Традиційний Всеукраїнський фестиваль інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge", якій щоосені проходить у КПІ ім. Ігоря Сікорського, останнім часом ніби дорослішає: ось уже кілька років поспіль він позбавляється зайвого пафосу та не зовсім характерних для науково-інженерних конкурсів церемоній, стає більш діловим і строгим.
Таку думку автор почув в кулуарах цьогорічного, вже тринадцятого за ліком фестивалю "Sikorsky Challenge 2024", який мав підзаголовок "Інновації для миру і безпеки України", одразу від кількох його постійних учасників. Отож цьогорічний фестиваль, заходи в межах програми якого відбувалися з 29 жовтня до 3 листопада в укритті CLUST Space Науково-технічної бібліотеки університету, винятком не став. Принагідно варто нагадати, що рівно два роки тому проєкт цього укриття було відзначено на Одинадцятому фестивалі інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge 2022", а тепер, після його втілення в життя, він став одним із головних місць проведення в університеті різноманітних форумів, конференцій, семінарів та інших акцій. Причина зрозуміла: при плануванні будь-яких заходів організатори передусім мусять враховувати необхідність гарантування безпеки їхнім учасникам – це вимога воєнного часу.
🚀
"Наш фестиваль є непересічною подією. Фактично, за роки проведення він став подією національного масштабу, яка поєднує винахідників, інноваторів, науковців усієї країни. Цьогорічний фестиваль уже традиційно привернув до себе дуже багато уваги як з боку наших партнерів з органів державної влади, високотехнологічного бізнесу, так і, головне, з боку тих, хто бере в ньому участь як безпосередні учасники, – сказав у своєму вітальному слові до учасників, членів журі та гостей фестивалю ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко. – Слід наголосити, що без інновацій, без нових технологій навряд чи ми зможемо досягти перемоги. Більше того, після здобуття жаданої та довгоочікуваної перемоги необхідно буде відновлювати нашу країну. Це відновлення має будуватися на новій технологічній базі, що дозволить забезпечувати стрімкий розвиток держави. Тому, звичайно, фестивалі такого рівня, як наш, і такі заходи, що дозволяють знайти точки зростання, залишаються і залишатимуться багато років вкрай важливими".
Про те, що "Sikorsky Challenge" є дуже важливою подією в житті українських інноваторів свідчить і статистика, яку навів модератор більшості фестивальних заходів Сергій Сергієнко. За його словами, цього року на участь у фестивалі було подано 140 проєктних заявок, із яких журі допустило до фіналу 65. На участь у фестивалі було зареєстровано за допомогою онлайн-форми 400 гостей, із яких, попри війну, 350 людей фізично були присутніми в приміщеннях бібліотеки КПІ, де розгоралися фестивальні активності (торік таких учасників було значно менше). Розширилася й географія фестивалю: люди, що як учасники, експерти або члени журі працювали на фестивалі, представляли 19 країн! Серед них було 70 експертів з України, Великої Британії, США, Іспанії, Польщі, Латвії, Грузії, Японії, Саудівської Аравії. Тож, як зауважив Сергій Сергієнко, одним із викликів для організаторів стала необхідність синхронізувати вчасне надання слова всім охочим виступити, в якому б часовому поясі вони не перебували. Чи варто пояснювати, що участь у роботі фестивалю можна було брати безпосередньо в Києві та, паралельно, в онлайн-режимі з будь-якої іншої країни.
Війна та необхідність об'єднатися й гуртом працювати для наближення перемоги визначили спрямованість фестивальної програми і практично усіх секцій, за якими представляли свої проєкти конкурсанти. Про це свідчить навіть їхня тематика: секція 1 – "Авіація, космос, оборона і безпека"; секція 2 – "Енергетична стійкість і безпека"; секція 3 – "Екологічна безпека та гуманітарне розмінування"; секція 4 – "Біомедична інженерія та здоров'я людини", в рамках якої, до речі, відбулися презентація "Науковий парк адитивних технологій "Sikorsky Challenge". Виклики та перспективи" та панельна дискусія "Новітні технології виробництва протезів та протезування"; секція 5 – "Цифрова країна, штучний інтелект, кібербезпека"; секція 6 – "Інфраструктура та промисловий хайтек" і секція 7 – "Агротек і продовольча безпека". Завершальною була секція "Sikorsky Challenge Junior", участь у роботі якої взяли наймолодші учасники фестивалю – члени Малої академії наук і учні ліцеїв, гімназій і шкіл з Києва та різних куточків нашої країни. До речі, не слід обманюватися назвами четвертої та шостої секцій, які начебто не пов'язані з найнагальнішими сьогодні для України проблемами оборони та захисту населення, – більшість поданих на них проєктів стосувалася або проблем відновлення здоров'я людей, які дістали на фронті чи внаслідок війни поранення та каліцтва, або створення технологій для відродження та швидкої відбудови країни. Понад те, під час фестивалю відбулися й форуми "Інновації в оборонно-промисловому комплексі" та "Інтернаціональна підтримка інноваційної трансформації України", а також панельна дискусія "Стрибок інноваційного розвитку України. Взаємодія університетів, інвесторів, фондів, виробничих підприємств та органів влади", участь у яких брали представники органів державної та регіональної влади України та дипломати, очільники промислових підприємств різних форм власності, вітчизняні та закордонні експерти, представники вітчизняних і міжнародних громадських організацій та професійних консорціумів, потенційні інвестори та інші.
Усе це стало реальним підтвердженням слів першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка, з якими він звернувся до учасників фестивалю: "Такі заходи, як фестиваль "Sikorsky Challenge", – це унікальна можливість знайти одне одного: творцям і розробникам нової техніки та технологій представити свої ідеї, винаходи, розробки та прототипи; бізнесу – зрозуміти, де можна брати кадри, експертів, де можна брати реально працюючі моделі, в які вже можна вкладати інвестиції. Добре, що це відбувається на майданчику одного з найбільших і найвідоміших вишів не лише України, а й Європи, вишу з традиціями. І ми розуміємо, що Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" – це кузня кадрів інженерів, винахідників, стартаперів – усіх тих, хто забезпечує наближення нашої перемоги. І це правда, бо неможливо без інженерної освіти, без інженерів, рухатися вперед, розвивати галузі, які нам дуже потрібні – а це й енергетика, і екологія, це й галузі, пов'язані з продовольчою безпекою, біомедицина та біоінженерія, і, звичайно, галузі оборонно-промислового комплексу. В панелях і секціях фестивалю всі вони представлені: адже в програмі охоплено розмаїття завдань, які стоять перед реальним сектором економіки України".
А заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Дмитро Грищак у своєму виступі нагадав про напрями багаторічної співпраці міністерства та КПІ ім. Ігоря Сікорського і про те, що його представники не вперше беруть участь у фестивалі "Sikorsky Challenge", який, на його думку, є точкою розвитку для вітчизняного оборонно-промислового комплексу та всієї України. Зокрема, він звернув увагу студентів-політехніків і на робочі місця в сфері ОПК і запросив їх та інших учасників фестивалю на роботу. "Цілком очевидно, що питання цієї галузі сьогодні затребувані державою. Слід розуміти, що Україна, на жаль, стала полігоном новітньої воєнної техніки і супротивника, і нашої та партнерів. Тож ОПК є точкою росту. Безумовно, війна завершиться нашою перемогою, а ми при цьому набудемо потужного потенціалу і творчої наснаги, щоб вийти на світовий ринок військової продукції та зайняти його певні сегменти".
Магістральний напрям і спрямованість експертних обговорень і дискусій задав, звісно, форум "Інновації в оборонно-промисловому комплексі", яким відкривалися заходи фестивальної програми і який майстерно промодерував директор Інституту передових оборонних технологій університету Юрій Єхануров. Він, до слова, зауважив, що предметом обговорення на форумі мають стати не лише питання, пов'язані з оборонно-промисловим комплексом держави, але й, водночас, ті, що стосуються моделі економічного зростання країни після війни та які можуть ґрунтуватися, в тому числі, й на розвиткові та розбудові вітчизняного ОПК і використання його експортних можливостей. Та головними були, звісно, питання створення сучасних озброєнь для захисту нашої країни і забезпечення умов для цього. "Війна є поєднанням людей та зброї. Питання у пропорціях. Ми рухаємося до високотехнологічної зброї саме для того, щоб берегти життя військовослужбовців", – наголосив заступник Головнокомандувача ЗС України полковник Андрій Лебеденко. Тим-то на форумі експерти серед іншого обговорили найактуальніші проблеми діяльності підприємств оборонного комплексу, незалежно від їхньої форми власності, та можливості й перспективи їхнього вирішення. Однією з найболючіших учасники визнали проблему постійного браку обігових коштів, передусім у приватних виробників, які, зазвичай, значно оперативніше за державні реагують на виникнення нових потреб Сил оборони України, але не мають змоги швидко масштабувати свої розробки. Вихід із цієї ситуації представники промисловості бачать у наданні державою дозволу на контрольований експорт продукції військового та подвійного призначення. Ще однією проблемою є певна роз'єднаність діяльності підприємств з дослідженнями і здобутками української науки. До речі, в цьому контексті учасники дискусії визнали, що саме в КПІ сьогодні народжується ефективна модель інтеграції дослідників і розробників з виробничниками та з очільниками бізнесових структур, які вірять, що можна вкладати кошти в науку. Проте складною і заплутаною залишається адміністративна система виведення продукції до споживача, який її вкрай потребує. Заразом, під час обговорення пролунала цікава цифра: якщо на початку 2022 року в країні було 7 підприємств – виробників дронів, причому 3 з них були майже банкрутами, то тепер на нашому ринку кількість таких виробників у 100 разів більша, щоправда технічна оснащеність і спроможності їхні дуже різні. Зауважимо, що до участі в форумі були залучені й представники органів державної влади високого рангу, тому можна сподіватися, що пропозиції науковців і виробничників щодо виправлення ситуацій були не лише почутими, але і мають шанси бути врахованими в роботі відповідних відомств. Утім про подробиці цієї розмови і про проєкти, представлені в першій секції, зі зрозумілих причини багато розводитися просто не варто.
Власне, неможливо докладно розповісти і про проєкти-фіналісти фестивалю з інших секцій – для цього потрібна не одна газетна шпальта. Невипадково ж їхні автори представляли ці розробки і в пітч-презентаціях, які могли побачити й почути як ті учасники фестивалю, які зібралися в залі, так і ті, хто перебував далеко від Києва, і на стендах. Найчастіше біля стендів автори розробок демонстрували не лише плакати, але й макети або й прототипи пропонованих приладів, пристроїв, агрегатів, засобів і систем, чи навіть готові продукти, виробництво яких потребує масштабування. Там само можна було дізнатися про призначення та характеристики нової техніки та технологій, особливості їхнього впровадження та необхідні обсяги інвестицій.
Напрями діяльності та пошуків авторів розробок, які брали участь у конкурсі стартапів, дуже відрізнялися навіть у межах однієї секції.
Скажімо, в секції "Енергетична стійкість і безпека" було представлено проєкти "Утеплення вікон" (з розробленими та протестованими вузлами або компонентами прототипу) і "Вітрогенератор з вторинно-переробленого комозитного матеріалу" (з доведеною працездатною технологією), "Технологія рециклінгу сонячних панелей" (фінальний прототип пройшов випробування і вже підготовлено документацію для серійного виробництва) і "Технологія переведення побутового котла на водоемульсійне пальне" (з розробленим прототипом для демонстрації в робочому середовищі) тощо (до слова, під час роботи цієї секції учасники обговорили інноваційні рішення у сфері енергетичної ефективності та безпеки міської інфраструктури Києва. На ній було презентовано проєкти-переможці Конкурсу "Стійке місто" й надано інформацію про хід їхньої реалізації). У секції "Екологічна безпека та гуманітарне розмінування" змагалися проєкти "Система дешевого утеплення фасадів будинків" (з розробленим прототипом для демонстрації в робочому середовищі), "Гуманітарне розмінування СОКРАТ" (з розробленим прототипом для демонстрації в робочому середовищі), "Захист водних екосистем від забруднення мінералізованими стічними водами" (доведена працездатна технологія) та інші. Дуже різноплановими були й розробки, представлені в секції "Біомедична інженерія та здоров'я людини": проєкти "Електронна книга на шрифті Брайля" (з розробленими і протестованими вузлами або компонентами прототипу), "NOVA| протезування ніг для всіх" (фінальний прототип цієї розробки пройшов випробування, підготовлено документацію для серійного виробництва) та ще кілька.
Власне, абсолютно різноманітні проєкти, які об'єднувала не стільки умовна спільна спрямованість, скільки націленість на розв'язання дуже конкретних проблем, були представлені на суд журі в усіх без винятку секціях.
Що стосується конкретного спрямування розробок, варто зупинитися на одному проєкті, який став наочною ілюстрацією цього. Мова про проєкт "Радіокерована машина з підготовка ґрунту поля" в секції "Агротек і продовольча безпека", за яким вже розроблено прототип для демонстрації в робочому середовищі. Представляв його фермер із Запорізької області, перший заступник голови Асамблеї аграрних підприємств України Владислав Сергієнко. За, здавалося б, "мирною" назвою проєкту – розробка, мета якої забезпечити можливість польових робіт без ризику для життя аграріїв, які живуть на територіях, наближених до зони бойових дій або звільнених від ворога. Ризик цей створюють міни, що їх залишили по собі або дистанційно розкидають рашисти, нерозірвані боєприпаси та залишки вибухових речовин. Це дійсно пекуча для працівників сільського господарства проблема передусім у регіонах, наближених до фронту. Страшні залишки боїв і смертельно небезпечні "сувеніри", що їх розсипає на українській землі підступний супротивник, вже забрали не одне життя хліборобів. Тому розробники запропонували проєкт роботизованої машини на гусеничному ходу, якою може керувати оператор з відстані до 2 кілометрів за допомогою комплексу радіокерування зі щоглою до 7 метрів. Машина має передню навіску з кількох секцій, яка, фактично, є робочим органом для розмінування шляхом підриву мін і на яку можуть кріпитися змінні інструменти – культиватор, дискова борона, дігер та інші. Також вона може тягнути і задню підвіску, вже для додаткової обробки ґрунту і навіть сіяння. І це лише один з більшості представлених на фестивалі проєктів, які створювалися з метою подолання наслідків війни. Про них можна писати ще дуже багато, адже у фіналі практично не було слабких робіт.
Певна річ, переможцями журі визнало надзвичайно цікаві розробки. (Докладно про них див. інформацію на сайті Всеукраїнської інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge Україна").
Підбиваючи підсумки ХІІІ фестивалю "Sikorsky Challenge", очільниця Всеукраїнської інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge Україна" Інна Малюкова поділилися планами на наступний. "Дуже багато проєктів, які можуть співпрацювати. А ми завжди працюємо з командами проєктів, щоби шукати замовників, інвесторів, бізнес-ангелів, – сказала вона. – Тому я думаю, що ще одним напрямом роботи може бути аналіз поданих проєктів і зведення деяких з них для посилення одне одного. Ефект від цього ми побачимо на чотирнадцятому фестивалі".
Насамкінець слід згадати тих, без кого проведення цього фестивалю було б неможливим.
Отже, його організаторами виступили: Міністерство освіти і науки України, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Інноваційна екосистема "Sikorsky Challenge Ukraine", Міністерство цифрових трансформацій України, Президентський фонд Леоніда Кучми "Україна", компанія "Sonata".
Генеральні спонсори: компанія "Boeing Україна", Благодійний фонд "Коло", Навчальний центр "Біржовий університет".
Спонсори: Ukrainian Freedom Fund, GIST, Transfotech, Awedyne, Центр ресурсоефективного та чистого виробництва.
Партнери: Ukrainian Startup Fund, Brave1 Ukrainian Defense Innovations, Ліга оборонних підприємств України, Association of Ukrainian Defense Manufactures, ВАТ "Меридіан ім. С. П. Корольова", Progresstech-Ukraine, КМДА, USAID, GIZ, Авіаційна компанія "Вектор", Благодійний фонд "Свічадо", Startup Mastery, Winner, Ukrainian Cluster Alliance, Mosqitter, Фонд науково-технічного розвитку України ім. В.С. Михалевича, Cognitive Research Labs, Асоціація підприємств промислової автоматизації України, Parashar Industries, Українська Рада Миру, Міжнародна громадська організація "Рада з екологічної безпеки".
І нарешті варто хоча б побіжно згадати про помічників, про яких не часто пишуть, але робота яких є важливою для успішного проведення фестивалю. Мова про студентів-волонтерів. "Щороку ми запрошуємо студентів попрацювати на цьому фестивалі, – розповіла редакції начальник відділу профорієнтаційної роботи Центру розвитку кар'єри ДНВР Наталя Пожарська. – Це все добровільно, ми відкрили форму і запросили студентів долучитися до цього процесу. Зареєструвалося більше 30 людей. Через навчальну завантаженість не всім з них вдалося взяти у цій роботі участь, тому на фестивалі позмінно працювало приблизно 22-23 студенти з різних факультетів".
Отже, роботу фестивалю "Sikorsky Challenge 2024" завершено. З 4 листопада розпочато роботу з підготовки фестивалю "Sikorsky Challenge 2025".
У КПІ ім. Ігоря Сікорського з 29 жовтня по 1 листопада 2024 року проходив Міжнародний Фестиваль Інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge 2024: інновації для миру і безпеки України»
📌 Більше 65 фіналістів презентували інноваційні проєкти на пітчингах перед експертами, інвесторів і важливих стейкхолдерів за напрямом проєктів.
📌 Більше 70 експертів з України, Великої Британії, США, Іспанії, Польщі, Латвії, Грузії, Японії, Саудівської Аравії тощо під час роботи 5 тематичних панельних дискусій у офлайн і онлайн форматі обговорили актуальні питання інноваційного розвитку та важливості стартапів для перемоги та післявоєнного відновлення України. Серед експертів були представники органів державної влади, українських та міжнародних учасників Інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge Ukraine», представників українських та міжнародних фондів тощо.
📌 Відбулися важливі заходи:
• Форум «Інновації в оборонно-промисловому комплексі»;
• Міжнародний форум «Інтернаціональна підтримка інноваційної трансформації України»;
• Презентація Віртуальної виставки «Sikorsky Challenge Immersive».Загалом же було подано 140 проєктів для участі у 8 секціях:
1. Авіація, космос, оборона і безпека.
2. Енергетична стійкість і безпека.
3. Екологічна безпека та гуманітарне розмінування.
4. Біомедична інженерія та здоров'я людини.
5. Цифрова країна, штучний інтелект, кібербезпека.
6. Інфраструктура та промисловий хайтек.
7. Агротек і продовольча безпека.
8. Sikorsky Challenge Junior.Організатори
Міністерство освіти і науки України, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Інноваційна екосистема Sikorsky Challenge Ukraine, Міністерство цифрових трансформацій України, Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», Sonata.Генеральні спонсори
Boeing Україна, Благодійний фонд «Коло», Навчальний центр «Біржовий університет».Спонсори
Ukrainian Freedom Fund, GIST, Transfotech, Awedyne, Центр ресурсоефективного та чистого виробництва.Партнери
Ukrainian Startup Fund, Brave1 Ukrainian Defense Innovations, Ліга оборонних підприємств України, Association of Ukrainian Defense Manufactures, Меридіан ім. С. П. Корольова, Progresstech–Ukraine, КМДА, USAID, GIZ, Авіаційна компанія «Вектор», Благодійний фонд «Свічадо», Startup Mastery, Winner, Ukrainian Cluster Alliance, Mosqitter, Фонд науково-технічного розвитку України ім. В. С. Михалевича, Cognitive Research Labs, Асоціація підприємств промислової автоматизації України, Parashar Industries, Українська Рада Миру, Міжнародна громадська організація «Рада з екологічної безпеки».Запрошуємо Вас взяти участь у XIII Конкурсі інноваційних стартап проєктів Sikorsky Challenge 2024 та представити свій проєкт на одному з найголовніших щорічних заходів у сфері інноватики України.
Конкурс проходитиме з 29 жовтня по 01 листопада 2024 року в рамках Міжнародного Фестивалю інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge 2024".
Парадигма післявоєнної відбудови України має базуватися на швидкому та ефективному впровадженні інноваційних технологій і розробок за всіма напрямами безпеки, оборони та економіки країни тому сьогодні у сфері інтересів SCU знаходяться в основному «хардверні» інноваційні проєкти таких напрямів:
✨ Авіація, космос, оборона і безпека
✨ Енергетична стійкість і безпека
✨ Екологічна безпека, «зелена хімія»
✨ Біомедична інженерія та здоров’я людини
✨ Цифрова країна, штучний інтелект, кібербезпека
✨ Інфраструктура, промисловий Хайтек
✨ Агротек і продовольча безпекаДо складу Міжнародної Експертної Ради залучені фахівці та ментори Інноваційного холдингу Sikorsky Challenge, експерти КПІ імені Ігоря Сікорського та інвестиційних фондів, експерти з Ізраїлю та США.
Міжнародна Експертна Рада визначить фіналістів Конкурсу і їм будуть надіслані методичні інструкції з підготовки відеопрезентацій. Фіналісти пройдуть онлайн-навчання з підготовки відеопрезентацій своїх проєктів і до 10 жовтня мають надіслати Оргкомітету свої відеопрезентації та додаткові материали.
Всі відеопрезентації проєктів фіналістів будуть розміщені на веб-ресурсі Конкурсу інноваційних стартап проєктів і доступні для ознайомлення.
Переможці Конкурсу будуть обрані у номінаціях:
✅ Краща ідея проєкту
✅ Краще технологічне рішення
✅ Краще рішення проблем потенційних клієнтів
✅ Краща бізнес-модельКоманди цих проєктів отримають підтримку від Інноваційного холдингу Sikorsky Challenge та його партнерів.
