17 грудня 2009 р. в нашому університеті відбулися наукові читання, присвячені Герою Соціалістичної Праці, лауреату Ленінської і двох Державних премій СРСР, кавалеру двох орденів Леніна, орденів Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, головному конструктору, генеральному директору НПО «Молния» доктору технічних наук, професору Глібу Євгеновичу Лозино-Лозинському, 100 років з дня народження якого виповнилося 25 грудня 2009 року. Г.Є. Лозино-Лозинський увійшов в історію науки і техніки як один з геніальних радянських головних конструкторів епохи великих технічних звершень ХХ століття. Він керував розробкою силових установок для перших у світі серійних надзвукових винищувачів МіГ-19, МіГ-21 та інших, крилатих космічних літальних апаратів «Буран», авіаційно-космічної системи «Спіраль».
А почався його життєвий і творчий шлях в Україні. Народився Г.Є. Лозино-Лозинський 25 грудня 1909 року в Києві, у родині родового дворянина державного адвоката Є.Лозино-Лозинського. Його дитинство і юність пройшли в Кременчуці, куди родина переїхала в 1914 р. після того, як почалася Перша світова війна. У Кременчуці Гліб закінчив трудову школу, потім профтехшколу. У 1926 році вступив до Харківського технологічного інституту, який закінчив у 1930-му, одержавши кваліфікацію інженера-механіка за фахом «Паротехніка». Почав працювати на Харківському турбінно-генераторному заводі, де брав активну участь у проектуванні першої вітчизняної парової конденсаційної турбіни великої потужності. У 1932 році він переводиться на кафедру моторобудування Харківського авіаційного інституту.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Гліб Євгенович в евакуації в місті Куйбишеві став працювати у конструкторському бюро А.І. Мікояна, створюючи силові установки для винищувачів «МіГ». У цьому ж КБ він розпочав створювати космічні апарати, працюючи Головним конструктором повітряно-орбітальної системи «Спіраль».
На наукові читання були запрошені представники підприємств і організацій з Москви, Харкова, Дніпропетровська, ветерани космодромів, студенти. Відкрив наукові читання ректор НТУУ «КПІ» М.З. Згуровський. Заступник генерального директора НКАУ Е.І. Кузнєцов зачитав вітання учасникам читань від Прем’єр-міністра України Ю.В. Тимошенко.
У виступах доповідачів були висвітлені всі етапи життя і діяльності геніального конструктора. Генеральний директор ВАТ «Тушинський машинобудівний завод» (м. Москва) А.С. Башилов і керівник проектного відділу НПО «Молния» Е.Н. Дудар розповіли про роботу Г.Є. Лозино-Лозинського над створенням силових установок нового типу для літаків МіГ, про роботи зі створення крилатої космонавтики, двоступінчастої авіаційно-космічної системи «Спіраль», яка, за оцінкою фахівців, щонайменше років на п’ятдесят випередила свій час, і звичайно ж, про створення планера багаторазового орбітального корабля «Буран». Депутат Державної думи Російської Федерації О.І. Нікітін, який свого часу працював заступником Г.Є. Лозино-Лозинського, розповів про організаторські здібності Головного конструктора.
Особливо сподобався учасникам читань виступ доньки Г.Є. Лозино-Лозинського Ірини Глібівни – керівника відділу рідинних ракетних двигунів у центрі ім. М.В. Келдиша (м. Москва). Вона яскраво представила батька як керівника і як сім’янина. «Він був весь поглинений своєю роботою, але в рідкі хвилини відпочинку він належав тільки мені і мамі».
“Г.Є. Лозино-Лозинський любив Україну, – сказав у своєму виступі д.т.н., професор В.Г. Сліпченко, – його робота з ученими КПІ, подальша фінансова допомога інституту демонстрували його віру у своїх земляків. Його останній приїзд на святкування 90-річчя КПІ підтвердив його щиру любов до України”.
Головний фахівець з повітряно-космічних систем Південного машинобудівного заводу ім. А.М. Макарова д.т.н., професор В.І. Кукушкін розповів про участь об’єднання у створенні багаторазової космічної системи у складі ракетоносія й орбітального літака, що надалі одержала назву «Енергія-Буран», про геніальність Г.Є.Лозино-Лозинського, який розробив систему «Спіраль», на основі якої в Росії створений сучасний проект «МАКС» на базі українського літака АН-225 «Мрія».
Великий інтерес у учасників наукових читань викликав виступ ветеранів космодрому Байконур, заслужених випробувачів космічної техніки, полковників у відставці Б.Г.Лапідуса і Г.П. Понамарьова, які розповіли про орбітальні літаки «Бор» – прототипи «Бурану», про маловідомі епізоди у великій підготовчій роботі випробувачів космодрому Байконур до запуску МКТС «Енергія-Буран», продемонстрували маловідомі фотографії.
На завершення читань відбулося нагородження медаллю ім. Г.Є.Лозино-Лозинського професорів і викладачів нашого університету, які свого часу брали участь у розробці різних систем МКТС «Енергія-Буран», і Почесними грамотами Національного космічного агентства України – ветеранів космодрому Байконур.