Престижну вчительську премію України Global Teacher Prize Ukraine 2022 в номінації "Вчителі-волонтери" отримала Людмила Булигіна – інженер НН ФТІ, викладач інформатики Політехнічного ліцею та керівниця секції "Кібербезпека" Київської МАН. Її вручив Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль як визнання сподвижницької праці Людмили Вікторівни у проєкті "Вчитель іде в ЗСУ".

Фонд "Вчитель іде в ЗСУ", створений Людмилою Булигіною та Юрієм Гайдученком, об'єднує сотні освітян та адресно допомагає колегам-вчителям на фронті: автівки, броніки, шоломи, тепловізори, дрони, теплий одяг, наплічники тощо.

До рашистів у Л.Булигіної свій рахунок. Улітку 2014-го вона була змушена покинути окупований Стаханів (Кадіївку) Луганської обл., де мешкала, та перебратися в Київ. "Ні роботи, ні нового оточення, навіть уявлення про те, що і як буде далі. Одна пара взуття та напівпорожня сумка з речами", – згадує вона. А вже в лютому 2022-го жінка вдруге полишала домівку в розтрощеному Ірпені та пішки діставалася безпечного місця.

Працюючи через ковідні обмеження дистанційно, вчителька напрацювала ефективні програми викладання, які високо оцінили колеги і які привабили велику учнівську аудиторію. Тому їй легко комунікувати з численними однодумцями, учнями та студентами. Варто додати, що її вихованці з МАН постійно отримують нагороди на різноманітних змаганнях і конкурсах інноваційних проєктів.

Та здатні вони не лише до творчості. У лютому, в перші дні ворожого вторгнення, коли панувала розгубленість і невідомість, саме юні вихованці Людмили Вікторівни зі своїми однолітками, за її порадами і консультаціями, завалили усі доступні електронні адреси російських закладів і організацій повідомленнями про злочинні дії орків. Розгублений мер столиці країни-агресора виправдовувався потім, що інформаційні атаки організовано великими системними структурами. Ага, 15-річними наляканими дітьми, що ловили інтернет з ванних кімнат і підвалів. На початку березня, на прохання розповісти про своїх юних "хакерів", вчителька зауважила: "Усе, що зараз робиться, робиться анонімно. Після війни все відкриється. А поки можу сказати лише одне: працюють усі".

Так, на перемогу працюють усі. Розповідають волонтери: у квітні виникла потреба допомоги одному з учителів, хто сьогодні боронить Україну. І допомога цій людині дала змогу побачити, як вміють гуртуватися українські освітяни у підтримці своїх колег на фронті. Починалося з "дістати кілька бронежилетів", а потім потреби зростали щодень. Так народився проєкт, завдяки якому на сьогодні понад 500 українців своїми донатами зібрали кошти на 4 автомобілі, тепловізори, бронежилети, каски, прилади нічного бачення та ін. для вчителів, що служать у ЗСУ. Кошти надходили не тільки з України, а й з Фінляндії, Британії, Польщі, Німеччини, Канади.

Вручаючи нагороду, Д.Шмигаль наголосив: "Усі ми у великому боргу перед освітянами, але ми працюємо, щоб українська освіта стала невід'ємною частиною європейського освітнього простору. Вчителі виховують молоде покоління, яке буде відновлювати нашу державу і жити в європейській державі". У слові-відповіді Л.Булигіна розмірковувала: "Коли зустрічаються чотири українці – три з них волонтери. Коли зустрічаються чотири українських вчителі – чотири з них волонтери. Не знаю жодного колегу-вчителя, який не допомагає нашим героям. Дякую всім безмежно, разом ми переможемо".

Війна змінила все, але дещо лишається незмінним. У вересні навчання розпочали і школярі, і студенти. Почалися освітянські будні. В один із осінніх вечорів Л.Булигіна поділилася: "У мене сьогодні склався день, коли я робила лише те, що люблю: проводила заняття з розумними учнями, робила без дедлайнів, "здайте звіт про звіт" і "це терміново на вчора", нові уроки. Голова вільна, нерви в нормі, результат максимальний". І додала: "Зараз треба багато працювати, щоб допомагати фронту і паралельно робити нову інформатику. А от у день Перемоги ми почнемо новий проєкт. Моссад не Моссад, назви прийдуть потім, але це буде допомога для помсти".

Своїм прикладом наші скромні героїчні колеги показують майбутнім поколінням, як будується незалежність. Недаремно на нагородах викарбувано: "Мрійте, надихайте, змінюйте".

Надія Ліберт

Дата події