7 квітня в НТУУ “КПІ” відбулося відкриття скульптурного портрета видатного вченого-металурга, дослідника, педагога, невтомного організатора науки і освіти, громадського діяча, ректора Київської політехніки (1952-1955), директора Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України (1955-1985), засновника спеціальності “Фізика металів” у КПІ академіка Віталія Никифоровича Гриднєва (1908-1990).
На початку урочистого заходу, що проходив за участю президента НАН України академіка Б.Є.Патона, гості у супроводі ректора університету академіка НАН України М.З.Згуровського, представники ректорату і громадськості поклали квіти до пам’ятника Є.О.Патону.
Урочистості із вшанування пам’яті В.Н.Гриднєва відбулися в холі корпусу №9 ІФФ. До учасників зібрання звернувся ректор університету М.З.Згуровський, який нагадав про життєвий і творчий шлях академіка В.Н.Гриднєва та поінформував, що враховуючи великі заслуги науковця і педагога в розвитку НТУУ “КПІ”, з ініціативи кафедри фізики металів Вчена рада НТУУ “КПІ” прийняла рішення, підтримане президією НАН України, Інститутом металофізики
ім. Г.В.Курдюмова, Інститутом проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича, про вшанування його пам’яті: встановлення в корпусі №9 скульптурного портрета, облаштування меморіальної лабораторії, заснування іменної стипендії для студентів.
Академік НАН України М.З.Згуровський, зокрема зазначив: “Історія української науки знає багато славних імен, гідних прикрасити інтелектуальну скарбницю світової цивілізації. Але, коли заходить мова про таких подвижників прогресу, як Віталій Никифорович Гриднєв, стає зрозумілим, що деяким людям від природи дано об’єднати в собі здатності видатного вченого, рідкісного педагога, невтомного організатора науки й освіти, визначного громадського діяча.
Кілька поколінь учених, науково-технічних співробітників, викладачів і студентів знали Віталія Никифоровича як ректора КПІ, академіка-секретаря відділення фізики АН УРСР, основоположника наукових напрямів, серед яких справою життя стало швидкісне термозміцнення сталей і сплавів.
Про Віталія Никифоровича справедливо можна сказати, що ним загартовувалась сталь, кувалися наукові кадри металофізиків і матеріалознавців. Очолюючи в КПІ кафедру термічної обробки і металофізики, академік В.Н. Гриднєв не тільки підготував кваліфікований кадровий склад для Інституту металофізики, але й виховав блискучу плеяду випускників КПІ. Серед них: академіки Віктор Іванович Трефілов, Володимир Володимирович Немошкаленко і Юлій Володимирович Найдич, члени-кореспонденти Сергій Олексійович Фірстов, Юрій Вікторович Мільман, Олександр В’ячеславович Курдюмов, Юрій Миколайович Коваль, Станіслав Петрович Ошкадьоров, академік РАН Олександр Михайлович Дихне”.
Під оплески присутніх донька В.Н. Гриднєва – Ірина Віталіївна та академік Б.Є. Патон відкрили скульптурний портрет В.Н.Гриднєва.
У своєму виступі президент НАН України академік Б.Є. Патон подякував, за його висловом, “улюбленому КПІ”, ректору за вшанування пам’яті В.Н.Гриднєва як видатного вченого, який дбав про розвиток фундаментальних і прикладних досліджень, доклав багато зусиль на посаді директора КПІ і організатора та багаторічного керівника Інституту металофізики, підкреслив його високі людські якості, висловив подяку скульптору О.П.Скоблікову за його чудову роботу.
Із теплими словами на адресу організаторів урочистостей, присутніх учнів В.Н.Гриднєва виступили його донька І.В.Гриднєва, перший віце-президент Академії наук, директор Інституту металофізики НАН України академік А.П.Шпак, професор кафедри фізики металів НТУУ “КПІ” О.В.Білоцький.
Серед учнів та соратників академіка В.Н. Гриднєва в урочистостях взяли участь академіки, керівники інститутів НАН України В.Г. Бар’яхтар, О.М. Івасишин, М.В. Новіков, В.Л. Найдек, В.В. Скороход, К.А. Ющенко, провідні науковці члени-кореспонденти Ю.В. Мільман, В.Т. Черепін, С.П. Ошкадьоров,
С.А. Фірстов, Д.Ф. Чернега та інші, заступник міністра освіти і науки України М.Ф. Степко, співробітники та студенти університету.
Ю. Москаленко
Зі спогадів академіка В.Н. Гриднєва
Засновник кафедри спеціальності “Фізика металів” В.Н. Гриднєв сумлінно готувався до виступів перед студентською аудиторією.
Серед конспектів, які готував Віталій Никифорович, хотіли б навести написаний перед Днем знань 1.09.1976 р. У ньому лаконічно, але глибоко розкрито погляди вченого на спеціальність, відданість справі, на роботу дослідників. “Науку треба робити власними руками!” – цей заповіт В.Н. Гриднєва і сьогодні є одним з основних вихідних положень кафедри фізики металів в організації навчального процесу.
“Высшая школа призвана подготовить инженеров высокой квалификации для работы в цехах, в заводских лабораториях, в НИИ, конструкторских бюро. Инженеры нужны с хорошей подготовкой, вооруженные арсеналом теоретических и практических знаний. Но главное любящих свою специальность.
Все три представленные в данной аудитории специальности достаточно близки и по подготовке и по характеру практической деятельности и мне представляется в не очень далеком будущем еще больше сблизить учебные планы и уж если делать узкую специализацию, то это осуществить на последнем курсе за счет курсовых и дипломных проектов.
Несколько слов о работе исследователей и научных сотрудников.
Это не легкая работа!
Не бояться черновой работы!
Науку надо делать собственными руками! Расцвет творческой деятельности 20-40 лет.
Путь исследователя – научного работника совсем не гладкая дорога к пьедесталу почета.
Есть трудности, просчеты, провалы и разочарования.
Многое зависит от умения правильно обобщать теоретические и экспериментальные результаты работ, делать правильные прогнозы и предвидения дальнейшего развития событий как в области науки, так и в области развития техники”.