Незважаючи на географічну віддаленість України та Японії, є багато спільного між нашими народами. По-перше – це, на жаль, трагічний досвід радіоактивного опромінення. Слова «Хіросима, Нагасакі, Чорнобиль» увійшли у свідомість людства як найбільші за масштабами і найстрашніші за наслідками ядерні катастрофи. По-друге – прагнення зберегти духовну самобутність, витоки якої знаходимо в культурі та історії обох країн.
Сприймаючи трагічні уроки історії, наші народи прагнуть бути ближчими один до одного. З року в рік міцніє економічна та гуманітарна співпраця. Важливими пріоритетами є освітня, наукова та інноваційна сфери. НТУУ «Київський політехнічний інститут» є активним учасником співробітництва за названими складовими.
Внесок Японії тільки в розв'язання проблем, пов'язаних з наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС, складає понад 100 млн доларів. Помітними для України є кроки японського уряду, спрямовані на підтримку охорони здоров'я, культурної сфери, масштабних інфраструктурних проектів. Заснований у 2003 році за участю Посольства Японії в Україні та ЛСА Українсько-японський центр НТУУ «КПІ» сформувався як важлива культурна, освітня і гуманітарна складова в загальній архітектурі співробітництва між нашими країнами.
У кінці червня – на початку липня протягом двох тижнів проректор НТУУ «КПІ» проф. С.І.Сидоренко перебував у Японії відповідно до Програми прийому фахівців JICA (Japan International Cooperation Agency) – структури Міністерства закордонних справ Японії та за сприяння проекту JICA «Українсько-японський центр». У розмові з кореспондентом «КП» він розповів про поїздку та поділився враженнями.
– Сергію Івановичу, з якою метою Ви відвідали Країну Вранішнього Сонця?
– У рамках загальної цілі: «Поглиблене знайомство з Японією», – протягом візиту виконувались такі завдання: ознайомлення з японським суспільством, діяльністю JICA та програмою ОДР – «Організація допомоги країнам, що розвиваються» (ODA – Official Development Assistance); поглиблення знань про сучасний стан науки та технології в Японії; обговорення можливості співпраці з Японією у сфері науки і технологій. У ході візиту, зокрема, було презентовано розробки та інноваційні проекти вчених НТУУ «КПІ», встановлено нові контакти з державними структурами, університетами та фірмами Японії; здійснено кроки по започаткуванню спільної наукової діяльності між конкретними вченими НТУУ «КПІ» та університетів і фірм Японії за всім спектром наукових інтересів і технологій Наукового парку НТУУ «КПІ», здійснювався пошук «виходів» на нові – спільні з японськими вченими – проекти і гранти за рахунок міжнародних джерел.
Графік роботи був дуже напруженим: щодня, включаючи вихідні дні, по 2-3 зустрічі в державних структурах, наукових організаціях та університетах. У поїздці також взяла участь менеджер JICA пані Тамія Томоє, яка надала велику допомогу при забезпеченні виконання всіх запланованих під час поїздки заходів; вона супроводжувала протягом усього візиту і здійснювала переклад з японської.
– Які зустрічі запам'яталися найбільше?
– Кожна по-своєму яскрава, цікава й корисна. Першого ж дня відбувся тригодинний брифінг в JICA та лекція відповідно до «Textbook for the Country Focused Training Course in Japanese Management», яку прочитав автор – Norihito Furuya, Ph.D., Chief Executive Officer (Management) International Global Business Network Co.Ltd.
Наступного дня було організовано зустріч з екс-послом Японії в Україні Mr. Kishichiro Amae. Саме з його ініціативи в НТУУ «КПІ» було відкрито Українсько-японський центр і розпочато однойменний проект JICA. Mr. Kishichiro Amae дуже тепло зустрів представника КПІ, підготував матеріали, що стосуються співпраці промислових, академічних й урядових кіл з технічними університетами, люб'язно провів пішохідну екскурсію по місту. Він також надав низку важливих рекомендацій щодо організації співробітництва між Славутичем, містом-супутником Чорнобиля, в якому проживають 26 тисяч мешканців – персонал Чорнобильської АЕС та їх сім'ї, та Хіросимою, за участю КПІ (що було однією із наших пропозицій для японської сторони).
Пам'ятною була і зустріч з мером Хіросими Dr. Tadatoshi Akiba, яка транслювалася по телеканалу NHK. У ході розмови д-ру Т. Акіба були передані листи-звернення від першого Президента України, голови Української Ради Миру Л.М.Кравчука; голови Національної комісії України в справах ЮНЕСКО М.В.Скуратовського, ректора НТУУ «КПІ» М.З.Згуровського, мера м. Славутича В.П.Удовиченка. У них ішлося, зокрема, про встановлення зв'язків та розбудову співпраці між ученими Японії й України, наміри НТУУ «КПІ» сприяти розбудові «моста співробітництва» між містами Славутич та Хіросима в різних галузях, таких, наприклад, як освіта, наука, телемедицина, моніторинг здоров'я населення та стану навколишнього середовища, зміни клімату, геоінформатика і сталий розвитк; посилення історико-культурологічних обмінів та інших складових у людському вимірі, запропоновано провести форум учених, викладачів і студентів міст Хіросима і Славутич «За мир, взаєморозуміння і співробітництво» за участі НТУУ «КПІ» тощо. У ході розмови було зазначено, що кілька років тому ректор НТУУ «КПІ» академік М.З.Згуровський відвідав Японію і, зокрема, м. Хіросиму. Саме тоді й було прийнято рішення, що розвиток відносин з Японією стає для Київської політехніки пріоритетом.
Д-р Т.Акіба поінформував про рух «Мери за мир», до якого вже долучилися 3 тис. міських голів із понад 130 країн. Серед них – мери міст України Києва, Одеси, Дніпропетровська. Учасники руху «Мери за мир» у 2008 році презентували в ООН «Протокол «Хіросима – Нагасакі», у якому визначена мета й шляхи створення до 2020-го року світу без ядерної зброї. Було передано запрошення меру Славутича приєднатися до руху «Мери за мир» та бажаність підтримки названого Протоколу українською стороною на всіх рівнях. Йшлося також про запровадження в навчальний процес КПІ курсу лекцій «The Hiroshima-Nagasaki Peace Study Course», який читається вже в 26 університетах Японії і в 13 університетах США.
– Розкажіть докладніше про зустрічі в університетах.
– В університеті м. Хіросима, в Науково-дослідному інституті радіаційної біології і медицини, йшлося про можливості спільних досліджень за багатьма напрямами, які проводяться в Інституті. Зокрема, йшлося про навчання українських медфахівців, які займаються лікуванням жертв радіоактивного опромінення, в університетах Хіросими. В Науково-дослідному інституті наноприладів і біосистем при університеті м. Хіросима відбувся обмін думками з приводу співробітництва у сфері нанотехнологій.
В університеті м. Кіото відбулася зустріч з директором Institute of Sustainability Science Prof. Satoshi Konishi. Влітку цього року він відвідав НТУУ «КПІ», підписано протокол про наміри щодо співпраці у сфері сталого розвитку. Під час зустрічей в Національному інституті передових технологій і науки (AIST – National Institute of Advanced Industrial Science and Technology) та в Національному інституті матеріалознавства (NIMS) йшлося про можливості співробітництва в галузі досліджень металів, зокрема, – про виконання спільних проектів, обмін студентами та науковцями. В Японській агенції по науці та технології (JST) Міністерства освіти і науки Японії відбулося ознайомлення з діяльністю JST та її роллю в реалізації науково-технологічної політики Японії в галузі науки і технологій.
В NEDO (New Energy and Industrial Technology Development Organization) – Новій організації з розвитку енергетичних і промислових технологій Японії пройшло обговорення подальшої співпраці з Україною та НТУУ «КПІ» в галузі енергетики. Для студентів було прочитано лекцію «Реформи в системі вищої освіти України. Особливості НТУУ «КПІ».
У Токійському університеті сільського господарства і технологій (TUAT) відбулося ознайомлення з сучасним станом у сфері співробітництва в трикутнику «виробництво – наука – уряд» на прикладі TUAT, знайомство з роботою Венчурного порту Нокодай-Тама-Коганеі, Центру інтелектуальної власності та Бізнес-інкубатора при TUAT. Цікавими були презентації вчених TUAT, особливо – обмін думками стосовно подальшого співробітництва між НТУУ «КПІ» та TUAT. У цьому університеті, який є партнером НТУУ «КПІ» з 2008 року, українській делегації влаштували дуже теплий прийом. Ця зустріч була однією з найцікавіших і плідних. Всі учасники були добре й у деталях точно поінформовані заздалегідь, хто виступить з презентаціями, якого змісту будуть презентації тощо. Було чітко окреслено мету візиту, робочі матеріали були прекрасно підготовлені. Цей досвід організації міжнародних зустрічей треба «брати на озброєння» і нашим менеджерам.
У ході зустрічей було чітко показано фактичне функціонування системи державного управління інноваційними процесами в промисловості й наукових центрах, механізми роботи венчурного порту, бізнес-інкубатора, роль і місце законодавчої бази Японії в регулюванні цих структур, у заохоченні інноваційної діяльності вчених, наданні пільг і преференцій на рівні держави й місцевого врядування.
У Науково-дослідному інституті однієї із найбільших корпорацій Японії – NTT (Nippon Telegraph and Telephone Corporation) українську делегацію ознайомили з сучасним станом науки і технологій Японії в зазначеній сфері, йшлося також про пошук варіантів подальшого співробітництва, зокрема, – участь в експериментальних дослідженнях Dr. Kasu. Презентація Dr. Kitamura, віце-президента NTT, була присвячена загальній інформації про NTT, її стратегії і досягненням: «Profile of NTT Science and Core Technology Laboratory Group». Презентацію систем бездротового зв'язку (до 5 км ) «120GHz wireless link» зробив Dr. Kukutsu. Серед іншого було проілюстровано широкі можливості технологій «Red Tacton», заснованої на властивостях людського організму проводити слабкий струм, в транспортному і банківському обслуговуванні, в менеджменті і в розвитку систем безпеки. Цей візит видається успішним завдяки ознайомленню з унікальними досягненнями у сфері тонкоплівкового матеріалознавства і високовакуумних нанотехнологій (наприклад, був продемонстрований технологічний процес виробництва нанодроту).
У ході візиту до Токійського університету відбулося обговорення питань співробітництва з Prof. Shuichi Iwata. Йшлося про можливі майбутні проекти з «Міцубісі Матеріалз», а саме – про дослідження нових матеріалів, розроблених у Токійському університеті та вироблених «Міцубісі Матеріалз», які можна буде провадити за участю НТУУ «КПІ». Під час зустрічей Prof. Shuichi Iwata повідомив, що хотів би продовжити співпрацю у формуванні спільних з НТУУ «КПІ» проектів за проблематикою сталого розвитку, інформував про різноманітні ідеї щодо можливої участі КПІ у великих масштабних проектах. Але, нагадав він, не варто забувати і про «маленькі проекти», тож запропонував НТУУ «КПІ» надати свої пропозиції відносно «малих проектів», які можуть бути подані на конкурс для отримання фінансування найближчим часом. Prof. Shuichi Iwata підтвердив думку, висловлену ним ще 5 років тому, а також під час відвідання м. Славутич у червні 2007 року, що дуже важливими були б спільні українсько-японські проекти з аналізу баз даних – результатів моніторингів за різними напрямами (екологія, здоров'я, дифузія радіоактивних ізотопів та ін.) постраждалих територій в Україні (Славутич – Чорнобиль) та в Японії (Хіросима, Нагасакі).
– Відомо, що країни, які володіють найновішими технологіями, багато уваги приділяють популяризації наукових досягнень, створюючи, зокрема, музеї науки, інтерактивні демонстраційні моделі тощо. Чи бували Ви в таких?
– У Токіо ми відвідали музей «Miraikan» – підрозділ JST. «Miraikan» – це музей найсучаснішої науки й інновацій Японії. Головною концепцією експозиції є показ у доступній формі найсучасніших інновацій науки і техніки широким масам відвідувачів. Чимало експонатів виставки дуже близькі науковим дослідженням, що проводяться в КПІ.
– В яких ще установах приймали українську делегацію?
– Перша підсумкова зустріч відбулася в департаменті Центральної та Південно-Східної Європи МЗС Японії. Обговорювалися перспективи українського співробітництва в контексті результатів моїх зустрічей в Японії – з Mr. Daisuke Minamino. Ще одна зустріч відбулася з H.E. Mr. Seiji Kojima – Ambassador for Science and Technology Cooperation за участю представника Посольства України в Японії п. Д.Яковенко. Під час зустрічей надійшли конкретні пропозиції від Ambassador Seiji Kojima щодо організації найближчим часом засідання міждержавного Японсько-українського комітету з науково-технічного співробітництва та бажаності участі України в світовому форумі STS (Science Technology Society) у жовтні 2009 р.
З боку української делегації було відмічено прагнення зміцнювати співробітництво обох сторін за пріоритетними напрямами науки і техніки (таких як сталий розвиток, інформаційне суспільство, енергетика, нові матеріали) і висловлено побажання проводити відповідні заходи на базі Українсько-японського центру НТУУ «КПІ».
Наша делегація була прийнята і в Посольстві України в Японії, де відбулася зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Японії Й.В. п. Миколою Андрійовичем Кулінічем. Пан посол, зокрема, рекомендував взяти участь у конференції STS та у засіданні міждержавного Японсько-українського комітету з науково-технічного співробітництва, запропонувати Університету ООН в Токіо розпочати – за участю КПІ – підготовку фахівців за міжнародною магістерською програмою в галузі сталого розвитку, що розроблена в КПІ. Також відбулася зустріч із Вадимом Сидяченком – випускником механіко-машинобудівного факультету НТУУ «КПІ», який у даний час працює в торговельно-економічній місії Посольства України в Японії. Отже, скрізь є наші люди – капеішники!
– Завершилася поїздка, як і починалася, в JICA?
– Так. Після моєї годинної доповіді про результати візиту і досягнуті домовленості Director General for Public Policy Department Mr. Nakagawa Hiroaki вручив сертифікат JICA про участь у «Study Course in Japanese Management at Japan International Cooperation Center». Під час підсумкової зустрічі в JICA обговорювалися питання про наступні можливі кандидатури від НТУУ «КПІ» для поїздки до Японії, а також перспективи співпраці з Японією вчених НТУУ «КПІ» та Київського національного університету імені Тараса Шевченка – стратегічного партнера нашого університету.
– Які пропозиції і рекомендації щодо розвитку співробітництва через Українсько-японський центр НТУУ «КПІ» та Проект JICA «Українсько-японський центр» запропоновано за підсумками візиту?
– На основі проведеної в ході візиту роботи заплановано здійснити низку змістовних наукових, методичних і організаційних заходів, основними з яких можуть бути названі такі:
1. Інформувати профільні Комітети Верховної Ради України, МОН України та МЗС України, Національну комісію України в справах ЮНЕСКО, Українську Раду Миру, Товариство «Україна – Японія», мерію м. Славутич про результати проведеної роботи і пропозиції японської сторони, звернувши особливу увагу на ключові питання, порушені японською стороною і Посольством України в Японії.
Доцільно на політичному й організаційному рівнях підтримати запропонований НТУУ «КПІ» проект сприяння розвитку співробітництва міст Славутича (Чорнобиля) і Хіросіми, що постраждали в ядерних катастрофах, представлений у ході даного візиту меру Хіросими д-ру Т.Акіба від імені НТУУ «КПІ» і мерії Славутича, за підтримки Національною комісією України в справах ЮНЕСКО, Українською Радою Миру, а також схвально сприйнятий під час 34-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (Париж, жовтень-листопад 2007 року). Необхідно реагувати (і інформувати – в подальшому) на пропозиції мера Хіросими д-ра Т.Акіба, висловлені при зустрічі. Розпочати викладання в НТУУ «КПІ» курсу лекцій «Нirosima – Nagasaki Peace Stady Course».
2. Необхідно впроваджувати японський досвід щодо посилення зв'язків із промисловістю; вчитися впроваджувати результати наукових досліджень у виробництво за механізмами бізнес-інкубаторів; оволодівати алгоритмами підготовки і виконання спільних з ученими Японії проектів; їхати на запрошення японської сторони на наукове стажування та включене навчання; продовжувати вивчати досвід Японії, як будувати «smart society».
3. Було б доцільним створити робочу групу з вивчення досвіду Японії при формуванні системи підтримки інноваційно-наукового підприємництва на державному і муніципальному рівнях. На основі підсумків роботи такої групи можна було б більш ґрунтовно вдосконалювати законодавство України з метою посилення затребуваності наукових результатів учених України для створення нових технологій, виробництва товарів і надання послуг з виходом на вітчизняні та світові ринки.
4. Важливо посилити використання мережевих можливостей НТУУ «КПІ» (URAN) для поширення в науково-освітній системі України інформаційних матеріалів Українсько-японського центру, що може бути корисним для всіх університетів і наукових організацій України для розширення співпраці з науково-освітньою та інноваційно-промисловою сферами Японії, а також подальше накопичення в бібліотеці Українсько-японського центру інформаційних ресурсів у цій галузі, широке інформування про такі ресурси.
5. Було б доцільно встановити гранти для вчених «професор України – професор Японії», які б сприяли започаткуванню співробітництва (можливо, за механізмом travel grants).
6. Можна рекомендувати посилити реальну співпрацю університетів України з Університетом ООН в м. Токіо – єдиною організацією ООН в Японії. Наприклад, НТУУ «КПІ» міг би запропонувати Університету ООН навчання за міжнародною магістерською програмою «Сталий розвиток в глобальному і регіональному вимірах».
7. Запросити через проект JICA «Українсько-японський центр» музей «Miraikan» – як підрозділ Japan Science and Technology Agency (JST) до співпраці із Державним політехнічним музеєм України при НТУУ «КПІ» та з Виставкою інноваційних проектів Наукового парку «Київська політехніка».
8. На основі договору про співробітництво між НТУУ «КПІ» та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка Українсько-японський центр НТУУ «КПІ» може сприяти співпраці з Японією вчених КПІ та КНУ імені Тараса Шевченка – стратегічного партнера нашого університету.