Київську політехніку 13 травня відвідали Надзвичайний і Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні п. Йозеф-Маркус Вукетіч та Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні п.Траян Лауренціу-Христя. Вони ознайомилися з історією, традиціями і сьогоденням університету, мали зустріч з керівниками НТУУ «КПІ», де було обговорено питання співробітництва й сприяння розвитку відносин між нашими країнами у сфері освіти, та виступили з публічною лекцією на тему «Відносини України з ЄС: сьогодення та майбутнє» для професорсько-викладацького складу і студентів.
Пан Й.-М.Вукетіч у своєму виступі зупинився, зокрема, на відносинах його країни з ЄС: при вступі до цієї організації у 1995 р. 66% населення Австрії підтримало дії уряду, нині ж лише 39% австрійців задоволені членством у ЄС. За його словами, було створено кредит очікування, але ситуація виявилася непростою, настав час компромісів: Австрія сплачує в структури ЄС 2,22 млрд євро, а отримує 1,95 млрд (за даними 2008 р.), але цільові надходження йдуть саме в ті сфери, які потребують підтримки. Деякі підприємці підняли ціни на свою продукцію, але при цьому виробники позбулися ризику від коливань обмінного курсу та отримали можливість виходити на нові ринки, підвищувати конкурентоспроможність своїх виробів, у країну прийшли іноземні товари, розширився їх асортимент; громадяни можуть вільно пересуватися територією спільноти тощо. Наявне певне незадоволення, що рішення приймаються «зверху» (навіть щодо «кривизни огірків»), але норми існували завжди, лише сприймалися по-іншому. Він також висловив своє ставлення до ЄС – «організації з власними цінностями», яка убезпечує Європу від воєнних конфліктів, відкриває нові можливості для розвитку країн, ламаючи застарілі адміністративні структури, сприяє мобільності тощо.
Підсумовуючи, пан посол зауважив, що членство в ЄС слід розглядати з правильної перспективи та країни (зокрема Україна) мають бути готовими до змін. «Явище не дає про себе знати відразу», – сказав пан посол. І пояснив свою думку: стипендії, які отримують українські студенти від країн та організацій ЄС, дають змогу здобути нові знання, які вони застосують у майбутньому та матимуть певний результат (і вони особисто, й економіки країн, де працюватимуть); було проведено конференцію ЄС з питань модернізації української ГТС, що засвідчило бажання цієї організації допомогти облаштувати якісну систему, від надійності роботи якої виграють і громадяни України; діє спільний французько-польсько-український проект з підвищення безпеки шляхів сполучення в Україні, якщо зменшиться кількість ДТП на дорогах – виграють і українці. «Результати можна відразу і не помітити, але це буде результат, у досягнення якого ЄС зробив внесок», – оптимістично закінчив Й.-М.Вукетіч.
Пан Т.Христя поінформував про дії на європейській політичній арені Румунії, яка «відіграє консолідуючу роль між ЄС та східними сусідами». Його країна поділяє інтереси Європи, «яка не створює нову залізну завісу» та прагне побачити Україну в системі європейської безпеки. «ЄС – це приклад успіху, – розмірковував він. – Вона відкриває двері перед тими, хто поділяє її ідеї та традиції, базуючись на своїх власних традиціях і культурах. Румунія після вступу до ЄС поновила свободу, посилила демократію, підтримує європейську модель розвитку, енергетичної безпеки та національної згуртованості».
Гості також відповіли на запитання студентів, що стосувалися, зокрема, змін у національних системах вищої освіти відповідно до Болонського процесу, євроінтеграційних процесів в Україні та ін.