Парк КПІ

Неподалік ректорського крила, ближче до переходу в кафе "Альма-матер", розташувалася недалека родичка барбарису – магонія падуболиста (Mahonia agguifolium Nutt.), або американський барбарис, чи орегонський виноград.

Ми вже звикли до численних фотосесій на фоні першого корпусу. В яких тільки ракурсах його не зображують. Та незмінним атрибутом літніх знімків є погляд крізь ялинові гілки чи тендітну зелень майже вікових верб. Білих, або плакучих, як називають їх в народі.

Він стоїть обабіч тротуару, по якому в період навчання щодня проходять сотні, а то й тисячі людей. Важко сказати, чи хоч десяток з них зверне на нього увагу. Не звертали й ми, хоча вже кілька років пишемо в нашій газеті про дерева і кущі, які ростуть на території КПІ.

Ландшафт Київської політехніки стає все красивішим і привабливішим: з’являються нові елементи, насадження і композиції. Радує весняна квітуча палітра. Здавалося б, уже всі гарні куточки відвідали, дослідили і сфотографували. Аж ні.

Його називають екзотом серед хвойних. Маючи всі ознаки голчастих, дерево на зиму скидає хвою, а навесні вкривається молодою зеленню. Звідси російська назва – «лиственница», українською – модрина. Ботаніки називають її Larix.

Серед найстаріших та найповажніших дерев України чимало дубів віком понад 300 років (лише 1000-літніх налічується 8). Про них розповідають легенди, вони є свідками значних історичних подій, асоціюються з надійністю та сталістю. Учені нараховують близько 260 видів цієї рослини.

У наших загазованих мегаполісах усе частіше з’являються вкраплення вічнозелених насаджень. Найпривабливіші з них – із родини ялівців, що вирізняються розмаїттям форм і видів, але з незмінною властивістю очищати повітря.

Семиметровий стос книжок, увінчаний академічною шапочкою - бонетом, відкрито в КПІ. Назва дерев’яної скульптури, що постала біля історичного корпусу №1 університету, «Сходи пізнання». Тож зміст алегорії додатково пояснювати, напевно, не потрібно – символіка цілком зрозуміла.

Щоразу, звертаючись до теми рослин у парку КПІ, не перестаю дивуватися різноманіттю видів, представлених тут.

Здається, про всі найцікавіші рослини парку КПІ "Київський політехнік" уже розповідав. Аж ні. Навесні, фотографуючи біля ЦКМ чудернацький клен, який розпустився червонуватими пагонами, звернули увагу, що під сусіднім з гінкго білоба (обнесений огорожею) деревом земля усіяна цупкими синювато-брунатними стручками, всередині яких надійно сховані насінини-боби.