Київський політехнік

Цей Круглий стіл було організовано в Державному політехнічному музеї імені Бориса Патона при КПІ 22 квітня. Його гостями стали люди, які брали безпосередню участь в подоланні наслідків наймасштаб­нішої техногенної катастрофи в історії людства, та українські журналісти, які попри перепони влади першими розповіли і показали правду про трагедію на ЧАЕС. А ще – майбутні журналісти, які навчаються в дитячій Медіашколі Sail міста Василькова та освоюють ази професії в Інформа­ційно-творчому агентстві "ЮН-ПРЕС" Київського палацу дітей та юнацтва.

Румунський дослідник у галузі теорії комунікації, філософії та кінематографа, доцент факультету журна­лістики та комунікаційних наук Бухарестського університету Міхай Вакаріу прочитав 23 квітня студентам та викладачам КПІ лекцію "Практичні кейси боротьби з російською дезінформацією: на прикладі виборів президента Румунії 2024 року".

У Державному політехнічному музеї імені Б.Є. Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського 5 травня відкрито фотовиставку, присвячену відзначенню 250-ї річниці прого­лошення Декларації незалежності США у 1776 році.

Напередодні скорботного дня 40-х роковин катастрофи на ЧАЕС на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського пройшла Всеукраїнська наукова конференція "Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років". Проводилася вона за підтримки Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.

"Сніговий барс" в альпінізмі – це почесне звання, що з середини 1960-х присвоювалося в срср за сходження на найвищі вершини країни – семитисячники. Без балонів з киснем, без носильників, з неоковирним важким спорядженням, у валянках і в самотужки пошитому одязі ентузіасти долали льодові кілометри гірських схилів. Лише в 1990-х з'явилося легке і на­дійне оснащення, інноваційні матеріали. Серед володарів жетона "Підкорювач найвищих гір" – і плеяда випускників Київської політехніки. Назвемо їх.

У рік 40-х роковин катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції відзначатиме 25 років від дня за­снування Славутицька філія КПІ ім. Ігоря Сікорського (далі – Філія), яка нині відіграє значну роль у підготовці фахівців для вітчизняної атомної енергетики та суміжних галузей, зокрема у сфері зняття з експлуатації ядерних об'єктів, поводження з радіоактивними матеріалами, екологічної безпеки тощо. Редакція "Київського політехніка" звернулася до виконувача обов'язків її директора доктора технічних наук, професора, академіка НАН України Анатолія Носовського з проханням розповісти про історію та сьогодення Славутицької філії.

Виставка відомого українського художника Василя Климика пройшла у квітні в Картинній галереї ім. Григорія Синиці Центру культури і мистецтв КПІ.

На початку року Наукова рада НФДУ оприлюднила рейтингові списки проєктів – переможців конкурсів, що будуть реалізовані  за рахунок грантової підтримки.  КПІ ім. Ігоря Сікорського – лідер серед ЗВО за кількістю проєктів, що отримають державне фінансування.

"Київський політехнік" уже згадував у своїх матеріалах про технологію очищення забрудненої радіонуклідами води, що її в перші ж тижні після Чорнобильської катастрофи розробила група науковців КПІ. Її впровадження до певної міри забезпечило збереження природних водних екосистем Київщини від значного забруднення радіонуклідами і захист здоров'я багатьох людей від імовірних мутагенних процесів і негативних генетичних ефектів. Про те, як формувалася ця група і як вона працювала, згадує один з її безпосередніх учасників Анатолій Крисенко.