Діяльність засновницьких наукових шкіл матеріалознавства, металургії, зварювання в КПІ була пов'язана з видатними вченими зі світовим ім'ям: Є.О. Патон, Б.Є. Патон, В.Ю. Васильєв, М.М. Доброхотов, К.І. Ващенко, В.Н. Гриднєв, І.М. Федорченко, Г.В. Самсонов, В.І. Трефілов, В.В. Скороход, І.К. Походня.
В їхній царині формувалися сучасні наукові школи, які стали основою Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона КПІ, директора якого – професора І.А. Владимирського – Вчена рада університету нещодавно висунула для участі в конкурсі на обрання членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю "Матеріалознавство, технологія матеріалів".
У сузір'ї засновницьких наукових шкіл, які змінювали світ матеріалів, що служать людству, школа видатного металознавця, лауреата Державних премій, заслуженого діяча науки і техніки України академіка В.Н. Гриднєва (1908-1990) і сьогодні продовжує чинити благодійний вплив на науково-освітню сферу України, пов'язану з матеріалознавством.
В.М. Свєчніков, В.Н. Гриднєв, В.І. Трєфілов, 1958 р.
Академік В.Н. Гриднєв заклав у КПІ багато традицій, серед яких – традиція співпраці з Інститутами НАН України фізико-матеріалознавчого профілю, що сприяє в наші дні розвитку КПІ як університету дослідницького типу. Отож перед тим, як поставити в цьому контексті кілька запитань професору І.А. Владимирському, варто було б розкрити читачам основні риси науково-педагогічної школи академіка В.Н. Гриднєва, вихованцем якої на сьогоднішньому її етапі бачить себе І.А.Владимирський
У 1952-1955 рр. директор КПІ В.Н. Гриднєв заснував на кафедрі фізики металів підготовку інженерів за однойменною спеціальністю як міждисциплінарної – на стику теорії твердого тіла і металознавства. Вона на багато років стала основою забезпечення кадрового резерву для Інститутів матеріалознавчого профілю НАН України.
Потреби освітнього процесу обумовили формування в 50-х – 80-х роках ХХ століття наукової школи, адже згідно з науково-педагогічними поглядами В.Н. Гриднєва, наука є невід'ємною формою організації навчального процесу, системоутворюючою основою освітньої діяльності університету. Закладена тоді традиція є актуальною і сьогодні.
Концепція єдності освітнього процесу і досліджень базується на традиціях відомих європейських шкіл у сфері фізичної металургії: Аахенського, Магдебурзького технічних університетів, Лондонського Імперіал-коледжу, Паризької "Еколь Політехнік", – за якими глибока природничо-наукова та фундаментальна підготовка поєднується із загальноінженерними дисциплінами та прикладними науками, забезпечуються професійно-практичні навички роботи в науковій сфері та промисловості (це так звана "фізико-технічна модель" вищої освіти, яка в усьому світі вважається елітарною).
Не менш значущою була теза В.Н. Гриднєва "Робити науку своїми руками" (випускник КПІ мусив мати практичні навички інженера-дослідника). Тому В.Н. Гриднєв особисто приділяв багато уваги розвиткові та впровадженню оригінальних методик дослідження, зміцненню матеріальної бази.
У розвитку наукової школи В.Н. Гриднєва в КПІ як складової всього матеріалознавчого комплексу КПІ видатну роль відіграв президент НАН України академік Б.Є. Патон.
За його безпосередньої участі були створені спільний (Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона та КПІ) Міжнародний центр зварювання, фізико-технічний факультет (сьогодні – Фізико-технічний інститут), ухвалене рішення про відкриття філії кафедри фізики металів в Інституті металофізики, підтримано створення спільної (КПІ та Інституту проблем матеріалознавства) навчально-наукової лабораторії дифузії в тонких шарах.
У подальшому Б.Є. Патон в 2020 році підтримав ідею об'єднання інженерно-фізичного та зварювального факультетів у формі Інституту матеріалознавства та зварювання; родина Бориса Євгеновича дала згоду на присвоєння імені Є.О. Патона новоствореному Інституту.
З 1991 року, коли кафедру фізики металів очолив д.ф.-м.н. С.І. Сидоренко – прихильник фундаменталізації змісту освітніх програм з матеріалознавства за визначальної ролі наукових досліджень в освітньому процесі, – наукова школа набуває в КПІ подальшого розвитку на основі наукових ідей академіка В.Н. Гриднєва щодо ролі інтенсивних енергетичних методів обробки матеріалів для надання їм нових властивостей.
Розвиваються концептуальні засади нанорозмірного матеріалознавства, досліджуються метастабільні (але кінетично стійкі) структурно-фазові стани з новими властивостями, розробляються на цій основі технології створення функціональних градієнтно-шарових матеріалів.
У ці роки до викладання залучено видатних вчених – академіків В.В. Немошкаленка (спектроскопія) та А.П. Шпака (нові матеріали), професорів В.М. Антонова (обчислювальна фізика), Л.Н. Ларікова (структура і властивості металів), В.Т. Черепіна (фізика поверхні).
Видатні випускники кафедри: члени-кореспонденти Ю.М. Коваль, С.П. Ошкадьоров, Ю.В. Мільман, О.В. Курдюмов, В.Т. Черепін, а також академіки В.Г. Бар'яхтар, О.М. Івасишин, С.О. фФірстов, К.А. Ющенко, професор М.О. Васильєв надавали всебічну допомогу кафедрі, навіть коли не працювали в її штаті. З їхніми іменами пов'язано підвищення наукового рівня навчального процесу, вдосконалення навчальних планів, розробка в 1993-1995 рр. концепції діяльності фізико-технічного факультету, заснованого в 1995 році.
Це відповідало як засадничим ідеям В.Н. Гриднєва, так і низці ініціатив щодо посилення позицій фізико-технічної моделі освіти в національній системі вищої освіти України, яка народжувалась в 90-ті роки, та поглиблення співпраці університетів з установами НАН України, органічного включення наукових шкіл КПІ до міжнародного освітньо-наукового простору.
У роки становлення фізико-технічного факультету кафедра фізики металів була базовою в організації навчального процесу за напрямом "Матеріалознавство".
Студенти фізтеху прославили КПІ і країну яскравими перемогами на всесвітніх олімпіадах з математики і програмування.
Наукова школа В.Н. Гриднєва в КПІ проявила високу ефективність. Вона виховала багатьох визначних вчених – наукових лідерів і організаторів у системі вищої школи України і НАНУ, промисловості і бізнеса. Це академіки В.І. Трефілов, С.О. Фірстов, Ю.М. Солонін, В.В. Немошкаленко, Ю.В. Найдич, О.М. Дихне, члени-кореспонденти Ю.М. Коваль, Ю.Я. Мєшков, В.Т. Черепін, Ю.В. Мільман, С.П. Ошкадьоров, О.В. Курдюмов, С.І. Сидоренко. А загалом наукова школа В.Н. Гриднєва в КПІ підготувала понад 60 докторів і 300 кандидатів наук.
З 1991 року на кафедрі фізики металів (сьогодні – кафедра фізичного матеріалознавства та термічної обробки) підготовлено 27 кандидатів наук (ще 4 захистилися за кордоном), 5 докторів наук, побачили світ більше 800 наукових публікацій (статті і тези доповідей на міжнародних конференціях, 59 патентів і авторських свідоцтв, 19 монографій у видавництвах "Наукова думка", Springer та ін.), виконано понад 30 міжнародних проєктів.
Відкриття погруддя В.Н.Гриднєва в корпусі №9 КПІ (квітень 2006 року). У першому ряду віце-президент НАНУ А.П.Шпак, президент НАНУ Б.Є.Патон, доньки та онука В.Н.Гриднєва, ректор КПІ М.З.Згуровський
Отже навіть за складних часів наукова школа В.Н. Гриднєва в КПІ демонструє спроможність до розвитку. ЇЇ багаторічні традиції і концептуальні засади не тільки зберігаються в наш час, але і набувають подальшого розвитку.
Про це і була розмова кореспондента "Київського політехніка" з директором НН ІМЗ ім. Є.О. Патона проф. І.А. Владимирським.
– Які завдання стоять нині перед НН ІМЗ ім. Є.О. Патона?
Перш ніж сказати про завдання, дозвольте звернути увагу, що при створенні Інституту матеріалознавства та зварювання імені Є.О. Патона (шляхом об'єднання інженерно-фізичного та зварювального факультетів, а також кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій) було визначено, що це буде інститут нового типу. Новизна полягає в націленості на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців на основі інноваційної моделі діяльності згідно з вимогами побудови високотехнологічної економіки України, академічних стандартів та європейських стандартів вищої освіти. Цим було закладено ідею нерозривної єдності освіти, науки та інновацій, що є принципово новою і відмінною рисою ІМЗ ім. Є.О. Патона порівняно з багатьма іншими, які створювались раніше.
Ідея такої єдності була притаманна життю і діяльності Євгена Оскаровича і Бориса Євгеновича Патонів як видатних вчених і педагогів. Вони, випереджаючи свій час, наче дивилися далеко вперед. Ми високо цінуємо згоду родини Патонів на присвоєння нашому інституту імені Євгенія Оскаровича.
А єдність наукових шкіл КПІ в сфері матеріалознавства з вченими Інститутів НАНУ – це традиція, невід'ємно пов'язана із науковою школою В.Н. Гриднєва, вихованцем якої на сучасному етапі вважаю і себе. Ось приклад: третина кандидатських і докторських дисертацій, що їх захищають вчені ІМЗ, "доводяться" і апробуються у співдружності з вченими НАНУ, приблизно така ж частка статей публікується вченими ІМЗ у співавторстві з вченими НАНУ.
Ще одне. З метою визначення моделі нового спеціаліста відповідно до потреб інноваційної високотехнологічної економіки України, в тому числі й у післявоєнний період, стратегічного планування і сприяння збалансованому розвитку ІМЗ ім. Є.О. Патона в Положенні про наш Інститут передбачена особлива роль Наглядової ради. До її складу увійшли дуже авторитетні вчені – керівники Інститутів НАН України (академіки В.З. Туркевич, С.О. Фірстов, В.В. Харченко, чл.-кор. В.Д. Позняков) та представник високотехнологічної промисловості – ПрАТ "Плазматек" – В.П. Слободянюк.
Складно навести аналогію структури факультетського рівня в інших технічних університетах, яка визначала б стратегію свого розвитку на засадах поєднання з діяльністю інститутів НАНУ та промисловостю і, водночас, аналізувала, як виконується ця стратегія, а – за необхідності – вносила б корективи.
Такий – глибокий і динамічний – механізм організації поступального розвитку інституту дуже важливий для ІМЗ ім. Є.О. Патона, який сьогодні є крупним освітньо-науково-інноваційним комплексом в складі КПІ з високим інтелектуальним потенціалом. У його складі діють 5 наукових шкіл, 5 кафедр, де працюють 18 докторів наук, професорів, 33 кандидати наук, доценти (загалом – понад 100 науково-педагогічних працівників), а навчаються більше 350 студентів, 35 аспірантів.
Попри те, що до складу Наглядової ради увійшли вчені лише з чотирьох Інститутів Академії (електрозварювання ім. Є.О. Патона, проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича, надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля, проблем міцності ім. Г.С. Писаренка), для п'яти сучасних наукових шкіл ІМЗ ім. Є.О. Патона з матеріалознавства, металургії, зварювання традиційною стала тісна співпраця з усіма Інститутами фізико-матеріалознавчого спрямування НАН України, наприклад, – з Фізико-технологічним інститутом металів та сплавів, з Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова та ін.
– Яким саме чином ця співпраця реалізується?
Основним з'єднуючим механізмом співпраці є розвинена договірна база з Інститутами НАНУ, а також повсякденна робота великої кількості спільних наукових груп, творчих колективів вчених ІМЗ із вченими інститутів Академії. Ці спільні наукові групи традиційно мають тісний зв'язок з промисловістю. Історично це, передусім, були підприємства військово-промислового комплексу. І посилення такого зв'язку на новому етапі є чи не найголовнішим завданням розвитку нашого інституту, фактором його економічного та змістовного наповнення. Замовлення ВПК України на фахівців, необхідних для забезпечення потужного потенціалу оборони і безпеки України, також є нашим орієнтиром у визначенні завдань ІМЗ, про які ви запитуєте.
Загалом, наші завдання для визначення моделі спеціаліста, якого ми маємо готувати для потреб економіки післявоєнного періоду, внесено до "Комплексної програми стратегічного розвитку спільної діяльності КПІ-ІЕЗ-"Плазматек", яка нині формується.
Названі ключові особливості діяльності нашого інституту обумовлюють і інші завдання, що стоять перед нами. Наприклад, залучення міжнародних грантів.
За умов скорочення через війну бюджетного фінансування науки, кошти з міжнародних джерел стали чи не єдиним джерелом як для підтримки діючих наукових шкіл, спільних наукових груп вчених ІМЗ й Інститутів Академії наук, так і для розвитку навчально-лабораторної та дослідницької бази.
Робота із залучення міжнародних коштів розвиватиметься спільно із нашими партнерськими Інститутами Академії і має принести користь кожному творчому колективу вчених ІМЗ та вчених Інститутів НАНУ.
Важливими є завдання ІМЗ з оновлення матеріально-технічної бази кафедр, зокрема спільно з нашими партнерами – високотехнологічними вітчизняними підприємствами. Спільно з ПрАТ "Плазматек" до вирішення такого комплексного завдання з докорінної реконструкції корпусу №23 – колишнього зварювального факультету, заснованого в КПІ професором Є.О. Патоном, і його інфраструктурного оновлення – ми вже приступили.
Вважаю своїм обов'язком разом з нашою управлінською командою однодумців забезпечити практичне вирішення поставлених завдань у найкоротші терміни.
– І, насамкінець, трохи про Ваші власні дослідження і досягнуті результати.
Наш науковий напрям у рамках наукової школи створює наукові основи технологій новітніх металевих наноматеріалів, зокрема з особливими магнітними властивостями. Ці результати позитивно оцінюються науковою спільнотою: опубліковано більше 100 статей, у т.ч. понад 40 – у міжнародних журналах Q1 і Q2 квартилей (журналах з високим імпакт-фактором): Adv. Funct. Mater., J. Phys. D: Appl. Phys., Nanotechnol., Comput. Mater. Sci., Vacuum, Appl. Surf. Sci., Thin Solid Films, J. Phys.: Cond. Matter, J. Appl. Phys. Видано 2 монографії у видавництвах "Springer" та "Наукова думка" НАН України ("Modern Magnetic and Spintronic Materials" та "Дифузійне формування нанорозмірних магнітних матеріалів на основі FePt"). У національних і міжнародних конкурсах вибороли фінансування наші проєкти: 1 – за грантом Президента України, 2 – за рахунок держбюджету (МОН України), 1 – за програмою ЄС "Горизонт Європа", 3 – за програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки", 3 – Німецького дослідницького товариства (DFG). У 2022 році став лауреатом Премії Президента України для молодих вчених. Протягом 7 років – стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих вчених.
Увесь накопичений за ці роки досвід організації наукових досліджень і розробки технологій матеріалів, у т.ч. – в міжнародній сфері, планую використати для поглиблення співпраці з науковими осередками наших партнерських Інститутів НАН України та високотехнологічних промислових підприємств, щоби реальними справами підтвердити концепцію діяльності ІМЗ ім. Є.О. Патона як освітньо-науково-інноваційного комплексу України нового типу в сфері матеріалознавства.