Моя сьогоднішня співрозмовниця – п'ятикурсниця ІФФ Ірина Медова – стипендіатка ректора НТУУ «КПІ». На перший погляд – тендітна дівчина з ніжним обличчям, хвилястим волоссям, зібраним у пучок, великими проникливими очима та білозубою посмішкою. Стрімка у рухах і жвава у мові. Та розмова з нею про студентське буття виявилася такою цікавою, що наводжу її практично без купюр, що рідко буває при підготовці таких матеріалів.

– Як Ви потрапили до Київської політехніки? Чому обрали саме цей ВНЗ?

– Київський політехнічний інститут – це гордість нашої держави, тому для мене велика честь навчатися саме тут. Відвідавши КПІ ще у період навчання у школі, я зрозуміла, що це саме те, що мені потрібно для перспективного майбутнього. На мою думку, саме в КПІ можна отримати не тільки високу професійну кваліфікацію, але й максимально розширити свій світогляд у всіх напрямах діяльності. Високий професійний рівень студентів-випускників відзначають не тільки спеціалісти в Україні, але й за кордоном. Тому, отримавши тут освіту, ми маємо можливість представляти свою країну на міжнародному рівні як висококваліфіковані фахівці.

– Чим Вам запам'яталося перебування в стінах університету?

– Студентські роки є одними з найкращих періодів у нашому житті. Адже це не тільки навчання та пізнання, це і спілкування, дозвілля. Ми знаходимо нових друзів, нові інтереси, хобі, щодня відкриваємо в собі нові таланти. Студенти мають можливість у свій вільний час відвідувати різні семінари, збори, спортивні секції, займатися плаванням, танцями, брати активну участь у студентському житті студмістечка. Щорічно на факультетах проводяться різноманітні заходи: День факультету, Міс факультету, свято для першокурсників та багато інших, де студенти демонструють свої таланти, вміння та можливості.

Але, звичайно, є і багато проблем. Для проведення наукових досліджень необхідне нове обладнання, яке на сьогодні коштує дуже дорого, комп'ютерні лабораторії дещо застаріли, потребують ремонту навчальні аудиторії. Але в країні зараз нелегкий період, тож і фінансування надходить обмежене. Ми сподіваємося, що в майбутньому ці питання будуть вирішені, адже в Україні є талановита молодь, яку необхідно підтримувати, розвивати і забезпечувати освітою на належному рівні. Ми хочемо вчитися, ми хочемо змінити наше майбутнє на краще.

– Чи цікаво Вам навчатися? До чого плануєте докласти свої знання?

– Ми вивчаємо багато предметів, які дають можливість отримати професійну підготовку за різними напрямами науки і техніки. Як моделювати процеси, організувати підприємство, захистити права приватної власності, створити нові матеріали – усе це ми знаємо завдяки нашій наполегливості та старанню наших найкращих викладачів. Результати свого наукового пошуку ми можемо представити на конференціях, які постійно проходять в НТУУ «КПІ» та інших містах України. Усе це дуже цікаво, адже можна отримати стільки корисної інформації, випробувати свої сили.

Я займаюсь вивченням захисних і зміцнюючих покриттів на сталях та їх впливом на покращення експлуатаційних характеристик. Мій науковий керівник, Тетяна Володимирівна Лоскутова, для написання дипломного проекту запропонувала дослідити тему «Послідовне ванадій-хромування вуглецевих сталей». Це надзвичайно перспективний напрям у матеріалознавстві, бо дає можливість збільшити терміни експлуатації виробів, зменшити витрати металу на виготовлення запасних частин, зменшити простоювання обладнання, підвищити економію матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів.

Мені дуже подобається займатися науковими дослідженнями, тому своє майбутнє я б хотіла пов'язати саме з наукою. Є багато питань, на які до сьогодні не знайдено відповіді і які потребують термінового вирішення. Ми стоїмо на порозі нових відкриттів, і, звичайно, хочеться зробити свій внесок у розвиток науки, стати маленькою частинкою нашої історії.

– Що б Ви хотіли сказати про своїх наставників, колег?

– Хочеться висловити велику подяку всім викладачам ІФФ за їхній високий професіоналізм, щирість, доброту, знання, якими вони діляться з нами щодня, щомиті, за їхнє терпіння і віру в нас. Особливі слова вдячності хочеться сказати нашим учителям і наставникам – викладацькому складу кафедри матеріалознавства та термічної обробки, які за п'ять років навчання стали для нас взірцем у всьому. Вони прийняли нас у доросле життя і допомагають крокувати по ньому з упевненістю, завжди підтримують, вірять у наші можливості. Кожного дня вкладають у нас частинку себе, намагаються зробити нас кращими, дати гідну путівку в життя. Вони заохочують нас досягати висот, допомагають іти до мети. Я дуже рада, що на своєму життєвому шляху зустріла таких наставників, друзів і колег, які подарували мені незабутні студентські роки.

Підготувала Н.Вдовенко