Студентська душа вимагає самовираження у творчості. Адже саме у мистецтві людина знаходить і нові знання, і відповіді на життєво важливі питання, і заспокоєння від повсякденної метушні, і душевну насолоду. Навіть у наш непередбачуваний військовий час.  А ось і яскравий тому доказ.

Відбірковий етап перед фіналом цьогорічного гала-концерту, який відбувся в рамках конкурсу талантів "КПІ АРТ 2024" 13 листопада п.р., зібрав на сцені Центру культури і мистецтв майже три десятки учасників. У фіналі змагалися вокалісти, музиканти, танцюристи, молоді таланти з театрального жанру. Серед унікальних і стильних з точки зору виконання номерів добірне журі визначило володарку Гран-прі, студентку першого курсу спеціальності "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка" у Навчально-науковому інституті енергозбереження та енергоменеджменту Євгенію Бегічеву.

У розмові з переможницею конкурсу університетських талантів з'ясували, що, як пожартувала Євгенія, вона, як енергійна танцівниця (вчиться при кафедрі електропостачання), займається хореографією протягом семи років. До того у ранньому дитинстві сьогоднішня мешканка Броварів спробувала себе у спортивній та художній гімнастиці, згодом протягом п'яти років відвідувала репетиції у хореографічному колективі. Євгенія вважає щасливою для себе зустріч із справжнім хореографом – пані Софією. Саме вона допомогла своїй вихованці поставити на сцені сольну композицію, з якою Євгенія виграла цьогорічний конкурс та отримала Гран-прі. І як наголошує призерка конкурсу, хореограф "розпалила у мені жагу до перемог і вдосконалень".

– Євгеніє, хореографічна досконалість вашого сольного танцювального номера в поєднанні з музикою "Evil" (композиція від FreshmanSound) мала позитивний відгук з боку багатьох глядачів гала-концерту. Журі достойно оцінило ваш виступ. Чи було хвилювання задовго до початку шоу талантів? Як ви налаштовуєте себе на виступ?

– Ні, хвилювання не було. Хіба що перед безпосереднім виходом на сцену. Доведено життям у мистецтві: якщо під час репетицій віддаєшся сповна, не шкодуючи часу і сил на тренування, то впродовж виступу саме емоційний настрій покращується. Зникає хвилювання. Чималу роль, безумовно, відіграє музичний супровід кожного номера. Створюючи сценічний образ, ми разом із Софією перебрали багато варіантів для музичного супроводження. Музична композиція "Evil" ("Зло" англійською) ніякого стосунку до "малюнка" танцю не має. Ця музика є достатньо цікавою для реагування з боку глядацької аудиторії  та динамічною з точки зору її сприйняття глядачем образу ліричної героїні. Чи ви відзначили для себе, що у назві номера"У полоні таланту" криється істина про те, що творчий потенціал є одночасно і природним даром, і надзвичайним тягарем?

– Цікаво, що ви маєте на увазі?

– Якщо бажаєш досягти висот у творчості, здолаєш чимало перешкод. Моє творче кредо: боїшся – не роби, робиш – не бійся.  Нещодавно після репетиції зробила особисте відкриття. Це якраз про полон і талант. Людина може відчувати, що її обдарування потребує постійної самовіддачі і, як не дивно, цей дар створює труднощі: іноді обмежуючи, як у моїй ситуації, свободу вибору тієї чи іншої музичної композиції (через короткий виступ під час концерту, приміром). Людина може відчувати відповідальність за реалізацію свого потенціалу, особливо, коли глядач має якісь очікування від того, хто творить на сцені. Адже часом навіть самодіяльний артист може відчувати внутрішні конфлікти, приміром, роздуми над тим, що талант уже не приносить душевної легкості, а змушує працювати понад  власне бажання. У таких випадках не розумієш, чи хочеш творити і надалі, чи бажаєш все покинути…

– Євгеніє, хай би там як, та мені здається, що з такими думками, як у вас, краще сприймається цінність нещодавньої перемоги у конкурсі. На власні очі бачив велику кількість квітів, які вам подарували глядачі. Це вже не кажучи про гучні оплески під час вручення Гран-прі. Після виступу ви, очевидно, пересилили фізичну втому. І душевні переживання. Адже вашу усмішку зафіксували відео і фотокамери. Старання не були марними?

–  Так, це ще один приємний етап у творчості. Проте попри втому мені до душі репетиційний процес. Між іншим, цей конкурс у мене не перший. Разом з моїм танцювальним колективом ми брали участь у різних чемпіонатах: "Ukrainian Dance Front", "Duki Tanci Fest", "The Battle of the Stars" та інші. Мій сольний танець є відносно новим, адже виступаю з ним приблизно потягом пів року, тому особистих здобутків поки не багато.

– Наступне традиційне запитання. Чи не заважають репетиції вашому навчанню в університеті? Які наукові дисципліни подобаються вам як студентці найбільше?

–  Спочатку про те, що між навчанням і творчістю намагаюсь тримати баланс. Адже розумію, що, якщо я вповні занурюся у процес навчання і перестану танцювати, то втрачу частинку себе як особистості. Цього б не хотілося. Буду комбінувати мистецтво і навчання в університеті. Між іншим, люблю ще й грати в баскетбол. Щодо засвоєння знань на першому курсі. У цьому мені сприяє успішна шкільна підготовка. Адже у школі добре, як кажуть, давалися математика, креслення. Зараз отримую високі бали під час курсових заліків. Тобто можна сказати, що адаптацію як першокурсниця пройшла вдало.  Планую і надалі рухатись у такому навчальному темпі. Серед наукових дисциплін у пріоритеті вища математика та інженерна графіка. Як на мене, заняття цими науками мені дозволяє відволіктись від будь-яких проблем і відпочити душею.

– Євгеніє, чи випадково ви обрали для навчання технічну спеціальність?

– Ще зі шкільної парти я точно знала, що вступатиму до КПІ ім. Ігоря Сікорського. Мені дуже довго не вдавалося визначити мій майбутній фах. Врешті-решт, зупинилася на енергетиці. Час довів: фахівці з енергопостачання потрібні завжди.

– Знаю, що ви любите Київ. Які місця є найбільш привабливими для вас?

– Зрозуміло, що парк Політехнічного інституту, Ботанічний сад імені академіка О. Фоміна, що біля Національного університету імені Т.Г. Шевченка, Володимирська гірка. Вірю в те, що наша столиця і надалі збереже свою красу. Попри ворожі плани.

– Бажаю вам подальших успіхів у навчанні та мистецтві!

– Швидше за все, у майбутньому буду танцюючою інженеркою з енергетики. Але у душі залишусь передусім танцівницею (сміється).

Спілкувався Віктор Задворнов