В історію Київської політехніки вписано багато славних імен викладачів, випускників, студентів, які залишили помітний слід у різних сферах людської діяльності. Відрадно, що цей перелік постійно продовжується. Із номера в номер “КП” ми розповідаємо про кращих викладачів-дослідників, студентів – переможців усіляких змагань та конкурсів.
Сьогодні гості редакції – дві зірочки ВПІ – шестикурсниці Катерина та Тетяна Очередько – стипендіатки Президента України. Вони опановують образотворче та декоративно-прикладне мистецтво. Мабуть, останніми роками не було жодної фахової молодіжної виставки чи конкурсу, де б дівчата не представляли свої роботи. І, як правило, не залишалися без нагород. Їх полотна несуть насолоду, надихають, спонукають зануритися в себе, відчути розмаїття навколишнього світу, викликають дискусії і, чого гріха таїти, професійну заздрість.
“У майбутньому бачу себе художником у широкому розумінні цієї професії, який не лише займається ілюструванням книг, а й станковим та монументальним живописом, графікою. На цей час мене цікавить монументальний живопис та різні види авторського друку. Досить різнополярні напрямки, але вони доповнюють один одного, даючи мені можливість навчитися створювати дрібні деталі, що підпорядковуються великим формам. Це досить важливо в картині. Також цікаво б було попрацювати над створенням різноманітних інсталяцій”, – розповідає Катя. “Cвоє майбутнє я і далі пов’язую з мистецтвом. Художник – це не тільки професія, це – стиль життя. Це – світ, в якому ти – творець, режисер, постановник, критик своїх же творів. Незалежно від того, чим ти займаєшся, головне – це отримувати задоволення. Зараз мене цікавить станковий живопис, графіка, ілюстрування книг, а саме дитяча література, в якій можна відобразити усе багатство своєї уяви”, – вступає й Таня.
А от щодо улюбленого ВПІ, говорять майже в один голос: ВПІ – це особливий маленький всесвіт на карті НТУУ “КПІ”, де панують невимушена і привітна атмосфера, веселощі та відданість своїй справі, творчо-нестандартний підхід та духовна спорідненість. У ньому викладач та студент – одне ціле, що працюють над формуванням тебе як особистості, розкриваючи та відшліфовуючи твої здібності. Їм завжди цікаво та не шкода часу, щоб допомогти не лише з поточними завданнями, а й з реалізацією твоїх власних проектів, за що їм велике спасибі та низький уклін (Катя). ВПІ це – світ, в якому ти зростаєш, розвиваєшся, пізнаєш і накопичуєш нові знання. Люди, які оточують тебе, допомагають сформуватися як особистості, а як художнику – знайти і відшліфувати свій власний стиль. Не шкодуючи сил та знання викладачі підтримують нас, студентів, під час втілення наших задумів (Таня).
Потім дівчата навперебій розповідають про захоплення та уподобання: подорожі, які живлять, збагачують знанням історії та культури, мистецькі акції, які відвідували та в яких брали участь, улюблені театральні та кінотвори.
На закінчення дівчата поділилися своїми роздумами щодо місця і значення творчої особистості (митця) в суспільстві. “Творчою особистістю, – вважає Катерина, – може бути не тільки художник, а й економіст чи лікар, який стане рушійною силою суспільства. Вона як двигун, що спонукає людей до змін, допомагає побачити світ по-новому, зробити життя більш цікавим та насиченим”. Тетяна доповнює: “Творча особистість збагачує духовне життя суспільства. Не хлібом єдиним живе людство, воно прагне і духовно розвиватися, самореалізуватися, а мистецтво на чолі з митцями допомагає”.
Тож наступного разу на міських або всеукраїнських показах, виставці “Таланти КПІ”, прочитавши під полотном, що сподобалось, Катерина чи Тетяна Очередько, згадайте чарівних зірочок ВПІ.