Борис Юрійович Корнілович – чл.-кор. НАН України, д.х.н., професор, завідувач кафедри хімічної технології кераміки та скла Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (2005-2021), завідувач відділу екологічної хімії Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України (2008-2021), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 р.
Минув рік, як з нами немає Б.Ю.Корніловича, дорогого Вчителя і справжнього друга. Кожен, кому пощастило зустрічатися, працювати, йти пліч-о-пліч з Борисом Юрійовичем, потрапляли під влив його непересічної особистості. Людина скромна й інтелігентна, віддана своїй справі, він мав надзвичайно магічний вплив на людей, на вибір їх життєвого й професійного шляху. Борис Юрійович завжди тримав руку на пульсі подій, володів унікальним науковим чуттям та йшов у ногу з часом, іноді навіть випереджаючи його.
З родини науковців. "Кому багато дається, від того багато й вимагається" – цей вислів якнайкраще характеризує Бориса Юрійовича. Він народився, виріс і пройшов свій життєвий шлях у Києві, в самому серці столиці. Був молодшим сином у сім'ї науковців Інституту будівельних матеріалів – Ірини Борисівни та Юрія Євгеновича. Прогулянки Володимирською гіркою, школа на Прорізній – таким було його дитинство. А ще – вихідні на тодішній околиці Києва, на території КПІ, де мешкав дідусь – академік Борис Савелійович Лисін. Розуміння величі науки, культури прищеплювалося дітям змалечку.
При виборі майбутньої професії визначальним став приклад дідуся. Адже кафедра силікатів, створена одним із перших випускників Київського політехнічного інституту академіком Б.С. Лисіним у 1921 році, була на вістрі передової науки. Тож з відзнакою закінчивши КПІ, Б.Ю. Корнілович мав змогу осягнути широкі наукові горизонти. Доля привела його в Інститут колоїдної хімії та хімії води НАН України. Науковий пошук, цікава робота, чудові вчителі та наставники – молодий вчений повністю віддавався улюбленій справі. З особливою теплотою згадував Б.Ю. Корнілович відомих учених, теж випускників КПІ, академіка АН УРСР А.Т. Пилипенка і чл.-кор. АН УРСР О.О. Пащенка, які підтримували та направляли його.
Становлення. Першими здобутками молодого науковця стали роботи з гідротермального синтезу, що згодом були узагальнені в кандидатській дисертації. Подальші дослідження стосувалися механохімічної активації глинистих мінералів. І докторська дисертація Б.Ю. Корніловича "Структура і поверхневі властивості механохімічно активованих силікатів і карбонатів" підсумувала ще один науковий етап у його житті. На цей період припав непростий час ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. В Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України було створено відділ радіохімії та екології на чолі з молодим доктором хімічних наук Б.Ю. Корніловичем, який докладав чимало зусиль для усунення негативного впливу на навколишнє середовище радіоактивних елементів цезію-137 та стронцію-90: багато працював із зразками в Чорнобильській зоні, систематично вивчав закономірності вилучення радіоактивних елементів з водних середовищ тощо.
Подальші наукові здобутки Б.Ю. Корніловича пов'язані саме з хімією навколишнього середовища, проблемами очищення природних, підземних, стічних вод, а також забруднених ґрунтів від сполук важких металів і радіонуклідів. Під його керівництвом виконувались дослідження з очищення забруднених вод сорбційними, коагуляційними, мембранними, іонообмінними, біологічними методами, розроблялися сорбенти на основі природних мінералів монтморилоніту, палигорськіту, клиноптилоліту, каолініту, сапоніту, морденіту з різних родовищ України та світу. У 2002 р. Б.Ю. Корніловичу присвоєно звання професора. У 2003 р. вченого обрали членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю "Фізична хімія, радіохімія".
Плідна праця. Варто зауважити, що завдяки зусиллям Б.Ю. Корніловича з'явилася плеяда молодих вітчизняних науковців у галузі екологічної хімії. Завдяки його вмілому науковому керівництву молоді аспіранти й дослідники проводили дослідження, що стосувались питань забрудненого водного середовища, та успішно вирішували поставлені завдання. Наставник добре розумів важливість залучення молоді і студентів до наукових розвідок. Щорічно у відділі проходили практику й виконували дипломні роботи студенти Київського політехнічного інституту. Багато з них потім вступали до аспірантури, ставали рушіями науки, і нині працюють у вишах та інститутах НАН України. Наукову роботу та керівництво аспірантами й магістрантами Б.Ю. Корнілович успішно поєднував з адміністративною роботою. Він був ученим секретарем Інституту з 1983 по 1988 рр., заступником директора з наукової роботи – з 1988 по 2007 рр.
З 1997 р. Б.Ю. Корнілович працював на посаді професора кафедри хімічної технології кераміки та скла хіміко-технологічного факультету КПІ. Робота зі студентами давала натхнення, відкривала нові творчі перспективи. Згодом, у 2005 р., Борис Юрійович очолив кафедру, яку заснував його дідусь – академік Б.С. Лисін. Працюючи завідувачем кафедри хімічної технології кераміки та скла, Б.Ю. Корнілович викладав основні дисципліни для аспірантів та магістрів-науковців, залучав їх до наукової роботи. Він завжди заохочував молодь до участі у міжнародних та вітчизняних конференціях і стажуваннях. Багато випускників кафедри вступили до аспірантури, продовжуючи і розвиваючи наукові дослідження свого керівника.
Здобутки в КПІ. У наукових роботах кафедри, виконаних під керівництвом Б.Ю. Корніловича, було розвинуто теоретичні засади процесів міграції важких металів і радіонуклідів у водних екосистемах з використанням фізико-хімічного аналізу сорбційних та окисно-відновних процесів у них. Сформульовані основні закономірності взаємодії елементів-забруднювачів, насамперед урану, а також хрому, кобальту, цинку, кадмію, арсену, міді з поверхнею мінеральних та органічних компонентів осадів і ґрунтів – глинистих мінералів і гумінових речовин. Виявлена роль сполук-комплексоутворювачів техногенного та природного походження в цих процесах. Створені під його керівництвом природоохоронні технології апробовані і використовуються на підприємствах ядерно-паливного комплексу України. Водночас, починаючи з 2008 р., Б.Ю. Корнілович очолював відділ екологічної хімії в Інституті сорбції та проблем ендоекології НАН України. Він розвивав екологічний напрям отримання нових сорбційних матеріалів для очищення забруднених радіонуклідами та важкими металами водних середовищ, зокрема сорбентів на основі глинистих мінералів, модифікованих органічними та неорганічними сполуками.
Вчений приділяв постійну увагу забезпеченню екологічної безпеки України. Він був безумовним лідером у створенні та впровадженні нових ресурсозберігаючих технологій з очищення підземних вод від сполук урану й інших радіонуклідів і важких металів. Зокрема, брав участь у спорудженні в Дніпропетровському регіоні, де знаходяться підприємства урановидобувної та уранопереробної галузі, проникних реакційних бар'єрів, що було новацією у вітчизняній науці. Моніторинг роботи бар'єрів показав їх ефективність для очищення підземних вод.
Нові наукові ідеї, натхненна праця, щоденна копітка робота надихали колег і учнів до творчої результативної праці. Професор Б.Ю. Корнілович є автором двох монографій, багатьох підручників та науково-методичних праць, понад 500 наукових публікацій, патентів. Він був керівником науково-дослідних студентських робіт – переможців всеукраїнських конкурсів з хімічної технології та інженерії, підготував 10 кандидатів наук, четверо з яких нині працюють на кафедрі ХТКС ХТФ, був консультантом докторських дисертацій. До 100-річчя НАН України Б.Ю. Корніловича було удостоєно відзнаки "За підготовку наукової зміни".
Міжнародне визнання. Дослідження, які проводились під керівництвом Б.Ю. Корніловича, отримали визнання зарубіжних колег. Для підтримки наукових впроваджень було надано більше десяти міжнародних наукових грантів INTAS, Copernicus, UNTC, а також отримано фінансування вітчизняних наукових тем і госпдоговорів. У повсякденній роботі Борису Юрійовичу вдавалося створити згуртовану наукову команду, чітко і правильно розподілити обов'язки, зацікавити колег та отримати результат. Працюючи з ним, завжди хотілося якнайкраще виконати завдання. По-іншому і бути не могло, адже приклад у роботі подавав наставник. Держава гідно оцінила наукові здобутки вченого. У 2017 р. за цикл робіт "Оцінка, прогнозування і оптимізація стану водних екосистем України" Б.Ю. Корнілович із співавторами отримали Державну премію України в галузі науки і техніки.
Необхідно відмітити й велику міжнародну діяльність науковця. Б.Ю. Корнілович вільно спілкувався з американськими і європейськими партнерами англійською, проходив стажування у Парижі французькою. Розвивав наукові зв'язки НАН України й КПІ ім. Ігоря Сікорського спільними дослідженнями з науковцями зі Сполучених Штатів Америки. Понад 10 років тривало співробітництво наукової школи Б.Ю. Корніловича і професора Стефана Бойда з Мічиганського університету з модифікування поверхні силікатів органічними та неорганічними речовинами. У результаті – численні публікації у вітчизняних та міжнародних фахових виданнях. Професора Б.Ю. Корніловича було запрошено до Мічиганського університету читати цикл лекцій, науковці обмінювалися результатами в галузі нових матеріалів на основі глинистих мінералів, що можуть використовуватися як каталізатори та сорбенти. Також вчений підтримував плідні творчі зв'язки з науковцями з Oak Ridge National Laboratory, Istituto di Geologia Ambientale e Geoingegneria, Italy; Instituto Trattamento Minerali, Italy; Katholieke Universiteit Leuven Departmentof Interphase Chemistry Laboratory of Colloid Chemistry, Belgium; Austrian Research Centersof Seiberdorf (ARCS) Environmental and Life Sciences, Austria; Institut National Agronomique Laboratoire de Chimie Analytique, France; Centrede Rechercherdeersailes Unitedesciencedu Sol, France; Universidadde Granada Departamento de Fіsica Aplicada, Spain; Institute for Environmentally Compatible Process Technology, Germany; National Centrefor Disease Controland Public Health, Georgia; Інституту мікробіології Вірменської академії наук.
Вдячність колег. Талант Бориса Юрійовича проявлявся і в професійній діяльності, і в особистих захопленнях. Можна було позаздрити його пам'яті: якщо хоч раз він прочитав чи побачив текст, то по ньому можна було звіряти енциклопедії. Великий ерудит, знавець класики, новинок мистецтва і культури, Б.Ю. Корнілович і у відрядженнях відвідував оперні та театральні вистави, музеї, художні виставки. Багато читав, надзвичайно любив і цінував книги, привозив їх з усього світу, мав велику бібліотеку. Можна годинами розповідати про нашого Вчителя і наставника – це була чудова людина, професіонал, інтелектуал, надійний партнер, талановитий в усьому, за що брався. За це його цінували колеги, студенти та аспіранти.
Пам'ять про Бориса Юрійовича Корніловича буде жити в наших серцях.