Освіта … Здавалося б таке коротке слово, проте в ньому безмежні сенси. Це ж не просто про затверджені освітні програми та силабуси, заучування правил та формул і навіть не про рейтинги чи системи оцінювання. Освіта містить у собі значно більше. Вона про розкриття потенціалу, розширення горизонтів, нові виклики та їхнє подолання. Саме освіта і наука є рушійними силами прогресу та інновацій.
Ніби все так просто: крок за кроком, впевнено рухаючись за планом А, освіта виконує свою головну функцію. Але що робити, коли план А летить шкереберть, бо життя вносить свої непередбачувані корективи? Чи є у нас план Б? Ймовірно, що ні. Але в нас точно завжди є вибір: або продовжувати намагатися дотримуватися плану А, що не приведе до позитивних результатів, а в гіршому випадку – перетворить проблематичне становище на катастрофічне; або зібратися та розробити план Б, який допоможе розвиватися далі попри всі перешкоди. Вибір КПІ ім. Ігоря Сікорського однозначно впав на другий варіант.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перед КПІ ім. Ігоря Сікорського постали нові виклики. Попри складну ситуацію, наш університет активно взявся за справу та робив усе можливе і неможливе, щоб виконати свою основну функцію – розвивати прогресивне та інноваційне освітнє і наукове середовище – саме воно є запорукою майбутнього. Тому сьогодні університет провадить активну діяльність у сфері міжнародного співробітництва, адже наші закордонні партнери надають неабияку допомогу в нашій важливій місії.
Одним з яскравих прикладів є міжнародний проєкт RESCUU (Resilience of Education: Sustainability and Cooperation for Ukrainian Universities – Стійкість освіти: сталий розвиток освіти та розширення співпраці для українських університетів), який реалізується за фінансової підтримки програми Шведського інституту. Проєкт стартував у січні цього року. Його спрямовано на підтримку українських викладачів, дослідників і студентів, які залишаються працювати/навчатися в українських університетах. За основну мету проєкт ставить збереження освітнього та наукового потенціалу України, а також підготовку викладачів, науковців і студентів до активної участі у майбутній повоєнній відбудові України. Проєкт передбачає організацію низки міжнародних заходів, основним результатом яких є синергія знань і досвіду, що так потрібні для стабільного функціонування освіти в умовах воєнного стану, а в подальшому – для подолання наслідків війни в Україні. Ці амбітні плани КПІ втілює в життя спільно з координатором проєкту – Уппсальським університетом (Швеція) та партнерами проєкту – Познанським технологічним університетом (Польща), Університетом "Академія Або" (Фінляндія) та Києво-Могилянською академією.
Першу сторінку реалізації проєкту відкрив Уппсальський університет, провівши онлайн-курс "Дистанційне навчання – інструменти та правила". В умовах, коли військова агресія росії унеможливлює здійснення освітнього процесу в повноцінному очному режимі (а для значної частини українських ЗВО єдиним можливим варіантом досі залишається дистанційне навчання), для українських викладачів проходження такого курсу стало справжньою аптечкою-рятівничкою з організації синхронного та асинхронного навчання. Курс допоміг викладачам поглибити знання про технології, методи та інструменти дистанційного та змішаного навчання (зокрема, про онлайн-сервіси для розробки практичних вправ, модульних, лабораторних робіт тощо). Крім того, велику увагу було приділено методам організації міжкультурного діалогу, в тому числі міжнародним проєктам, віртуальним обмінам тощо. У курсі взяли участь 230 викладачів з університетів-членів Балтійської програми університетів, серед яких 74 учасники з України, в тому числі 25 – з КПІ. А проте, освітній сегмент для вчителів на цьому не завершився. Нині триває курс Уппсальського університету "Освіта для сталого розвитку", завершення якого заплановане на березень 2024 року. У межах курсу учасники отримають базові знання щодо ключових засад освіти для сталого розвитку як дисципліни, поглиблять розуміння сталого розвитку та його роль у формальному та неформальному навчанні, а також отримають можливість відвідати заключний семінар, який відбудеться навесні в Ризі (Латвія).
Ще однією університетською спільнотою, що потребує допомоги в ці скрутні часи, є студенти. Для будь-якого закладу вищої освіти вкрай важливим є збереження студентства, а тому проєкт не міг оминути студентську молодь, тим більше, що саме студентські ініціативи часто виступають підґрунтям важливих змін майбутнього. Попри це, в структурі університетського життя студенти є найбільш вразливою і, водночас, вибагливою категорією, а тому організація студентських заходів, особливо в такі складні часи, є непростим завданням. Утім, вирішення цього нелегкого завдання університет взяв на себе без вагань. У межах проєкту КПІ успішно організував та провів два буткемпи. Однією з причин того, що заходи, за загальною оцінкою їхніх учасників, вийшли напрочуд успішними, є те, що до їхньої організації активно долучився Студентський парламент КПІ. Його представники допомогли вибудувати структуру заходів таким чином, щоб вони були інтерактивними, цікавими, пізнавальними та корисними для всіх.
Перший буткемп "International Cooperation in Research and Innovation" пройшов з 25 по 28 квітня цього року і став першим очним масовим заходом в КПІ, який було проведено з початку війни. Буткемп було організовано для студентів і молодих дослідників з українських університетів, які прагнуть брати участь у міжнародних дослідницьких та інноваційних проєктах. Участь у ньому взяли студентські команди з 9 університетів: КПІ ім. Ігоря Сікорського, Національного університету "Львівська політехніка", Західноукраїнського національного університету, Білоцерківського національного аграрного університету, Сумського державного університету, Києво-Могилянської академії, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Львівського національного університету імені Івана Франка та Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Протягом трьох днів учасники крок за кроком занурювалися в насичений світ міжнародної проєктної діяльності, відкриваючи для себе нові професійні перспективи, а співпраця у проєктних командах під керівництвом експертів допомогла набути практичного досвіду ініціювання міжнародних проєктів та написання конкурентоспроможних проєктних пропозицій. На четвертий день відбулися публічні презентації проєктних пропозицій команд, які оцінило міжнародне журі та обрало переможців. За оцінками експертного журі, перше місце виборола команда КПІ ім. Ігоря Сікорського, друге місце посів Білоцерківський національний аграрний університет, а третє місце здобула команда Західноукраїнського національного університету.
Впевнені, що нові знання в галузі міжнародного співробітництва, робота в команді, інклюзія та інші практики, до яких долучилися учасники буткемпу, допоможуть їм надалі успішно працювати у складі дослідницьких та інноваційних проєктних команд і сприятимуть їх кар'єрному зростанню.
Другий буткемп відбувся 24-27 жовтня на платформі Інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge". Варто зазначити, що проведення буткемпу на платформі "Sikorsky Challenge" було надзвичайно вдалим рішенням. Тема буткемпу – "Startups and Entrepreneurship for Sustainable Development", тому сумнівів щодо проведення заходу в межах Фестивалю інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge 2023" не було.
Упродовж жовтня учасники отримували консультації від експертів "Sikorsky Challenge" для їхньої кращої підготовки до участі в конкурсі та представлення своїх проєктів перед журі. Крім того, під час буткемпу партнери проєкту провели короткі воркшопи, щоб учасники могли вдосконалити свої стартап-ідеї. Тож учасники мали змогу заслухати доповіді: від координатора проєкту – Уппсальського університету (Швеція), Познанського технологічного університету (Польща), Університету "Академія Або" (Фінляндія), КПІ ім. Ігоря Сікорського, Києво-Могилянської академії, Ризького технічного університету (Латвія).
Під час консультацій з досвідченими професіоналами учасники змогли якісно доопрацювати свої стартап-проєкти і представити їх на відомому інноваційному майданчику країни, а також познайомитися з інноваційною спільнотою "Sikorsky Challenge".
У конкурсі "Sikorsky Challenge" учасники буткемпу представили 7 проєктів – від команд КПІ ім. Ігоря Сікорського, Національного університету "Львівська політехніка", Західноукраїнського національного університету, Білоцерківського національного аграрного університету та Сумського державного університету. Всього в заході взяли участь 38 осіб, включно зі студентами Києво-Могилянської академії та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Конкурсне журі схвально оцінило стартап-ідеї буткемпівців. Так, за результатами конкурсу в межах своєї секції третє місце розділили між собою команди Західноукраїнського національного університету та КПІ ім. Ігоря Сікорського, друге призове місце здобула команда Національного університету "Львівська політехніка", а переможне перше місце посіла команда Білоцерківського національного аграрного університету. Понад те, проєкт переможців було відібрано Інноваційним холдингом "Sikorsky Challenge" на програму безкоштовної акселерації, а це означає, що члени команди можуть розраховувати на експертну підтримку з боку фахівців холдингу при розробці бізнесу-плану, бізнес-моделі тощо, а також на всебічну допомогу, спрямовану на підвищення рівня технологічної готовності їхньої розробки.
Як організатори заходу, щиро радіємо за всіх наших учасників. Насправді кожний із них – уже переможець: вони набули безцінного досвіду, занурилися в атмосферу справжнього конкурсу інноваційних та проривних стартап-проєктів та заявили про себе інноваційній спільноті. Учасники буткемпу проявили себе як талановиті, креативні та цілеспрямовані молоді інноватори, готові до відкриття нових горизонтів і підкорення нових вершин на ниві інноваційної діяльності.
Проєкт не міг оминути увагою ще одну важливу університетську спільноту – науковців. Проведення заходів для науковців взяла на себе Києво-Могилянська академія. У червні цього року відбувся онлайн-воркшоп, у ході якого приблизно 20 учасників з України, Швеції та Польщі працювали в групах, представляючи свої дослідження в сфері екологічного відновлення міст та економіки після катастрофи. Нетворкінг та обмін досвідом дозволив їм знайти точки дотику та напрацювати нові ідеї для своїх подальших досліджень.
Ще один воркшоп відбувся у вересні цього року. Його було присвячено дослідженню поточного стану довкілля України. Тема надактуальна, адже навколишнє середовище сильно постраждало через російську військову агресію. Зокрема, велику увагу було приділено оцінці наслідків руйнувань Каховської ГЕС, спричинених росією.
Завершальним розділом проєкту стане конференція "Challenges of Sustainable Development in the Baltic Sea Region because of the war in Ukraine" ("Виклики сталого розвитку в регіоні Балтійського моря, пов'язані з війною в Україні"). Конференцію організовує і проводитиме у квітні 2024 року Познанський технологічний університет. Це буде свого роду підбиття підсумків проєкту RESCUU.
Університети завжди були одними з основних осередків освіти і робили все можливе задля збереження освітнього потенціалу попри всі обставини. І проєкт RESCUU є прекрасним віддзеркаленням цієї діяльності університетів, які завжди стоятимуть на варті освіти. Що б там не сталося.