14 грудня посол Японії в Україні Тоічі Саката передав у дар Державному політехнічному музею при НТУУ "КПІ" макет японської космічної ракети "H-IIB". Цей космічний корабель відноситься до третього покоління розроблених і побудованих в Японії носіїв і є одним з найуспішніших за останні роки: з двадцяти його запусків невдалим був лише один. Макет та планшети з його описом і характеристиками, а також загальними відомостями про космічну програму Японії встановлені у відділі авіації та космонавтики ім.І.Сікорського. Тепер вони доступні для загального огляду.
Цей подарунок є дуже цінним для відділу авіації і космонавтики Державного політехнічного музею при НТУУ "КПІ", адже до цього часу тут не було експонатів, які б розповідали про японську космічну програму. А програма ця надзвичайно потужна. Нині Японія є однією з небагатьох держав світу, які мають і власні супутники, і власні носії, здатні доставити ці супутники на орбіту.
Історія японських досліджень космосу налічує вже сорок років. Перші двадцять років японські фахівці активно співпрацювали зі спеціалістами космічної галузі США, а останні два десятиліття розробляють власні програми і проекти. З огляду на технологічний розвиток Країни Вранішнього Сонця, ці її проекти є вельми цікавими. До того ж, ще й ефективними, свідченням чого є промовиста загальна кількість вдалих запусків ракет усіх типів – 86%! Можна стверджувати, що сьогодні Японія дає іншим державам світу наочний урок того, як можна ефективно використовувати державні кошти для освоєння космосу, адже витрачає вона на подібні проекти приблизно вдесятеро менше, ніж складає бюджет провідного американського відомства з дослідження космічного простору НАСА. При цьому вже семеро її представників побували в космосі. До речі, один з них – Такао Доі – в 1997 році літав в одному екіпажі з першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком.
– Для мене велика честь передати музею КПІ, в якому зібрані відомості про історію освоєння космосу і представлені експонати з різних країн світу, макет ракети, створеної в Японії, – наголосив Тоічі Саката. – Сподіваюся, що співпраця НТУУ "КПІ" та японських організацій, які працюють у галузі космічних досліджень, розвиватиметься і міцнішатиме.
Церемонії передачі макету ракети передувала велика і цікава розмова, в якій, окрім посла Японії Тоічі Саката і представників Посольства Японії в Україні, взяли участь ректор НТУУ "КПІ" академік НАН України Михайло Згуровський, директор Департаменту наукової діяльності та ліцензування Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Олександр Якименко, начальник Управління міжнародного співробітництва того ж Міністерства Андрій Божков, керівник відділу країн Далекого Сходу Четвертого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України Валерій Александрук, проректор НТУУ "КПІ" Сергій Сидоренко, представники Українсько-Японського центру НТУУ "КПІ" та наукових і навчальних підрозділів університету.
– Ми високо цінуємо дружні зв'язки з Вашою країною, – підкреслив, відкриваючи зустріч з японськими гостями, Михайло Згуровський. – Нас багато що об'єднує: насамперед, звісно, атомні трагедії, що пережили наші народи, та величезні зусилля з подолання їхніх наслідків. Тому ми дуже добре розуміємо необхідність взаємної підтримки задля виживання і розвитку. Важливим для нас є і наше наукове співробітництво, яке активно реалізується через Українсько-Японський центр НТУУ "КПІ".
– Сьогодні українсько-японське співробітництво розвивається за великим спектром напрямів, – зауважив під час бесіди Олександр Якименко, – і цей захід є свідченням того, що в науковій царині ці зв'язки є особливо міцними. Показово, що він відбувається в КПІ, який є провідним освітньо-науковим закладом нашої країни в багатьох галузях, у тому числі і в галузі підготовки фахівців для космічних досліджень.
Посол Японії, чия попередня діяльність була пов'язана з роботою в різних сферах науки, технологій, освіти і культури, запевнив учасників зустрічі, що він налаштований служити подальшому розвитку дружніх відносин між нашими країнами і намагатиметься якнайповніше використати для цього всі свої вміння і досвід.
Одним з цікавих напрямів поглиблення таких зв'язків може стати реалізація ідеї, яку висловив під час зустрічі проректор з міжнародних зв'язків КПІ Сергій Сидоренко, про налагодження співпраці між Музеєм наукових досягнень та інновацій Японії "Мірайкан" з Державним політехнічним музеєм при НТУУ "КПІ" й Виставкою інноваційних проектів Наукового парку "Київська політехніка".
Про "Мірайкан" варто сказати окремо. Назва музею в перекладі з японської означає "вмістилище майбутнього" і повністю відповідає змісту. Заснований він у Токіо 2001 року. Експозицію присвячено найсучаснішим технологіям і розробкам, які, безумовно, вже найближчим часом суттєво змінюватимуть наше життя. Тут зібрано прототипи комп'ютерів завтрашнього дня, зразки новітньої медичної техніки, різноманітні інтелектуальні пристрої і діючі роботи, вироби з надсучасних матеріалів і багато-багато іншого. Про кожен з експонатів можна довідатися докладніше з розташованих поруч моніторів, на які за запитами виводиться інформація з величезної електронної бібліотеки музею. Більшості з того, що демонструється в музеї, не лише можна, але й потрібно торкатися руками. Відвідувачі можуть навіть приміряти на себе роль дослідників-першовідкривачів, оскільки на другому поверсі розташовані лабораторії, де їм надається можливість стати учасником різноманітних експериментів. У "Мірайкані" чи не щодня відбуваються семінари, лекції чи практичні заняття з найвідомішими вченими (навіть з нобелівськими лауреатами), відвідувати які може кожен, кому це цікаво. Значну частину площ токійського музею займають експонати з космічної тематики – від елементів космічної техніки до демонстраційних систем, які дозволяють ознайомитися з сучасними уявленнями про Всесвіт.
Тож можна сподіватися, що макет космічної ракети, подарований послом Японії, стане "першою ластівкою" не лише у справі подальшого поглиблення партнерських зв'язків КПІ з японськими університетами і дослідницькими організаціями, але й на шляху налагодження стосунків з музейниками Країни Вранішнього Сонця. І що співпраця ця стане корисною і цікавою для обох наших сторін.
Фото: Михайло Згуровський та Тоічі Саката