Ви є тут

Головний пріоритет - якість підготовки фахівців



Головним завданням НТУУ «КПІ», як і будь-якого вишу, є підготовка фахівців для ринку праці. Відповідно до європейської рамки кваліфікацій затверджена Національна рамка кваліфікацій в Україні. Згідно з нею найвищі рівні кваліфікацій – це бакалавр, магістр, доктор філософії й доктор наук. Їх підготовка – завдання університетів, зокрема КПІ. Завдання, звичайно, комплексне: з одного боку – ринок праці з класифікатором видів економічної діяльності, з другого – система освіти. У КПІ як дослідницькому університеті підготовка спеціалістів, затребуваних сьогодні економікою країни, базується на трикутнику знань: освіта – наука – інновації, а якість підготовки включає в себе 5 основних складових: якість підготовки абітурієнтів і студентів, навчальні програми, кадровий склад, рівень фінансово-матеріального забезпечення, саму оцінку якості.

Про діяльність університету в плані підготовки фахівців розмовляємо з першим проректором НТУУ «КПІ» академіком НАН України Ю.І.Якименком.

Юрію Івановичу, для початку, що Ви можете сказати про наших випускників?

– По-перше, трохи статистики: запити на випускників НТУУ «КПІ» складають 123%, працевлаштування – 99%. На різних факультетах ці цифри різняться. Традиційно максимальні запити на ПБФ, ІФФ, ХТФ, ТЕФ, ФЕА, мінімальні – на ФБТ, ФЛ, ФСП. Проте, за останні роки показники працевлаштування по цих факультетах покращуються.

Мінекономіки планує держзамовлення, виходячи з двох параметрів: конкурсна ситуація і працевлаштування. Тому один із показників у нашій системі оцінювання роботи підрозділів – комплексний показник «прийом – випуск». Максимальний він на ТЕФ, вниз іде на факультетах РТФ, ПБФ, ФЕЛ, ФБТ, тобто вони тут не допрацьовують. Коли взяти цей показник по кафедрах, до першої п’ятірки входять: кафедра органічної хімії і технології органічних речовин (ХТФ), економіки і підприємництва (ФММ), автоматизованих систем обробки інформації та управління (ФІОТ), інженерної екології (ІЕЕ), промислового маркетингу (ФММ), а до останньої – лікувально-діагностичних комплексів (ММІФ), медичної кібернетики та телемедицини (ММІФ), автоматизації управління електротехнічними комплексами (ІЕЕ) та ін.

Цікаво було б дізнатися, де і як працюють наші випускники.

– Завдяки інформації, отриманій центром «Соціо+» від роботодавців, маємо такі дані: у виробничій сфері працює 14,5% минулорічних випускників, у сфері ІТ – 14%, торгівлі (що несподівано) – 10,6%, науково-освітній сфері – 9,9%; будівництві, архітектурі – 8,7%. Роботодавці досить високо оцінюють вихованців нашого університету. Про це свідчать їх відповіді на запитання анкети: «Наскільки знання випускника НТУУ «КПI» з його спецiальностi   вiдповiдають сучасному реальному стану виробництва та бізнесу?» Повністю відповідають – 38,7%, швидше відповідають – 53,3%, швидше не відповідають – 6,7%. «Чи свідчить наявність диплома НТУУ «КПI» про високий рівень підготовки та квалiфiкацiї випускників?» «Так» відповіли 82,7% опитаних. «Наскільки знання випускника НТУУ «КПI» з його спецiальностi вiдповiдають сучасному реальному стану виробництва та бiзнесу?» «Повністю відповідають» та «швидше відповідають» вважають понад 90% роботодавців. Рівень дисциплінованості та чiткого дотримання трудової дисципліни – «високий» та «швидше високий» – визначили майже 97% опитаних. Щодо потреби підприємств та організацій у фахівцях певного профілю, відповіді розділилися: фахівців широкого профілю потребують 44,3%, із них фахівців вузької спеціалізації хотіли б бачити 39,6% роботодавців, решта не визначилися. Тобто, наш курс на фундаментальну підготовку виправдовується все більше і більше. Як недолік менше згадують недостатнє знання іноземної мови, інформаційних технологій, але, на жаль, у половини наших випускників відсутня практична підготовка. Тобто пріоритет, про який ми весь час говоримо – налагодження співпраці з нашими роботодавцями, організація повноцінної практики, як було раніше, – це дуже важливо. І зараз ми намагаємося у проекті закону «Про вищу освіту» закласти відповідні пільги для підприємств, щоб вони були зацікавлені брати студентів.

Як і кого ми відбираємо на навчання?

– Як би ми не навчали, але від абітурієнтів, тобто тих, кого ми навчатимемо, залежить чи не половина нашого успіху. Коли подивитися по прийому за держзамовленням, то за останні роки кількість заяв значно збільшилася, тому що абітурієнти їх подають до кількох вишів одночасно. Держзамовлення у нас поступово знижується: з одного боку, ми хотіли зробити оптимальною структуру університету, щоб кількість абітурієнтів і студентів відповідала нашим можливостям, з другого – впливають суб’єктивні фактори. Приміром, у 2005 р. ми приймали до 4800 осіб, а в 2011-му лише близько 3,5 тис. Кількість спеціальностей практично залишилася без змін. Конкурс можна порівнювати тільки за останні три роки: торік, коли була демографічна криза, кількість заяв до КПІ не зменшилася, а навіть збільшилася.

Середній конкурс по університету за поданими заявами склав 5,28. Традиційно він високий на гуманітарних факультетах. Але й ВПІ, ФБТ, ФПМ та ФІОТ перевищили середні показники. Кількість контрактників відчутно зменшилася, їх лише 14% від кількості студентів (256 осіб), студентів-іноземців – 53.

Хто ж вони – першокурсники КПІ?

– По-перше, ми приймали документи в абітурієнтів, які складали фізику та мали бал ЗНО з профільних дисциплін не нижче 150. Максимальний бал мали вступники ІПСА (187), ФТІ (185), ІТС (184), ФПМ (183). Мінімальний – у групи «промислових» факультетів» – ІХФ (164), ЗФ (163), ММІФ (162). Ми запровадили для всіх абітурієнтів вхідний контроль. Відповідність балів ЗНО і вхідного контролю корелюється на 67%. Нині кафедри математики і фізики намагаються побудувати свій навчальний процес так, щоб вивести студентів, яких не відрахуємо, на певний рівень. Є певна позитивна динаміка порівняно із вхідним контролем. Тобто, підтягнути першокурсників певною мірою таки вдається, й іншого виходу, ніж продовжувати цю роботу, в нас немає. Як і раніше, більш об’єктивними є оцінки ЗНО, аніж атестатів. І зараз у проекті закону «Про вищу освіту» атестат буде враховуватися, але не більше ніж 10% від загальної кількості балів.

А кого ми чекаємо в цьому році?

– Тільки-но закінчилася реєстрація на складання ЗНО. Зареєструвалося школярів майже вдвічі більше, ніж торік. У Київському регіоні з 52 тис. осіб, що зареєструвалися, складатимуть математику лише половина, і тільки 20% – фізику. Хоча з досвіду попередніх років можна сказати, що випускники складають фізику саме для того, щоб іти в КПІ. Нам треба шукати «свого» абітурієнта, тож дуже важливою є співпраця зі спеціалізованими навчальними закладами. На сьогоднішній день у нас є безпосередні контакти з 874 школами, ліцеями і гімназіями по всій Україні. Серед наших першокурсників зараз 60% іногородніх. Понад 60% слухачів доуніверситетської підготовки КПІ планують вступати на факультети інформаційних технологій, 36% – на технічні й 3% – на факультети хімічного профілю.

Щоб до нас ішли абітурієнти, КПІ має бути кращим ВНЗ України. Як вдається досягати високих місць у вітчизняних та міжнародних рейтингах?

– Коли ми говоримо про те, що КПІ повинен бути серед лідерів освіти України і Європи, то маємо відповідати системі міжнародних показників. Ми працювали над тим, щоб рейтинг університету складався з рейтингів кафедр, а останні – з рейтингів факультетів (інститутів), а ті, у свою чергу, з рейтингів кожного викладача. Було створено систему показників. З одного боку, вона максимально спрощена (на сьогодні ми оцінюємо підрозділи за 4 показниками: моніторинг якості підготовки фахівців, комплексний показник «прийом – випуск», рейтинг науково-педагогічних працівників, індекс науково-педагогічного потенціалу кафедр), з другого – вона комплексна і допомагає досягати завдань, поставлених перед університетом.

Хочу подякувати Інституту моніторингу якості освіти за потужну роботу: за 7 років було охоплено 65 тис. студентів, 146 спеціальностей, 1230 дисциплін. За 13 турів перевірено та опрацьовано 270 тис. робіт ректорського контролю якості залишкових знань з фундаментальних, професійно-орієнтованих та фахових дисциплін. Це грандіозна робота, але вона дуже важлива. На методраді ми заслуховуємо п’ять кафедр, студенти яких мають найнижчі показники. З часом спостерігається позитивна динаміка в їх роботі.

Кілька слів, будь ласка, про рейтинг науково-педагогічних працівників.

– Для визначення рейтингу науково-педагогічних працівників напрацьовано нормативи, які охоплюють навчально-методичну, науково-інноваційну та організаційно-виховну роботу. 3075 наших викладачів взяли участь у системі рейтингування. Серед них 129 завідувачів кафедр, 375 професорів, 1175 доцентів, 875 викладачів. Середні рейтинги за два останніх роки свідчать, що в університеті значно покращилася навчально-методична та науково-інноваційна робота. Хочу назвати факультети, що мають найбільший потенціал науково-педагогічного персоналу: ФПМ, ІТС, ВПІ, ФММ, ПБФ та ін. Коли поглянути на мінімальні рейтинги і зіставити їх з результатами моніторингів, то спостерігається дуже чітка кореляція. Не мали науково-інноваційних здобутків 345 науково-педагогічних працівників (11%): 27 професорів, 122 доценти, 125 викладачів.

Студенти університету, як правило, пишаються своїми факультетами. Наведіть приклад кращих підрозділів.

– Сумарні рейтинги підрозділів включають чотири складових: індекс якості підготовки фахівців; значення рейтингу науково-педагогічних працівників, значення квоти магістрів, значення комплексного показника «прийом – випуск». Розподіл кафедр за сумарним рейтингом виявив лідерів: кафедру математичних методів системного аналізу (ІПСА), інформаційно-телекомунікаційних мереж (ІТС), атомних електростанцій і інженерної теплофізики (ТЕФ), приладів та систем керування літальними апаратами (ФАКС), економіки і підприємництва (ФММ). А також аутсайдерів: кафедру електричних станцій (ФЕА), інформаційно-вимірювальної техніки (ФАКС), машин та агрегатів поліграфічного виробництва (ВПІ), інженерії поверхні (ЗФ), лікувально-діагностичних комплексів (ММІФ).

Назву кафедри, які за останні три роки не мали захистів дисертацій: машин та агрегатів поліграфічного виробництва (ВПІ), ливарного виробництва чорних та кольорових металів (ІФФ), лікувально-діагностичних комплексів (ММІФ), медичної кібернетики та телемедицини (ММІФ), автоматизації енергосистем (ФЕА), електричних мереж та систем (ФЕА), електричних станцій (ФЕА), електронних приладів та пристроїв (ФЕЛ), звукотехніки та реєстрації інформації (ФЕЛ), прикладної фізики (ФТІ), фізико-технічних засобів захисту інформації (ФТІ), хімічної технології кераміки і скла (ХТФ). Коли ми не будемо мати по якійсь кафедрі третього рівня підготовки (магістрів), ця кафедра просто випадає з рейтингу дослідницького університету і не може існувати в його складі. З цим категорично не можна миритися. Є кафедри, які можуть магістрів набрати вдвічі більше, ніж зараз мають. З другого боку, є кафедри, які за своїми показниками можуть мати тільки одиниці цих магістрів. Важко сказати, як їм формувати держзамовлення.

КПІ має потужний науково-педагогічний склад, відомі наукові школи, що формувалися десятиліттями. Що у нас з динамікою середнього віку, умовами праці викладачів?

– Ситуація з омолодженням науково-педагогічних кадрів поліпшується, хоча це і не є у нас самоціллю. За останні чотири роки відбувається поступове зниження середнього віку від 51,8 року до 51 в 2011 році. Найбільш «шановні за віком» у нас ФАКС, РТФ, ФЕА, ТЕФ, ФМФ. А найбільш «молоді» – ФЛ, ФММ, ФБТ, ВПІ, ММІФ. Третина наших викладачів – це пенсіонери, та вони бадьорі і можуть працювати. Хоча існують проблеми з пенсійним законодавством та з омолодженням науково-педагогічного складу. Попри обмеженість фонду заробітної плати, цього року було прийнято на роботу на викладацькі посади 78 випускників аспірантури і магістратури. Контингент студентів у нас дещо зменшується, але чисельність професорсько-викладацького складу вдалося зберегти, тому на сьогодні середнє педнавантаження становить 702 год. (2010/11 н. р. – 710 год.). Умови для викладачів з точки зору науково-інноваційної та методичної роботи покращуються, і це повинно позначатися на якості підготовки фахівців.

А від чого залежить якість навчальних програм?

– Це навчально-методичні розробки, вимоги до магістерських програм, квота магістрів, інтегрована підготовка бакалавр – магістр – кандидат наук, державна атестація випускників, незалежний моніторинг, міжнародна інтеграція. На сьогоднішній день фактично нормованих дисциплін залишається мінімум, тому що соціально-гуманітарна підготовка у нас звелася до 11%; фахова, наукова і дисципліни за вибором становлять більше 80%. Тобто, є всі умови будувати підготовку на науково-інноваційній базі. У КПІ для цього є унікальні можливості – науковий парк «Київська політехніка», відділення магістерської підготовки на базі НАН України, Суперкомп’ютерний центр, відділення Світового центру даних, науково-навчальні центри міжнародних компаній тощо.

Коли говорити про методичне забезпечення навчального процесу, наведу дані за минулий рік. Видавництво «Політехніка»: у 2007р. було 347 видань, у 2011 р. – 1115.

Необхідна складова дослідницького університету – післядипломна освіта. Сумарна кількість слухачів, що пройшли навчання за програмами підвищення кваліфікації протягом 2011 р., становить 2053 особи.

Як можна охарактеризувати магістрів КПІ?

– Загальна кількість магістрів у нас 1391 особа. З них за бюджетні кошти навчається 88%, з інших ВНЗ та іноземних студентів ми прийняли тільки по 1,7%. Престиж університету визначається насамперед тим, скільки студентів приходять навчатися в магістратуру. Цей показник у нас поки незначний. Цього року ми плануємо довести кількість магістрів до 45% випускників-бакалаврів (по Україні 25-30%). Є кафедри (41 зі 101), де взагалі не було конкурсу в магістратуру. Тож ситуація з відбором у магістратуру дуже серйозна.

Тема коштів завжди болюча. Як вирішується проблема матеріально-технічного забезпечення працівників університету?

– Ми постійно дбаємо про свій контингент. Третій рік не отримуючи на розвиток ні копійки, ми мобілізуємо власні ресурси і вирішуємо ці проблеми. У першу чергу, це фінансове забезпечення співробітників. Порівняно з 2009 р. на 1 січня 2012 р. заробітна плата, приміром професора, в цілому по Україні зросла з 3135 грн до 3908 грн, в КПІ – з 5950 грн до 7374 грн, доцента з 2500 грн до 3222 (по Україні), в КПІ – з 4700 грн до 6196 грн. Треба розуміти, що це не дар з неба. Це мобілізація усіх наших зусиль, оскільки на 40% підвищилися розцінки на комунальні послуги.

Аудиторій, навчальних лабораторій у нас тепер достатньо, щоб забезпечити всіх студентів. Аудиторій маємо на 26 тис. місць, спеціалізованих лабораторій на 17 тис., комп’ютерних класів – на 4 тис. Інформаційні ресурси, розроблені нашим Інститутом інформаційних технологій в освіті: веб-ресурси навчальних дисциплін – 483, сертифіковані інформаційні ресурси – 228, віртуальні лабораторні роботи – 106.

Маємо унікальні науково-навчальні центри. Обчислювальні ресурси кластера максимально використовують ФТІ, ФМФ, ІПСА, ФІОТ, ТЕФ, ФЕЛ. А де ж інші? Такого суперкомп’ютера немає в жодному виші. У КПІ відкрили єдиний в Україні унікальний центр з наноелектроніки. Апаратно-програмно-методичний комплекс «Електронна цифрова лабораторія для викладання науково-природничих та біомедичних дисциплін в навчальних закладах I-IV рівнів акредитації» (НДІ прикладної електроніки ФЕЛ) отримав медаль виставки «Сучасна освіта в Україні – 2012».

Одна з останніх новинок і досягнень НТУУ «КПІ» – створення і впровадження електронного кампусу.

– Так, уже оголошено про введення його в дію. Це ключова складова корпоративного порталу НТУУ «КПІ». Складається з інформаційних ресурсів університету й віртуальних кабінетів викладача і студента. Кожного викладача і студента, починаючи з 1 березня, можемо інтегрувати до цієї системи, але за умови, що викладачі будуть інтегруватися зі своїми ресурсами, а студенти з розумінням цього процесу. На сьогоднішній день передбачені такі сервіси: «Організація інформаційного обміну», «Робочий навчальний план», «Методичне забезпечення» та ін. Хочу подякувати нашим фахівцям з інформаційних технологій, які створили і запустили цю систему, оскільки, коли ми намагалися зробити її на базі продуктів Microsoft, то нам заломили ціну 5 млн  зі щорічною підтримкою в 1,5 млн. Нам це вдалося зробити власними силами і без додаткових фінансових вливань. Ця система потужна й унікальна, бо ніде в зарубіжних вишах на рівні університету системи до студента не доходять. Студент там обмежується на рівні коледжу, факультету тощо. У нас студент є учасником інформаційної системи в цілому. З 1 вересня жодний викладач без цієї системи працювати не зможе. Хто не пройде підготовку в ІПК або не навчиться самостійно, з осені буде просто поза грою.

Назвіть найближчі завдання, що стоять перед університетом.

– Усіх нас чекає акредитація. Це дуже серйозна робота. Уже розроблено інструкції, вони є на сайті. Тож до праці. За рік на 79 кафедрах ми маємо підготувати 94 акредитаційні справи та акредитувати 83 спеціальності. До нас приїде одночасно більше 300 експертів з усіх вишів України. Вони знають КПІ як лідера освіти, і повинні знайти підтвердження цього на кожній кафедрі, яку вони будуть перевіряти.

Можливо, звучить пафосно, але живемо й працюємо заради майбутнього. Тож над чим працюватиме колектив університету?

– Основне завдання – забезпечення якості освіти і підготовка фахівців на базі трикутника знань освіта – наука – інновації, щоб забезпечити потреби ринку праці. Для цього маємо підтримувати якісний склад викладацьких кадрів, забезпечити покращення контингенту студентів, впровадження нових технологій, підсилення фундаментальної та практичної складової фахової підготовки, продовження роботи щодо поширення зв’язків з роботодавцями, укладання угод про співпрацю, широку профорієнтаційну роботу факультетів і кафедр для прийому студентів у 2012 р., зокрема за програмою «Майбутнє України», вдосконалення наскрізної інноваційної складової підготовки в магістерських роботах, науковій роботі, інтегрованих програмах магістр – PhD тощо. Пріоритетне завдання кафедр – підготовка магістрів, реалізація програми з оновлення науково-педагогічних кадрів і залучення до викладання випускників магістратури й аспірантури, широка участь кафедр у програмі післядипломної освіти, завершення впровадження системи «Електронний кампус», функціонування інформаційних сайтів кафедр, факультетів, ресурсів електронних бібліотек та ін.

Підготувала Н.Вдовенко

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій