Перегляд новин на університетському телеграм-каналі "Ректорат" є тепер для більшості політехніків звичкою. Практично щодня там з'являється й інформація за підписом начальника штабу цивільного захисту університету Юрія Нестеренка.
Цей штаб став одним із головних підрозділів університету вже в день початку війни. Саме на світанку 24 лютого студенти КПІ вперше спустилися в укриття за сигналом тривоги, яка виявилася не навчальною. "Ми, на щастя, проводили перед тим певну роботу, хоча, правду кажучи, не очікували від нашого сусіда, що він почне завдавати ударів не лише по військових об'єктах і об'єктах критичної інфраструктури, але й по цивільних будівлях і спорудах, – розповідає начальник штабу Юрій Нестеренко. – Але наші студенти до належного реагування на небезпеку з повітря були до певної міри готовими, тож і використання укриттів почалося з першого ж дня війни".
Працівники штабу інформують наших співробітників не лише про тривоги, але й про інші небезпеки, що їх несе війна. Наприклад, як діяти під час ракетно-бомбових ударів та інших ситуацій. Саме таке повідомлення, до речі, було першим, яке було розміщено на телеграм-каналі КПІ "Ректорат" від імені штабу цивільного захисту. Це повідомлення продублювали на своїх ресурсах й інші підрозділи університету. В ньому роз'яснювалося, як правильно діяти в такій ситуації, що можна робити, а чого категорично робити не можна.
Звісно, розповідає штаб і про інші важливі речі. "Серйозною проблемою стало нині мінування, – каже Юрій Нестеренко. – Особливо для тих міст і сіл, з яких ворога вибили. Після себе він залишив заміновані вулиці, сквери, дитячі майданчики, громадські будівлі, житлові будинки, автомобілі тощо. Найчастіше це міни-розтяжки. Та небезпека може чатувати і на жителів Києва. Адже рашисти використовують й дистанційне мінування. Воно неконтрольоване і становить небезпеку насамперед для мирного населення. Найбільш беззахисними проти цього є діти, які цікавляться усіма незнайомими предметами. Агресор це знає і часто маскує міни під іграшки та якісь речі, що привертають до себе увагу. Тому ми постійно звертаємося до батьків і самих дітей з попередженнями про особливу увагу і пильність. Отож діти не повинні на жодну секунду залишатися без нагляду дорослих, а батьки мусять постійно нагадувати їм, що не можна чіпати жодних незрозумілих речей або кинутих кимось іграшок і такого іншого. Окрім текстуальних повідомлень, які розміщуються на Інтернет-ресурсах університету, ми надаємо наочні матеріали із зображеннями зразків цих мін і подібних небезпечних предметів. Варто зауважити, що такі матеріали надає і Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС), де їх готують дуже кваліфіковані фахівці. Тож їх можна знайти і в інших соціальних мережах". Слід додати, що останнім часом ворог почав використовувати і міни відкладеної дії, які спрацьовують не одразу, а лише тоді, коли їх зачепить людина чи спрацює інший фактор руху. Тож, як кажуть фахівці, у разі виявлення підозрілих предметів не можна підходити до них, піднімати, тим більше копати їх ногою, і навіть користуватися поруч з ними радіоелектронними засобами, у тому числі мобільними телефонами. Слід відійти на безпечну відстань та повідомити про знахідку служби порятунку за номерами 101 або 102 і попередити оточуючих про можливу небезпеку.
Час від часу поновлюється й інформація про те, як запобігти вогневому ураженню під час бойових дій. "Ми знов і знов роз'яснюємо, що робити, якщо ви опинилися в місці, де точиться бій; як поводитися; куди звертатися, якщо ви стали свідком таких подій. Такі матеріали від ДСНС – як стислі, так і розлогіші – також нині широко поширюються мережами, тож на них слід звертати увагу", – нагадує начальник штабу.
Ще одне питання, яке постійно в центрі уваги штабу ЦЗ, – недопустимість поширювати надлишкову інформацію. Це стосується фотографування, розміщення інформації та коментарів щодо пересування наших військ та масового скупчення людей. Наприклад, саме така інформація призвела до трагічних наслідків у Маріуполі. "Ось як це було, – розповів начальник штабу Юрій Нестеренко. – Якийсь наш громадянин, якому вдалося вирватися з облоги, розповідаючи одному з популярних телеканалів про те, що коїться в місті, сказав, що, мовляв, у драматичному театрі постійно переховується дуже багато людей. І вже вночі рашисти піддали театр нещадному бомбардуванню. Воно призвело до численних жертв, точна кількість яких невідома і дотепер. Тобто, перед тим, як комусь щось писати або говорити, слід осмислити, що варто казати, а що ні, й подумати, чи не призведе ваша, нехай навіть дуже резонансна інформація до непоправних наслідків і жертв. Звісно, й ті люди, які в тій чи інший спосіб поширюють цю інформацію – від журналістів-інтерв'юерів до Інтернет-користувачів з їхніми репостами, також повинні аналізувати, що саме вони вкидають в інформаційний простір".
Небезпеку, за його словами, несе й оприлюднення, особливо негайне, наслідків падіння літака чи крилатої ракети, які збили сили нашої Протиповітряної оборони. Про це вже неодноразово говорилося, але про неприпустимість таких речей слід, напевно, також говорити знов і знов. Юрій Нестеренко нагадує, що за місцем падіння уламків можна визначити траєкторію пуску засобу ураження, тобто стартову позицію установок ППО. І, як тільки така візуальна інформація з'являється в публічному просторі, ворог може визначити і вирахувати її місцерозташування та знищити. Те ж саме стосується розміщення на публічних сторінках соцмереж на перший погляд ефектних, а насправді цікавих передусім ворогу фотографій колон наших захисників, їхніх позицій тощо. "Хтось робить гарне селфі, а призводить це до руйнувань і людських жертв. Яскравим прикладом такого є потужний ракетний удар по київському ТРЦ "Retroville", внаслідок якого 21 березня загинуло щонайменше 8 цивільних людей. І все через такого собі "тік-токера" (причому далеко не дитини), який виклав в Інтернеті відео з розташуванням українських військ біля цього ТРЦ. Цей чоловік став коригувальником для ворога. Свідомо чи несвідомо він це робив – нині з'ясовує слідство, але людей та зруйновану будівлю з товарами на мільйони гривень не повернеш", – підкреслює Юрій Нестеренко.
Звичайно, ніяк не надлишковою є й та інформація, яку штаб цивільного захисту університету подає щодня на телеграм-каналі "Ректорат". "Противник змінює способи ведення війни, і тоді слід розуміти, як діяти в новій ситуації, яких заходів вживати, як захищатися", – каже його начальник. Тож і зведення штабу залишатимуться актуальними до самої перемоги України в цій війні.