовтня 1941 року він, у складі спеціальної групи моряків, підриває портові споруди і останнім залишає Одесу. Потім були Севастополь і Новоросійськ, Керч та знов Севастополь. Була гіркота відступу, була радість перемог. Були й три поранення. За подвиги під час десанту на Ельтіген, вже по війні, був удостоєний звання почесного громадянина міста Керч. Тоді в повному оточенні десант протримався на клаптику суші більше місяця. Під час боїв на Дунаї надійшов наказ командирувати найбільш досвідчених бійців морської піхоти на Далекий Схід. "Війна на Тихому океані не була легкою, японці оборонялися дуже відчайдушно", – згадував ветеран. Війна скінчилася для нього лише в Порт-Артурі. Звитяжні подвиги Костянтина Григоровича в роки війни відзначені 3-ма бойовими орденами та 6-ма медалями.
Жага до навчання привела старшину 1-ї статті К.Г. Самофалова до Київського політехнічного інституту: відразу після демобілізації він стає студентом електротехнічного факультету. Після закінчення КПІ, в 1951 році вступає до аспірантури. З 1954 року Костянтин Григорович на педагогічній роботі. Саме тут повною мірою розкрився його непересічний талант педагога, організатора і вченого. Визначною віхою організаторської і педагогічної діяльності стало створення в КПІ першої на Україні кафедри обчислювальної техніки, яку Костянтин Григорович очолював з 1960 по 1990 рр. На базі кафедри обчислювальної техніки стараннями К.Г. Самофалова засновано першу на Україні кафедру прикладної математики, а також кафедру спеціалізованих комп’ютерних систем. Нині ці кафедри є базовими в Україні.
Неможливо переоцінити особистий внесок К.Г. Самофалова як педагога, вченого, організатора науки і вищої освіти в своєчасне забезпечення промисловості, науково-дослідних, академічних і навчальних закладів висококваліфікованими інженерними та науковими кадрами з обчислювальної техніки.
Видатний учений і педагог К.Г. Самофалов створив у НТУУ “КПІ” і вивів на світовий рівень науково-педагогічну школу, яка представлена в Україні та в 12 країнах світу 50 професорами і 10 кафедрами інформатики й обчислювальної техніки. Серед вихованців школи – академіки та члени-кореспонденти НАН України та академій інших держав. Науково-методичні праці К.Г. Самофалова стали класичними (12 підручників різними мовами). Він очолював освітній напрям з комп’ютерної інженерії Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, як член фахової ради брав активну участь у реформуванні вищої освіти в Україні.
Педагогічно-організаційну діяльність Костянтин Григорович органічно поєднував з плідною науковою роботою. Талановитий учений, автор понад 400 наукових праць, 19 монографій та 124 винаходів, К.Г. Самофалов здійснив вагомий внесок у фундаментальну теорію обчислювальної техніки. Він обґрунтував новий напрям у науці і створив наукову школу з однорідних та комбінованих обчислювальних середовищ, що визначило створення вперше у світі інтегрованих матриць діелектричної пам’яті. Це видатне наукове досягнення світового рівня в 1989 році було удостоєно Державної премії СРСР в галузі науки і техніки. Значним, визнаним у світі внеском в теорію сучасних обчислювальних систем стала фундаментальна монографія “Основы теории многоуровневых вычислительных систем”. К.Г. Самофалов особисто підготував 12 докторів і майже 100 кандидатів наук. Протягом 30 років Костянтин Григорович очолював спеціалізовану раду з присудження наукового ступеня доктора технічних наук.
Видатна науково-педагогічна та організаторська діяльність К.Г. Самофалова відзначена орденом Леніна (1990 р.), орденом “Знак пошани” (1986 р.). Він – лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1978).
Член-кореспондент НАН України К.Г. Самофалов вів плідну організаторську та наукову діяльність в НАН України, був членом президії Національного комітету України міжнародної асоціації машинного модулювання IMACS, президії Наукового товариства радіоелектроніки і зв’язку України, членом ряду редакційних колегій авторитетних наукових періодичних видань, віце-президентом Товариства “Україна – Йорданія”.
Колеги й учні Костянтина Григоровича цінували його за велику життєву мудрість, глибокі знання, широку ерудицію та активну позицію в науці й громадському житті. Високий професіоналізм, людяність, сердечність, порядність і принциповість, притаманні Костянтину Григоровичу, створили йому заслужений авторитет серед широкого кола фахівців з комп’ютерних технологій, колег, викладачів та студентів.