Учений-енергетик, педагог і організатор вищої школи, д.т.н., професор, заслужений енергетик СНД (2001), почесний енергетик України, заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2013, посмертно), заслужений професор НТУУ "КПІ" (1999).
Народився в Гомельській області ( Республіка Білорусь). Навчався в гірничій школі, військовому училищі, працював на шахтах "Нововолинськвугілля", у 1961–1965 рр. навчався в Київському політехнічному інституті на факультеті автоматики та електроприладобудування, після чого працював інженером, аспірантом, асистентом.
У 1971 р. достроково захистив кандидатську дисертацію. З 1974 р. – доцент КПІ. У 1976–1977 рр. проходив стажування в Делфському технологічному університеті (Нідерланди). У 1982 р. захистив докторську дисертацію. В 1984–1989 рр. обіймав посаду проректора КПІ з навчальної роботи. З 1984 р. – професор кафедри електропостачання КПІ та науковий керівних галузевої науково-дослідної лабораторії "Методи і засоби контролю та управління електроспоживанням". З 1985 р. – завідувач кафедри автоматизації управління електроспоживанням. З 1988 р. обіймав посаду завідувача кафедри електропостачання. У 1987 р. став директором Науково-інженерного центру енергозбереження КПІ, а з 1991 р. – директор НДІ автоматики та енергетики "Енергія". З 1997 р. очолював створений постановою Кабінету Міністрів України Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ "КПІ".
За результатами його розробок було організовано серійний випуск мікропроцесорних систем АСУЕ трьох типів, які було впроваджено в енергетиці СРСР, Болгарії та Польщі. Ці прилади відзначені медалями та дипломами ВДНГ СРСР (1978, 1984, 1987, 1988, 1989, 1990 рр.) та ВДНГ УРСР (1982, 1983 рр.). За програмою ЮНЕСКО у 1988–1989 рр. працював в Університеті м.Трієст (Італія). У 1992–1993 рр. виграв конкурс за програмою Фулбрайта, працював у Карнегі-Меллон університеті (США).
Автор майже 400 наукових праць з питань моделювання в енергетиці, автоматизації управління енергетичними об'єктами, прогнозування, оптимізації режимів електроспоживання, енергетичного менеджменту, сталого розвитку енергетики, виданих у багатьох країнах світу. Серед них 17 монографій, 16 навчальних посібників, 15 посібників для спеціалістів промисловості, 43 винаходи, 12 державних стандартів, "Комплексна державна програма енергозбереження України". Під його керівництвом підготовлено та захищено 21 кандидатську дисертацію, був науковим консультантом 5 докторських дисертацій.
Започаткував підготовку спеціалістів з енергетичного менеджменту. Результатом його роботи є створення в системі освіти України та відкриття в 1997 р. нової спеціальності "Енергетичний менеджмент", створення мережі Центрів підготовки енергоменеджерів в Україні.
Нагороджений медаллю Президії Верховної Ради СРСР, орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, знаком "Відмінник освіти України", нагрудними знаками та пам'ятними медалями. Дані про нього занесено до видань "Who's Who in the World", США; "Who's Who in Science and Engineering", США; Енциклопедія "Энергетики России"; "Outstanding People et the 20-Th Century", Кембридж, Англія. Американський біографічний інститут обрав його "Людиною 2000 р." і нагородив пам'ятною медаллю та статуеткою Universal Award of Accomplishment, а також "Людиною 2008 р." від України.