Cидячи на нескінченно довгих парах, студенти ще довго згадують теплі літні дні. Мені і моїм однокурсникам, що навчаються за фахом «Спеціальна металургія», це літо стало незабутнім.
Після виснажливої екзаменаційної сесії ми вирушили до славетного металургійного міста Маріуполь для проходження навчальної практики. Поїздка відбулась завдяки спільним зусиллям завідувача кафедри ФХОТМ (фізико-хімічні основи технології металів) Д.Ф.Чернеги та керівника «ММК ім. Ілліча» В.С.Бойка. Наша кафедра – єдина в КПІ, яка організовує виїзну практику за рахунок економічної підтримки підприємства.
У Маріуполі майбутніх інженерів- металургів, вже чекали в затишному робочому гуртожитку. Найбільше вражень залишилось від першого знайомства з різноманітними цехами комбінату. Адже це не просто потужний металургійний гігант, це ще третій за величиною завод в Україні. На ньому виробляється значна кількість експортної продукції. Він приносить великий прибуток не тільки в бюджет міста чи регіону, а й в бюджет України, забезпечує тисячі людей робочими місцями, сприяє активному розвитку даної галузі. Якісна продукція маріупольських металургів блискуче зарекомендувала себе на міжнародному ринку.
Сьогодні комбінат очолює дбайливий господар В.С. Бойко. Понад 300 малих та середніх підприємств і комплексів знаходяться під врядуванням «Іллічівця».
Звичайно, праця металурга тяжка, часом небезпечна. Але ми побачили і красу, і велич металургійних процесів. Коли дивилися на плавлений рідкий метал, що витікає з доменної печі, або на жарке полум’я мартенівської печі, починало сильніше битися серце.
У Маріуполі ми не тільки дізналися про тонкощі роботи за своєю спеціальністю, але й чудово відпочили. Протягом двох тижнів ми насолоджувались краєвидами південного міста та лагідними хвилями Азовського моря. Піщаний пляж (чистенький та прибраний), екстрім-парк (подарунок заводу мешканцям міста), історико-природознавчий музей, музей заводу ім. Ілліча та славетний маріупольський драмтеатр – усюди нас зустрічали з радістю.
Тепер протягом усього навчального року – серед сумної осені й холодної зими – нас ще довго зігріватимуть щирість сердець працівників комбінату ім. Ілліча.
За незабутні враження, набуті практичні навички і знання висловлюємо щиру і сердечну подяку С.В.Бойку, а також техпрацівникам, водіям, кухарям і персоналу робочого гуртожитку. Також дякуємо рідним викладачам – керівникам практики С.В.Тарасюк і П.Д.Кудю. Сподіваємось, що ще не одне покоління студентів зможе побувати на практиці у Маріуполі