Ви є тут

Кавітатор. Очищати рідини швидко й ефективно


Ультразвуковий проточний кавітатор

Щоразу готуючи матеріали про ті чи інші наукові розробки, що виконуються в КПІ, не перестаєш дивуватися розмаїттю напрямів і тем. От кому відомо про кавітатор? Невеликій групі фахівців та, можливо, автомобілістам. А науковці кафедри прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки ММІ спільно з колегами з РТФ під науковим керівництвом д.т.н., професора О.Ф.Луговського вже 5 років досліджують проточні кавітатори для обробки рідких середовищ. Пристрої дозволяють знезаражувати стічні води, питну воду, технологічні середовища тощо. Розробка належить до безреагентних технологій знезараження, покликаних поліпшити екологічну безпеку промислових виробництв та санітарно-епідеміологічні умови життєдіяльності людини.

Енергія, сконцентрована в кавітаторі, використовується для швидкого механічного руйнування біологічних об’єктів, які знаходяться в рідині, за рахунок локального підвищення температури, тиску, утворення кумулятивних струменів та вільних радикалів. Розроблений науковцями КПІ ультразвуковий проточний кавітатор дозволяє ввести в рідину, на відміну від відомих прототипів, ультразвукову енергію інтенсивністю понад 100 Вт/см3. Тож прилад можна використовувати для обробки рідини в потоці, коли потрібно за короткий термін інактивувати шкідливі мікроорганізми.

Практичне застосування розробленого в КПІ кавітаційного обладнання забезпечує знезараження води у відкритих водоймах, дезінтеграцію мікроорганізмів, підвищення довговічності та безпеки змащувально-охолоджуючих рідин, що підтверджено актами Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАНУ, Інститутом мікробіології і вірусології НАНУ та ОАО «Редуктор-ПМ».

Запропоновані установки знайдуть впровадження на підприємствах легкої, важкої та харчової промисловості, сільського господарства, медицини, фармакології тощо. Про міжнародний рівень праці свідчить те, що вона була презентована в штаб-квартирі ООН та в штаб-квартирі міжнародної організації «Південь-Південь» (International Organization for South-South Cooperation –  IOSSC) у Нью-Йорку (США).

Новизна роботи та її результати викладені у 38 наукових працях, з яких 14 у періодичних спеціалізованих фахових виданнях. Отримано 2 патенти України на винахід та 5 на корисну модель.

Молоді науковці-розробники  Ігор Анатолійович Гришко – к.т.н., старший викладач кафедри прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки й Андрій Анатолійович Новосад – асистент кафедри радіоконструювання та виробництва радіоапаратури за свою роботу удостоєні Премії Президента України для молодих учених. За підсумками університетського конкурсу І.А.Гришка визнано кращим серед молодих викладачів-дослідників – 2014. Нагороди стануть гарним стимулом для подальшого професійного зростання, продовження досліджень і майбутніх відкриттів.

Інф. ММІ

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій