Сто років тому, 8 вересня 1914 р., під час здійснення першого у світі повітряного тарану загинув Петро Нестеров – льотчик, який першим у світі виконав фігуру вищого пілотажу "мертва петля" (петля Нестерова).
Шлях в авіацію Петра Миколайовича Нестерова (1887–1914) був стрімким. У 1910 р. він – офіцер-артилерист – захопився авіацією, влітку 1911 р. побудував планер, на якому здійснював польоти, а в жовтні 1911 р. був зарахований до Офіцерської повітроплавальної школи в Санкт-Петербурзі. 29 серпня 1912 р. П.М.Нестеров перевівся до Гатчинської авіаційної школи, 12 вересня 1912 р. здійснив свій перший самостійний політ на літаку, 28 вересня склав іспит на звання пілота-авіатора, а 5 жовтня 1912 р. – іспит на звання військового льотчика.
26 квітня 1913 р. поручик Нестеров почав виконувати обов'язки начальника 11-го корпусного загону 3-ї авіаційної роти в Києві, яка базувалася на Сирецькому військовому аеродромі (неподалік від сьогоднішнього заводу "Більшовик").
Тодішній Київ був одним із центрів світової авіації. Київське товариство повітроплавання очолював його засновник, учень М.Є.Жуковського, професор Київського політехнічного інституту М.Б. Делоне; членами товариства були О.С. Кудашев, Д.П. Григорович, брати Андрій, Євген та Іван Касьяненки, І.І.Сікорський та інші піонери авіації. Членом Київського товариства повітроплавання став і П.М.Нестеров. Він постійно вдосконалювався у пілотуванні. 10–11 серпня 1913 р. Петро Миколайович без попередньої підготовки здійснив переліт за маршрутом Київ-Остер-Ніжин-Київ. За кілька днів він повторив цей переліт, але вже на чолі групи з трьох літаків. Це був перший у світі груповий переліт строєм, з чотирма посадками на обраних з повітря майданчиках. На літаку Нестерова був також кінооператор Володимир Добржанський, який зняв з борту літака перший в історії авіації півгодинний документальний фільм.
Ще будучи курсантом Гатчинської авіаційної школи, Нестеров обговорював із товаришами по службі можливість здійснити вертикальний політ по замкнутому колу – так звану "мертву петлю". Ніхто з авіаторів на це ще не наважувався. Тільки француз Адольф Пегу, льотчик-випробувач фірми "Блеріо", виконав у повітрі фігуру, схожу на букву "S".
Після тренувань, розрахунків, роздумів Нестеров усвідомив, що зможе здійснити задумане. 27 серпня (9 вересня за новим стилем) 1913 р. він на літаку "Ньюпор IV" з двигуном "Гном" потужністю 70 кінських сил піднявся над Сирецьким військовим аеродромом та на висоті 600 метрів на очах численних глядачів уперше у світі виконав "мертву петлю", яка згодом стала називатися "петлею Нестерова".
Того ж вечора в Санкт-Петербург відправили офіційну телеграму за підписом десяти свідків – військових льотчиків, лікаря та комісара Всеросійського аероклубу в Києві. З Санкт-Петербурга кореспондент паризької газети "Матін" відразу телеграфував про подію до Франції. Наступного дня одночасно з російськими газетами "Матін" подала перше повідомлення про "мертву петлю".
У статті "Як я здійснив мертву петлю", опублікованій в "С.-Петербурзькій газеті" від 4 та 5 вересня 1913 року, Нестеров писав: "... Я сидів кілька миттєвостей вниз головою і припливу крові до голови не відчував, від сидіння не відокремився, і ноги давили на педалі... Інструменти у відкритих ящиках залишилися на своїх місцях. Бензин і масло також утримувалися відцентровою силою на дні бака, тобто вгорі, і нормально подавалися в мотор, який чудово працював усю верхню половину петлі. Загалом, усе це доводить, що аероплан зробив звичайний поворот, тільки у вертикальній площині, оскільки весь час існувала динамічна рівновага. З цим тільки поворотом повітря є переможеним людиною. …Людина помилково забула, що в повітрі скрізь є опора, і їй слід перестати визначати напрямок по відношенню до землі".
Повідомлення про “петлю Нестерова” стали світовою сенсацією. А він продовжив рекордні польоти. Зокрема, 1 березня 1914 р. Нестеров з механіком Руденком за 3 години 9 хвилин на літаку "Ньюпор IV" здійснив переліт з Києва до Одеси, а через кілька днів – до Севастополя. 11 травня 1914 на тому ж літаку з механіком унтер-офіцером Нелідовим він виконав одноденний переліт із трьома посадками для заправки пальним з Києва до Санкт-Петербурга за 18 годин (з них у повітрі 8 годин).
...28 липня 1914 р. розпочалася Перша світова війна. 11-й авіазагін, яким командував Нестеров, прибув у Радзивилів, а невдовзі – у місто Жовква, розташоване на тридцять кілометрів північніше від Львова. Нестеров здійснював повітряну розвідку і виконав одне з перших бомбардувань пристосованими для цього артилерійськими снарядами.
Незабаром російським військам став докучати австрійський льотчик барон Фрідріх фон Розенталь, який щодня здійснював повітряну розвідку на своєму біплані "Альбатрос". Увечері 25 серпня 1914 р. генерал-квартирмейстер М.Д. Бонч-Бруєвич під час штабної наради став дорікати льотчикам за безкарні польоти ворожого розвідника і, нарешті, звинуватив їх у боягузтві. Тоді Нестеров дав слово, що припинить польоти австрійця.
Наступного ранку ворожий "Альбатрос" знову з'явився в небі. Нестеров і поручик Олександр Кованько піднялися в повітря, але при зльоті обірвався трос з гирею, яким Петро Миколайович сподівався пошкодити гвинт "Альбатроса" і примусити його сісти (цей засіб боротьби з літаками придумав він сам). Нестеров з Кованьком повернулися на землю. Петро Миколайович наказав механіку підготувати літак до нового польоту, а сам сів в автомобіль і поїхав в армійську казну отримати гроші для 11-го загону. Коли повертався назад, у повітрі знову з'явився літак барона. Нестеров під'їхав прямо до свого літака, швидко злетів, і став переслідувати ворога. Той, помітивши наближення "Морана" Нестерова, спробував від нього відірватися. Але російський льотчик наздогнав ворога, зайшов ззаду і згори вдарив австрійський літак, після чого обидва літаки впали і розбилися.
...Тіло Петра Нестерова перевезли до Києва і поховали на кладовищі поблизу Аскольдової могили. Попрощатися з героєм прийшли десятки тисяч киян. Посмертно Нестеров був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня та підвищений до звання капітана. Після того як у 1930-ті роки було прийнято рішення про створення на місці кладовища на Аскольдовій могилі парку, прах Петра Нестерова перепоховали на Лук'янівському кладовищі.
З часом "петля Нестерова" стала для авіації звичайною фігурою вищого пілотажу, а повітряний таран радянські льотчики в роки Великої Вітчизняної війни застосували більше шестиста разів.
У Києві бережуть пам'ять про видатного льотчика. На фасаді будинку № 5 по вулиці Московській, де в 1914 р. жив Нестеров, встановлено меморіальну дошку. Його іменем названо вулицю в районі заводу "Більшовик". Пам'ятник П.М.Нестерову встановлено перед адміністративною будівлею Серійного заводу "Антонов".
