Лукач Юрій Юхимович

11 вересня виповнилося 80 років талановитому вченому, педагогу та організатору, доктору технічних наук, заслуженому професору НТУУ “КПІ” Юрію Юхимовичу Лукачу – людині, чиє ім’я не без підстав пов’язують зі становленням, формуванням і зміцненням одних з найавторитетніших у світі наукових шкіл з переробки полімерів, а також процесів та апаратів хімічних виробництв.

Життя Юрія Юхимовича – це ціла епоха: жорсткі тридцяті роки, страшні роки Великої Вітчизняної війни, важкі повоєнні роки відбудови та наступні непрості роки становлення могутньої держави.

Народився Ю.Ю. Лукач у селі Хвостовці Немирівського району Вінницької області в родині службовців. Це були часи, коли здібних фахівців “кидали” в найвідповідальніші місця неосяжної країни. Серед таких фахівців був і Юхим Сергійович – батько Ю.Ю. Лукача, тому не є дивною географія проживання сім’ї Лукачів: з 1933 року Вінниця, з 1935 – Саратов, з 1938 – Київ, а з 1941 – славетна своїми зброярськими традиціями Тула, директором одного з оборонних заводів якої було призначено батька Ю.Ю. Лукача.

1943 року, після закінчення середньої школи, Юрій Лукач став студентом Московського авіаційного інституту. Після визволення Києва сім’я повернулася до цього міста, а сам Юрій перевівся до Київського політехнічного інституту, який закінчив 1948 року – в 50-у річницю заснування КПІ, отримавши кваліфікацію інженера-механіка.

Розподілено молодого фахівця було до НДІ Мінавтотрансу УРСР, в якому на посаді старшого інженера Ю.Ю. Лукач пропрацював два роки – до вступу 1950 року до аспірантури на кафедру машин та апаратів хімічних виробництв КПІ, після закінчення якої він захистив кандидатську дисертацію і почав працювати асистентом у Київському технологічному інституті силікатів. У зв’язку з приєднанням 1954 року цього інституту до КПІ подальше життя Ю.Ю. Лукача протягом понад півстоліття нерозривно пов’язане з Київською політехнікою.

Асистент, старший викладач, виконувач обов’язків доцента, доцент, заступник декана факультету хімічного машинобудування, декан вечірнього факультету... і неперервна наукова робота в молодій, але перспективній галузі переробки полімерів, результатом якої, крім всього, стали численні монографії, які навіть на початку ХХІ століття російські фахівці назвали настільними книгами всіх полімерпереробників. Через два роки після захисту 1971 року докторської дисертації Ю.Ю. Лукач отримав вчене звання професора і очолив кафедру машин та апаратів хімічних виробництв, незмінним завідувачем якої був понад чверть століття. Тривалий час він був заступником голови методичної ради КПІ, членом Науково-методичної ради МВ ССО СРСР, Ради НАН України з проблем теплотехнології, науково-технічного комітету ДКНТ СРСР, головою спеціалізованої Вченої ради із захисту докторських дисертаціїй, головним науковим консультантом київського ВО «Більшовик». Під керівництвом Ю.Ю. Лукача захищено 4 докторських і майже чотири десятки кандидатських дисертацій, а також підготовлено понад дві тисячі висококваліфікованих інженерів-механіків. Він автор понад 300 друкованих праць, у тому числі 100 авторських свідоцтв на винаходи і 15 патентів розвинутих зарубіжних країн. Юрій Юхимович стояв у витоків широкого впровадження комп’ютеризації та результатів наукових досліджень у навчальний процес. Завдяки великій організаційній і творчій роботі Ю.Ю. Лукача та інших співробітників інституту 1978 року факультет хімічного машинобудування отримав новий навчальний корпус. Наполеглива і сумлінна робота Юрія Юхимовича відзначена багатьма державними нагородами.

Колектив інженерно-хімічного факультету, кафедра машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв, численні вдячні учні та колеги щиро вітають Юрія Юхимовича – Ученого, Педагога, Інтелігента, Людину – зі славним ювілеєм, бажають йому здоров’я і довгих років плідної роботи в стінах рідного університету.