Триває виконання проекту CRIST “Реформування освітніх програм у галузі космічних технологій в Казахстані, Росії, Україні”, учасниками якого є 3 університети з ЄС і 8 університетів з СНД, у тому числі НТУУ “КПІ”. За 16 місяців вже багато здійснено.
Урочистості з нагоди 45-ї річниці від дня першого виходу людини в космос та 35-річчя спільного польоту за програмою «Союз-Аполлон» відбулися в НТУУ «КПІ» 30 березня. Серед гостей – О.А. Леонов – льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу; В.М.
Повна назва цієї книги “Зоряний вісник, що сповіщає про великі і дивовижні видовища і пропонує на розгляд кожному, особливо ж філософам і астрономам, те, що Галілео Галілей, флорентійський патрицій, державний математик Падуанської гімназії, спостерігав за допомогою підзорної труби, нещодавн
18 березня 1965 року льотчик-космонавт СРСР Олексій Архипович Леонов вперше в історії людства вийшов у відкритий космос. Це стало новим кроком в підкоренні космосу і водночас – реалізацією нового замислу С.П.Корольова.
17 грудня в НТУУ “КПІ” відбулося урочисте засідання з нагоди 100-річчя від дня народження видатного вченого, генерального конструктора авіаційно-космічної техніки Гліба Євгеновича Лозино-Лозинського.
17 грудня 2009 р.
У Відділі авіації і космонавтики Державного політехнічного музею при НТУУ “КПІ”, де представлено зразки і моделі зразків авіаційної і космічної техніки, є експонат, який, здається, потрапив сюди випадково. Це – великий (півтора метра в діаметрі) глобус Місяця.
Історія ракетної техніки не тільки героїчна і велична, але й трагічна. Найбільша в історії радянської ракетної техніки трагедія сталася 24 жовтня 1960 року під час підготовки до запуску нової міжконтинентальної бойової ракети (МБР) Р-16 конструкції М.К.Янгеля.
25 липня 1984 року вперше в історії людства радянські космонавти Світлана Савицька і Володимир Джанібеков на орбітальній космічній станції «Салют-7» провели експерименти зі зварювання, паяння і різання металів у відкритому космосі.
На початку 2008 року Україна майже не помітила 125-річного ювілею одного із своїх найвідоміших авіаконструкторів першої половини ХХ століття Дмитра Павловича Григоровича, який народився, отримав освіту і сформувався як творець авіації в Києві.
