Із повоєнних років життя та діяльність академіка Віталія Никифоровича Гриднєва, визначного вченого та педагога, талановитого організатора науки і вищої освіти, тісно пов’язані з КПІ.
На той час він уже мав величезний досвід наукової та викладацької роботи. Адже ще з середини 30-х років працював у Дніпропетровському металургійному і фізико-технічному інститутах разом із академіками В.М. Свєчніковим та Г.В.Курдюмовим – визнаними у світі фахівцями-металознавцями.
У роки Великої Вітчизняної В.Н. Гриднєв на Магнітогорському металургійному комбінаті брав безпосередню участь в освоєнні виробництва легованих сталей для оборонної промисловості, розробці технологічних режимів їх термічної обробки, контролі якості готової продукції. Тут виявився талант В.Н. Гриднєва як непересічного науковця, організатора, допитливого дослідника фазових та структурних перетворень у вуглецевих та легованих сталях.
Наукові та організаторські здібності В.Н. Гриднєва повною мірою розкрились у Києві, коли в лютому 1945 року його направили в розпорядження Академії наук УРСР і зарахували старшим науковим співробітником Інституту чорної металургії, а в березні 1945 р. – доцентом КПІ.
У період відновлення зруйнованого війною народного господарства гостро постала проблема навчання інженерних кадрів різного профілю і, зокрема, такого важливого, як металургійний. Металознавчий напрям підготовки інженерів у складі створеного в 1944 р. металургійного факультету КПІ очолив академік В.М.Свєчніков – завідувач кафедри металознавства та термічної обробки, яку в 1948 р. було реорганізовано з утворенням кафедри металознавства під керівництвом В.М.Свєчнікова та нової кафедри – термічної обробки. Останню очолив проф. В.Н. Гриднєв, що на той час підсумував свої наукові дослідження у докторській дисертації.
Діяльність В.Н. Гриднєва в цей період була винятково активною, а її наслідки досить яскравими. Його викладацька майстерність та методична довершеність ведення навчального процесу, організаційні якості дістали гідне визнання: у серпні 1947 р. В.Н. Гриднєва було призначено на посаду заступника директора з наукової і навчальної роботи КПІ.
У 1948 р. в КПІ було розпочато прийом студентів на спеціальність “Фізика металів”. Перші три роки навчання відповідали загальнотехнічній підготовці і лише з 1952 р. профілювання фахівців з фізики металів було організовано на новій кафедрі термічної обробки і фізики металів, очолюваній проф. Гриднєвим. Він запросив з Уральського політехнічного інституту доц. В.Г. Пермякова, який забезпечував підготовку студентів старших курсів з фізичних методів дослідження металів, та залишив на роботу асистентом випускника кафедри О.В. Білоцького. Тоді ж активну участь у підготовці фахівців брали такі видатні вчені АН України, як академік А.А. Смирнов, Г.С. Писаренко, чл.-кор. А.Г. Лесник.
Випуск спеціалістів-металофізиків став важливою ланкою в розвитку нового в системі АН України інституту – Інституту металофізики, з яким доля В.Н. Гриднєва була пов’язана від моменту його створення – 1 березня 1955 р. – і протягом наступних тридцяти років, коли він був незмінним директором цього закладу.
На посаді завідувача кафедри термічної обробки та фізики металів В.Н. Гриднєв приділяв багато уваги розвитку та впровадженню нових сучасних методів дослідження, розробці оригінальних методик експерименту та зміцненню матеріальної бази кафедри. Йому вдалося створити на кафедрі творчу атмосферу, вдало поєднувати навчальний процес з науково-дослідною роботою. Це була школа, в якій зростали і виховувались науково-педагогічні кадри.
У серпні 1952 р. В.Н. Гриднєва було призначено ректором КПІ, на цій посаді він перебував протягом трьох років. У 1957 р. вченого було обрано членом-кореспондентом АН України, він переходить на постійну роботу до Академії наук, при цьому не пориваючи зв’язків з КПІ та кафедрою, де працює за сумісництвом. Керівництво кафедрою він передав доценту В.Г. Пермякову, який у 1959 р. захистив докторську дисертацію і очолював кафедру до 1973 р.
Отже, з Київською політехнікою було пов’язано близько 15 років творчої праці академіка В. Н. Гриднєва. В останні роки, перебуваючи на посаді директора Інституту металофізики, під час творчих, ювілейних зустрічей Віталій Никифорович з теплотою згадував роки напруженої праці, коли доводилось докладати багато зусиль та енергії для розвитку кафедри та інституту, для становлення нових наукових напрямів, підготовки кадрів, оснащення обладнанням, встановлення зв’язків з науковими та виробничими організаціями.
Достатньо лише згадати, що у створеній В.Н. Гриднєвим на кафедрі термічної обробки та фізики металів сприятливій творчій атмосфері захистили кандидатські дисертації Ю.О. Кочержинський, В.І. Трефілов, В.Т. Черепін, О.В. Білоцький, М.В. Білоус, В.Г. Нечипоренко, О.І. Єфімов і докторські дисертації В.Г. Пермяков, О.В. Білоцький та М.В. Білоус.
Творчі зв’язки кафедри з АН УРСР і, зокрема, з Інститутом металофізики з року в рік зміцнювались. Багато випускників кафедри поповнили відділи Інституту металофізики, Інституту проблем матеріалознавства, Інституту надтвердих матеріалів, Інституту електрозварювання ім Є.О. Патона та ін. Нині Інститут металофізики більш як наполовину укомплектовано за рахунок випускників кафедри та ІФФ. Майже півстоліття декани факультету – чл.-кор. НАН України Д.Ф. Чернега, проф. А.П. Сьомик, проф. О.М. Бялик – наполегливо вели і ведуть роботу з розширення цих зв’язків.
За підтримки та активного сприяння акад. В.Н. Гриднєва свого часу було створено філії кафедр у відповідних підрозділах академічних інститутів, що пізніше стало підґрунтям для створення навчально-наукової Асоціації «Матеріалознавство» між ІФФ НТУУ “КПІ” та академічними інститутами: металофізики ім. В.Г. Курдюмова, проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича, електрозварювання ім. Є.О.Патона, надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля, фізико-технологічного інституту металів і сплавів.
Академік В.Н. Гриднєв був талановитим керівником наукової школи, який передбачав майбутнє. Справи, започатковані ним, продовжують в Академії наук та НТУУ “КПІ”.