Стипендіат Президента України Олександр Нечипорчук. Йому підморгують фарби

Традиційно вивчення матеріалознавства у КПІ пов'язують з металургійними, електротехнічними чи гірничими спеціальностями. Та виявляється у ВПІ на кафедрі репрографії, де опановують обробку текстової та графічної інформації, навчається група студентів – майбутніх матеріалознавців. Один з них – Олександр Нечипорчук – людина допитлива і небайдужа, за успіхи в навчанні й науці удостоєний стипендії Президента України. Сьогодні він мій співрозмовник.

– То навіщо нашій поліграфічній галузі матеріалознавці? Адже у ВПІ з технічних спеціальностей готують технологів, репрографів, механіків...

– Технологи, як правило, контролюють і вдосконалюють технологічні процеси на виробництві, слідкують за якісним підбором і використанням матеріалів. Матеріалознавці ж володіють знаннями про найефективніше поєднання певних видів паперу, фарб, клеїв, оздоблювальних матеріалів тощо. Найголовніше для них – досконально знати фізико-хімічні властивості того чи іншого виду паперу, щоб відтворене на ньому вражало до-

вершеністю: радувало погляд і посміхалося до споживача.

– Які ж предмети Ви вивчаєте?

– У нас дуже глибока і всебічна теоретична підготовка. Крім традиційних фізики, хімії, математики, вивчаємо і спеціальні дисципліни – технології поліграфічних виробництв, матеріалознавство, фізико-хімічні методи контролю і тестування, основи синтезу, фізико-хімічні основи копіювальних і формних процесів та ін., виконуємо лабораторні роботи.

– Цікаво досліджувати матеріали?

– Дуже. Мені пощастило після першого курсу два місяці попрацювати в УкрНДІ спеціальних видів друку, досліджуючи трафаретні фарби. Тоді ми самі виготовляли фарби, перевіряли їх друкувально-технічні та оптичні характеристики. Згодом зацікавився термотрансферним друком. Мій науковий керівник – к.т.н, доцент Тетяна Володимирівна Розум. Вона дуже вміє захопити новим! За цією темою вже здійснив патентний пошук, упевнився, що з'являються нові й нові розробки, тому дослідження за даною темою є актуальними.

Надалі планую під керівництвом Тетяни Володимирівни продовжувати вивчати структуру термотрансферного паперу, досліджувати особливості відбитків, а саме: як впливає полімерний шар термотрансферного паперу, що покриває фарбувальні речовини, на колірні характеристики отримуваного зображення.

– Ви майже випередили моє запитання про плани на майбутнє.

– Плани на те й існують, щоб їх творчо змінювати. Магістратура. Аспірантура. Співпраця з УкрНДІ спецвидів друку, у них є гарні фахівці й необхідне обладнання. Отримати другу вищу освіту – економіка чи управління персоналом. На курсах Гете-інституту почав вивчати німецьку мову. У ВПІ гарні контакти з німецькою компанією Гейдельберг, що є відомим виробником поліграфічних машин. Дуже хотілося б пройти у них стажування – цікаво й корисно.

– Не так часто почуєш від студентів про необхідність уміти керувати персоналом.

– Як на мене, робітничі професії передбачають механічне виконання певних видів одноманітних робіт, навіть дуже кваліфікованих і високої якості. Вища освіта дає можливість, чи навіть спонукає, працювати не фізично, а інтелектуально, творчо. Людина з вищою освітою – це керівник, що вдосконалюється фахово, планує, координує роботи, керує колективом.

– Плани серйозні й ґрунтовні. А як щодо сьогодення?

– З навчанням проблем немає. За результатами наукових досліджень маю 9 публікацій у фахових журналах і збірниках наукових праць, 5 з яких – у виданнях ВАК.

– Які ж проблеми є в нинішнього успішного студента?

– Проблеми, швидше, у роботодавців, вони хочуть отримати вже сформованого фахівця. Практично кожне оголошення про вакансію має приписку: «з досвідом роботи». Якщо серйозно навчатися, не шукаючи підробітків, звідки у випускника візьметься досвід до першого місця роботи? Тобто роботодавці мріють відразу мати готового фахівця, не вкладаючи кошти в його підготовку – не надаючи місця для проходження практик, не запрошуючи на літнє працевлаштування, одним словом – не вкладаючи в нього, щоб потім отримувати від цього прибуток. Часом організації бояться, що після профінансованої ними підготовки спеціаліст може піти на іншу роботу і вони втратять і робітника, і вкладені в нього сили, час та гроші. Тому вже зараз, під час навчання, треба задумуватися над подальшим місцем працевлаштування, налагоджувати певні зв'язки, намагатись зарекомендувати себе і т.д.

– Чим займаєтеся у вільний час?

– Вільного часу мало… Цікавлюся комп'ютерами, програмуванням, створюю веб-сайти. У дитинстві хотів стати археологом. Від тієї мрії лишилося тільки захоплення нумізматикою. Перебираючи монети, подумки подорожую різними континентами й епохами. І підсвідомо уявляю, як за допомогою того чи іншого виду друку, поєднання паперу і фарб можна відобразити фрагмент тієї чи іншої події.

Спілкувалася Н.Вдовенко