Колекція витинанок "Джерело світла", виготовлених учнями Дитячої школи мистецтв №5 Оболонського району (керівниця майстерні – Юлія Підкурганна), демонструється в ДПМ. "Ажурний лабіринт з робіт, створений під час війни і покликаний віддзеркалити і врівноважити асиметрію сил – тимчасову потворну асиметрію. Живий, динамічний експеримент, як в технічному, так і в ідейному розумінні, що розкриває пошарово сенси і підтексти" – так охарактеризували експозицію фахівці.
Відвідувачі у великій залі Державного політехнічного музею опиняються у просторі дивному і чудернацькому. З висоти звисають чималі напівпрозорі полотнища, що квітують, звиваються зіллям, насторожують і приваблюють комахами, звіриною і птаством, урівноважують та заспокоюють посланцями вишніми. Підсвічені промальовані контури, прорізані елементи композицій, що ледь мерехтять від найменшого руху повітря, зачудовують і не відпускають.
Найперше погляд вихоплює "Дерево життя" – жовто-голубий триярусний твір з невмирущим корінням, пишним цвітом і пуп'янками, духами-охоронцями у вигляді пташок, а на верхів'ї – квітка "Вогонь життя". Праворуч – світ образів Марії Примаченко: казковий, чарівний, фантастичний. Звірі, дерева, квіти діють, розмовляють, борються за добро і стверджують його.
У лівому ряді – трохи моторошна "Гідра". Безсмертне Зло, яке важко придушити чи викорінити. Особливо якщо осіло в голові правителя. І даремно птахи свободи в'ються навколо, вишукуючи шпарину донести світло у цю безвихідь, на місці знищених пазурів з'являються нові. Навпроти – загрозливий "Хижак". За його спиною – одноманітне тло, знищене життя, а зазіхає він на мирний простір, що світиться вікнами. А нижче, в пошматованому довкіллі, воїни, які застигли на сторожі, готові дати відсіч.
На фото: афіша виставкиІ коли вже несила, і хочеться винирнути з теми мороку, увагою заволодівають "Архангели", світлі створіння загадкової романтики та казкової чарівності. Посланці, провісники, духовні охоронці й захисники.
Захисники… На думку спали роздуми київської професорки-культурологині: "У 1050 році в Україні з'являється текст, який називається "Слово про закон і благодать". Митрополит Іларіон пише про те, що київські князі собою захищають СВІТЛО від темряви. І це ХІ століття (!). Ми і є межа. Кордон між СВІТЛОМ і темрявою. Я часто думаю про цю місію, яка постійно лежить на нас. Світ знову і знову покладає на Україну роль тих, хто стримує темряву, і ми вже століттями це робимо".
Повертаючись до витинанок – малюнків світлом і тінню. Виготовлені вони з кількох шарів накрохмаленої марлі, кожен з яких певним чином розмальовано та прорізано відповідно до задуму автора. Завітавши на виставку, кожен по-своєму "прочитає" той чи інший твір. Зміст розкривається поступово, і щоразу по-іншому. Та посил у цьому мережеві має тільки один напрямок – до світла.
В урочистому відкритті виставки взяли участь і виступили: Олена Зікєєва – в.о. директора Дирекції художніх виставок України; Юлія Підкурганна – керівниця майстерні ДШМ №5; учні ДШМ №5 – автори робіт; Галина Андрєєва – заступниця директора ДШМ №5. Музичний супровід – Ганна Щекань і її учениця Діана Коршева (ДШМ №5).