2 грудня 2005 року до Державного політехнічного музею при НТУУ “КПІ” привезли новий експонат – легендарну “тридцятьчетвірку”.
До речі, корпуси танків Т-34 зварювали за технологією, розробленою професором КПІ академіком Є.О. Патоном, пам’ятник якому встановлено напроти входу до музею.
T-34 (розм. «тридцятьчетвірка») — радянський середній танк періоду Другої світової війни, створений на базі середнього А-32 і прийнятий на озброєння в грудні 1939 року. Випускався серійно з 1940, був основним танком РСЧА до першої половини 1944, коли на зміну йому прийшов танк модифікації Т-34-85. Наймасовіший середній танк Другої світової війни.
Розроблений конструкторським бюро танкового відділу Харківського заводу № 183 під керівництвом М. І. Кошкіна. Успішність проекту була зумовлена застосуванням новітнього, високоекономічного дизель-мотора авіаційного типу: «В-2», завдяки якому, середній-товстобронний Т-34 успадкував від легкого-тонкобронного БТ надзвичайно високу питому потужність (відношення потужності двигуна до бойової маси) забезпечив в перебігу всієї 2-ої світової війни, абсолютну перевагу танка Т-34 в прохідності, маневреності, рухливості, а також ваговий резерв для модернізації з урахуванням накопиченого досвіду бойового застосування.
Також у машині вперше органічно поєднується протизарядне бронювання, потужне озброєння і надійна ходова частина. Протизарядне бронювання забезпечується не тільки застосуванням катаних броньових листів великої товщини, але і раціональним їх нахилом. При цьому з'єднання листів здійснювалося методом ручного зварювання, яке в ході виробництва було замінене автоматичним зварюванням. Танк озброювався 76,2-мм гарматою Л-11, яка була незабаром була замінена більш потужної гарматою Ф-32, а потім і Ф-34. Таким чином, по озброєнню він відповідав важкому танку КВ-1.
Висока рухливість забезпечувалася потужним дизельним двигуном і широкими гусеницями. Висока технологічність конструкції дозволила налагодити серійне виробництво Т-34 на семи різних по оснащенню машинобудівних заводах Уралу та Сибіру, і тривало й у повоєнні роки. Провідним заводом з модифікування Т-34 був Уральський танковий завод № 183. Остання модифікація (Т-34-85) перебуває на озброєнні деяких країн і донині. Усього в роки війни було випущено боле 52 тисяч танків Т-34, які взяли участь у всіх боях.
Танк Т-34 є найвідомішим радянським танком та одним із найбільш упізнаваних символів Другої світової війни. До теперішнього часу збереглася багато цих танків різних модифікацій у вигляді пам'ятників та музейних експонатів
