У кампусі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" 5 липня відкрито пам'ятник одному з його славетних співробітників, ім'я якого назавжди вписане в історію вітчизняного авіабудування. Мова про екстраординарного професора КПІ Олександра Сергійовича Кудашева – одного з перших вітчизняних авіаконструкторів.
🏛️
Відкриття цього пам'ятника стало завершенням створення меморіальної скульптурно-архітектурної композиції, присвяченій цій непересічній особистості. Нагадаємо, першу її чергу – масивну кам'яну брилу з меморіальною дошкою – було відкрито ще в листопаді 2017 року. Поставлено пам'ятник за корпусом №4 на краю скверу "Сосновий" невипадково: саме на цьому місці в 1910 році стояв дерев'яний сарай-ангар, у якому Олександр Кудашев – розробник першого в Російській імперії літака вітчизняної конструкції, який піднявся в небо, – побудував свій апарат "Кудашев-1" (пізніше були ще "Кудашев-2", "Кудашев-3" і "Кудашев-4").
Конструктор сам і випробував свого літака. "23 травня 1910, або 5 червня за новим стилем, Олександр Кудашев здійснив перший політ на Сирецькому іподромі, де пізніше було побудовано споруди кіностудії імені Олександра Довженка. І ця дата зафіксована як день народження вітчизняної авіації", – розповів, розпочинаючи церемонію відкриття цієї композиції, ініціатор її створення академік НАН України Михайло Згуровський. Інформацію про те, чому і на честь кого встановлено кам'яну брилу з фігурою стрункого чоловіка у формі викладача КПІ, надано на згаданій вище гранітній дошці з зображенням аероплана і стислим пояснювальним текстом.
Фігуру Олександра Кудашева створив і майстерно поєднав з каменем і довколишнім простором скульптор Олександр Кузьмін – автор ще кількох скульптурних композицій і меморіальних дошок, які прикрасили КПІ і, водночас, увічнили пам'ять видатних вчених, які в різні часи працювали в університеті або його закінчували. "Людина була неординарною, тож хотілося, щоб і пам'ятник вийшов неординарним. Тому в ньому використано і певні символи літакобудування та й, власне, життя Кудашева: його креслення, льотний шолом тих часів, авіаційна куртка, рукавички", – звернув він увагу присутніх на атрибути, які дійсно доповнюють і роблять завершеною всю композицію.
Спорудження такого комплексу було б неможливим, якби не фінансова допомога мецената, яким виступив випускник КПІ 1989 року, відомий бізнесмен Петро Багрій. "Коли мене запросили взяти участь у цьому проєкті, я з радістю погодився. Я дякую КПІ, що тут бережуть пам'ять про своїх вчителів і славетних попередників. Важливо дивитися не лише в майбутнє, що КПІ також успішно робить, але й триматися свого коріння: це дає силу, натхнення і бажання змінювати світ на краще, – наголосив він. – Я пишаюся КПІ – своєю Альма-матер, і радий бути дотичним до такої справи".
Про проблеми, що їх довелося долати при створенні пам'ятника, розповів голова Вченої Ради КПІ академік НАН України Михайло Ільченко. Однією з головних було те, що портрета Олександра Кудашева сьогодні не знайдено. Працівники університетського музею витратили багато часу, щоб його відшукати, але марно (є кілька фотографій Олександра Кудашева на його літаку або поруч з ним, однак зроблено їх було з достатньо далекої відстані, на якій обличчя важко розгледіти. – прим. редакції). Тому образ Олександра Кудашева на пам'ятнику є дещо узагальненим. Але, зауважимо, це зовсім не применшує мистецької та історичної цінності цього твору.
Олександр Кузьмін розповів "КП" і про пошуки найкращого варіанту втілення замислу, і про співпрацю з представниками КПІ. "Потрібно було знайти найкраще втілення образу Кудашева. Ескізів було декілька. Урешті-решт зупинилися на тому, який ви бачите. Ми ще думали, залишити чи прибрати табличку з написом. Вирішили залишити, бо вона таки допомагає глядачеві, адже на ній – інформація про цю людину та її справи. І, звісно, ми залишили недоторканною камінну брилу, яка є природною формою, що, як на мене, доволі вдало зв'язалося в єдину композицію…".
А втім, докладніше про роботу Олександра Кузьміна над скульптурами та меморіальними дошками в КПІ читачі зможуть дізнатися з інтерв'ю з ним, яке буде розміщено в одному з ближчих номерів "Київського політехніка".
Перший український літак побудували в КПІ
114 років тому із Сирецького іподрому злетів перший вітчизняний літак «Кудашев-1», який був сконструйований на території Київської політехніки. Його батько — Олександр Кудашев, київський інженер-конструктор, професор Київського політехнічного інституту.
Утім його досягнення не отримало тоді офіційного підтвердження. Історичний політ Кудашева російські та закордонні історики авіації визнали лише через століття.
🎥 Найцікавіші факти про життя видатного професора КПІ та перший політ українського літака — дивіться у відео.