19 листопада 2008 року в Державному політехнічному музеї при НТУУ “КПІ” відбулося засідання круглого столу, присвячене 20-річчю запуску орбітального космічного комплексу “Енергія-Буран”.
У засіданні взяли участь представники промислових підприємств міста Києва, вчені НТУУ “КПІ”, які здійснювали розробки різних систем ракети-носія “Енергія” і КК “Буран”, ветерани космодрому Байконур, які брали участь у підготовці до запуску КК “Буран”.
Засідання відкрив проректор з наукової роботи НТУУ “КПІ” М.Ю.Ільченко словами глибокої подяки ветеранам за їх вагомий внесок у розробку та створення унікального орбітального комплексу.
Цей крилатий орбітальний корабель багаторазового використання був призначений для вирішення оборонних завдань, виведення на навколоземну орбіту космічних об'єктів та їх обслуговування. Він був здатний доставляти модулі та персонал для збирання на орбіті великогабаритних об'єктів та міжпланетних комплексів, транспортувати на Землю супутники, виконувати вантажні та пасажирські перевезення за маршрутом Земля – Космос – Земля.
Праця мільйонів людей, причетних до реалізації програми “Енергія-Буран” протягом 12 років, увінчалась успіхом. 15 листопада 1988 року з космодрому Байконур було здійснено вдалий запуск безпілотного КК “Буран”, який зробив два оберти навколо Землі та автоматичну посадку на аеродромі Ювілейний у складних погодних умовах. За багатьма показниками наша ракетно-космічна транспортна система була кращою, ніж американський “Спейс-Шаттл”.
Керівництво створення РКТС здійснювали: Генеральний конструктор, керівник НВО “Енергія” академік В.П.Глушко, головний конструктор ракети Б.І.Губанов, головний конструктор ОК “Буран” Г.Є.Лозино-Лозинський, головний конструктор космічних кораблів Ю.П.Семенов.
У створенні РКТС взяли участь більш ніж 1200 підприємств і наукових організацій Радянського Союзу, серед них підприємства України: КБ “Південне” та “Південний машинобудівний завод” (м. Дніпропетровськ), ВО “Реле і автоматики” (м. Київ), ЦКБА “Арсенал”, ЦКБ “Арматуробудівництво”, Київський радіозавод, НВО “Харброн” (м. Харків) та інші. Активну участь у розробці брали і вчені КПІ.
На засіданні круглого столу виступили: старший науковий співробітник ДПМ при НТУУ “КПІ”, заслужений випробувач космічної техніки А.Г.Дормідонтов з темою “Шлях до Бурану”; лауреат Державної премії, кандидат технічних наук, колишній генеральний директор ЦКБ “Арматуробудування” Б.В.Кармугін з темою “Комплекс пневматичних гідроагрегатів для космічних літальних апаратів”; лауреат Премії Ради Міністрів СРСР, доктор технічних наук, професор НТУУ “КПІ” О.С.Дибенко з темою “Проблеми охолодження та наддуву кріогенних резервуарів великої ємкості”; кандидат технічних наук, доцент кафедри конструювання верстатів і машин М.А.Новік з темою “Розробка електрогідравлічного генератора коливань паливних трубопроводів”; головний науковий співробітник НДІ ПМ “Ритм” НТУУ “КПІ”, доктор технічних наук, професор Ю.А.Карпачов з темою “Система багатоопорного вивішування та віброзагрузки РН “Енергія”; завідувач кафедри гідрогазових систем НАУ доктор технічних наук, професор Національного авіаційного університету Г.Й.Зойончковський з темою “Підготовка кадрів з проектування та виробництва гідрогазової апаратури аерокосмічної галузі”; провідний науковий співробітник Інституту проблем реєстрації інформації НАНУ, кандидат технічних наук, доцент О.В.Коваль з темою “Біля витоків створення УКСС “Енергія-Буран”.
Заключним словом круглого столу став емоційний виступ ветерана космодрому Байконур, керівника польотів посадочного комплексу орбітального корабля “Буран” С.І.Грачова на тему “Неспокійні дні на “Ювілейному”.
У засіданні круглого столу взяли участь академік НАН України А.О.Лебедєв, студенти НТУУ “КПІ”, працівники Державного політехнічного музею при НТУУ “КПІ”.
Усі виступаючі підкреслювали величезну роль наукового та технічного потенціалу України у створенні унікального комплексу “Енергія-Буран”.