Пиголенко Ігор Вікторович. Прийшов. Побачив. Переміг

Доцент кафедри політології, соціології та соціальної роботи Ігор Вікторович Пиголенко народився 17 травня 1979 року у Києві в сім'ї робітників з'явився на світ.

У 1996 році сімнадцятирічним юнаком він вступив на факультет соціології. Взагалі доля поєднала його із соціологією, тоді ще новою, невідомою наукою, досить спонтанно.
Після закінчення Київської гімназії з юридичним ухилом, він пов'язував своє майбутнє із Академією внутрішніх справ, а до Київського політехнічного інституту документи приніс в останній день роботи приймальної комісії, і цей день став визначальним у його подальшому житті. На факультеті така дисципліна, як філософія допомогла Ігорю Вікторовичу віднайти себе, додала сил для життя, а жити означає боротися за втілення своєї мрії, впавши вниз знову підійматися вгору, досягаючи Зевсових вершин. І він їх досяг. Уже на другому курсі він уперше взяв участь у проведенні соціологічного дослідження з вивчення «Соціального портрету студента факультету соціології». У 2001 році, а це п'ятий курс, був включений до наукового резерву факультету. З 2002 по 2005 навчався в аспірантурі стаціонарної форми навчання кафедри політології, соціології та соціальної роботи. Одночасно почав працювати викладачем та соціологом Науково-дослідницького центру прикладної соціології «Соціоплюс» при рідному факультеті. За часи роботи проводив дослідження як на рівні НТУУ «КПІ», так і на всеукраїнському рівні з вивчення різних аспектів суспільного життя. А після закінчення навчання в аспірантурі продовжив справу викладача вже на факультеті соціології, нині факультет соціології і права. Але на цьому Ігор Вікторович не зупинився, і вже у вересні 2007 року захистив кандидатську дисертацію та отримав учений ступінь кандидата філософських наук. Наполегливість та старанність, безмірне бажання працювати, любов до своєї професії керують ним, тому з 2008 року він стає доцентом цієї кафедри та займає посаду заступника завідувача кафедри з навчально-виховної роботи.

Такі люди, як Ігор Вікторович надзвичайно потрібні нашому суспільству, бо саме в їхніх руках майбутнє України, і її доля залежить від них. Ігор Вікторович впроваджує інноваційні ідеї в навчальний процес. Адже як приємно працювати на заняттях, де цікаво подається матеріал, енергійно обговорюється кожна тема, де не знаходить собі місця нудьга. Час семінарських занять пролітає так швидко, що студенти не встигають навіть озирнутися, а за плечима вже півтори години роботи. Досконале розуміння своєї дисципліни дає змогу йому повністю передати аудиторії свої знання, а це і є найголовнішим у професії викладача. Тим студентам, у яких викладав Ігор Вікторович, надзвичайно пощастило, бо спілкування з ним приносить лише задоволення. Офіс Науково-дослідницького центру прикладної соціології «Соціоплюс» – це друга домівка для студентської молоді, бо не було і, мабуть, не буде такого дня, коли б там не ступала нога студента, не пролунало таке вже рідне «А Ігор Вікторович є?». Цей викладач дуже відповідальний, мудрий, здається, незамінний. Будь-яке прохання виконує з радістю, бо розуміє всю важливість своєї участі. Ще й для себе залишається час. Він вигравав гранти НТУУ «КПІ» для молодих науковців на проведення соціологічних досліджень, має більше десятка наукових статей у фахових виданнях, більше двох десятків участей у Міжнародних науково-практичних конференціях та брошури за результатами соціологічних досліджень. Ігор Вікторович всебічно розвинутий, талановитий, успішний, але при цьому всьому він залишається просто людиною, чого так не вистачає суспільству сьогодні.

С.В.Григоренко